§ 7.5. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБМІН

• Назад до змісту

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчальне завдання. Які особливості інформаційного обміну організмів? Оцінювання знань з використанням схеми. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБМІН

Р Формулює визначення поняття «ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБМІН»:
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБМІН — це сукупність хімічних, фізичних та фізіологічних процесів, що забезпечують надходження, перетворення та відтік інформації в організмі.

В Визначає сутність інформаційних процесів на трьох етапах обміну:

• І етап (Рецепція / надходження): сприймання впливів подразників за участю білкових або клітинних рецепторів і чутливих утворів.
• ІІ етап (Клітинна сигналізація / перетворення): передача сигналів усередині клітин та між ними за участю мембранних рецепторів, G-білків і вторинних посередників.
• ІІІ етап (Біокомунікація / відтік): формування відповідної реакції організму та передача сигналів іншим особинам за допомогою звуків, запахів, рухів чи світла.

К Конструює схему:

С Оцінює: особливості інформаційного обміну у біосистемах:
Інформаційний обмін поєднує всі клітини та органи в єдине ціле. Завдяки послідовності «рецепція — клітинна сигналізація — біокомунікація» живі істоти швидко реагують на зміни довкілля та зберігають життя.

Розвивальне завдання. Як відбувається інформаційний обмін у тварин? Інтелектуально-розвивальна вправа. Вивчення особливостей обміну інформації у тварин (на конкретному прикладі)

Р Усвідомлює пізнавальну ситуацію:
Інформаційний обмін у тварин (на прикладі синиці великої) є основою добування корму, захисту від ворогів, орієнтації в просторі та взаємодії в зграї.

В Формулює очікувані результати:

• З’ясувати органи сприйняття інформації в синиці (органи чуттів).
• Визначити роль головного мозку в обробці та аналізі сигналів.
• Охарактеризувати основні способи спілкування (біокомунікації) у синиці.

К Виконує дії та конструює інфомалюнок:

• Органи чуттів у синиці (рецепція): гострий кольоровий зір для пошуку комах, чутливий слух для вловлювання звуків та дотикові рецептори на дзьобі й лапах.
• Особливості головного мозку синиці (аналіз): розвинені великі півкулі забезпечують складну поведінку й пам’ять, зорові частки аналізують картинку в польоті, а мозочок координує точні рухи.
• Основні способи біокомунікації синиці (відтік): звукові сигнали (свист, тривожні поклики), демонстративні пози (розпушування пір’я) та яскраве розпізнавальне забарвлення.

С Оцінює результати: ОБҐРУНТУВАННЯ взаємозв’язку інформаційних процесів організму:
Сприйняття подразнень сенсорними клітинами викликає нервові імпульси, що надходять до мозку, де обробляються, після чого птах діє у відповідь (злітає або подає сигнал небезпеки). Це підтверджує неперервну єдність процесів надходження, аналізу та передачі інформації.

Ціннісне завдання. Як довести взаємозв’язок обміну речовин, енергії та інформації під час світіння світляків? Вправа для вибірковості. Навіщо світлячки світяться?

Р Визначає термін «Біокомунікація»:
Біокомунікація — це спілкування між організмами одного або різних видів шляхом передачі інформації за допомогою різних сигналів.

В Формулює припущення про роль світлової комунікації світляків:
Світлові сигнали потрібні світлякам передусім для пошуку та розпізнавання шлюбних партнерів свого виду в темряві, а також для попередження хижаків про свою неїстівність.

К Конструює інфографіку:

С Виявляє ставлення на рівні вибірковості та оцінює: значення світлової комунікації тварин:
Світіння світляків доводить єдність процесів живого: специфічні речовини (люциферин) окиснюються ферментом за рахунок енергії АТФ, утворюючи світло, яке слугує інформаційним сигналом для інших особин.

САМОРОЗВИТОК

САМОНАВЧАННЯ

Ціннісно-емоційне завдання. Тест «Символи дикої природи»

1. Рись стала символом Карпат. Називаю декілька особливостей, що вирізняють її серед інших представників дикої природи:

• А клишоногість, зимова сплячка
• Б вузькі лапи з невтяжними кігтями
• В поганий зір, але прекрасний нюх
• Г довгий пухнастий хвіст, видовжений тулуб
• Д короткий хвіст, китички на вухах ✅

Обґрунтування: характерними зовнішніми ознаками рисі є вкорочений хвіст із тупим кінцем і довгі темні китички на верхівках вух.

2. Бобер канадський є національним символом Канади. Які тварини також є представниками дикої природи цієї країни?

• А анаконда
• Б лев
• В коала сірий
• Г росомаха ✅
• Д синій кит

Обґрунтування: росомаха мешкає в північних лісах і тундрі Канади. Анаконда поширена в Південній Америці, лев — в Африці, а коала — в Австралії.

3. Який із слонів зображений на гербі Республіки Кот-д’Івуар (до 1986 року Республіка Берег Слонової Кістки)?

• А слон суматранський
• Б слон борнейський
• В слон цейлонський
• Г слон саванний ✅
• Д слон карликовий

Обґрунтування: держава Кот-д’Івуар розташована в Африці, де живе африканський саванний слон, зображений на державному гербі країни.

САМООЦІНЮВАННЯ

КРЕАТИВНА РОБОТА 7. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБМІН та ропуха зелена

1. Де в ропухи зеленої (Bufo viridis) розташовані колбочки, що сприймають зелені промені видимого світла?

• А в зелених плямах шкіри
• Б на її довгому язиці
• В у барабанних перетинках
• Г у сітківці обох очей ✅

Обґрунтування: зорові рецептори (палички та колбочки), які сприймають світлові промені, розташовані виключно в сітківці ока.

2. Ритмічний і порівняно мелодійний спів ропухи зеленої віддалено нагадує пташині трелі канарок або стрекотіння капустянок звичайних. Називаю структури, за участю яких виникають такі звуки ропух?

• А голосові зв’язки та резонатори ✅
• Б плавальний міхур
• В під час тертя задніх кінцівок

Обґрунтування: звуки безхвостих амфібій формуються проходженням повітря через голосові зв’язки гортані та посилюються горловими мішками-резонаторами.

3. Органи нюху ропухи зеленої працюють на суходолі та частково у воді, де сприймають розчинені хімічні речовини. Аналіз цієї інформації відбувається …

• А в органі Якобсона
• Б передньому відділі головного мозку ✅
• В у спинному мозку
• Г у хоанах

Обґрунтування: нервові імпульси від нюхових клітин прямують до переднього мозку (його нюхових часток), де відбувається їх розпізнавання.