§ 3.1. ІНФОРМАЦІЙНІ БІОМОЛЕКУЛИ

• Назад до змісту

ДІЯЛЬНІСТЬ

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Чому білки та нуклеїнові кислоти – інформаційні молекули живого? Опорна схема (інтелект-карта). ІНФОРМАЦІЙНІ МОЛЕКУЛИ ЖИВОГО

Р Формулює просте визначення поняття «ІНФОРМАЦІЙНІ МОЛЕКУЛИ»:
Інформаційні молекули живого — це певні білки та нуклеїнові кислоти, що беруть участь в організації інформаційних процесів біологічних систем.

В Визначає зміст елементів карти: особливості будови, властивості, біологічна роль:

• Особливості будови — це біополімери з мономерами, розташованими у чіткій послідовності: 20 амінокислот у білках або 4 типи нуклеотидів у ДНК і РНК.
• Властивості — висока специфічність будови, здатність нуклеотидів до комплементарності, стійкість збереження коду та зміна форми білків під час роботи.
• Біологічна роль — збереження спадкової інформації (ДНК), її перенесення та зчитування (РНК), а також сприйняття сигналів, захист і прискорення хімічних реакцій (білки).

К Конструює карту:

С Визначає зміст основного поняття та формулює власне визначення:
Інформаційні молекули — це природні полімери (білки та нуклеїнові кислоти), чия будова утворює спеціальний біологічний код, необхідний для збереження, передачі та втілення життєвих програм клітини.

РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Які причини та наслідки більшої різноманітності амінокислот, аніж нуклеотидів? Інтелектуально-розвивальна вправа. Порівняння нуклеотидів та амінокислот.

Р Визначає об’єкт та предмет обґрунтування:

• Об’єкт: амінокислоти та нуклеотиди.
• Предмет: причини різної кількості їхніх видів у клітині та наслідки для функцій білків і нуклеїнових кислот.

В Усвідомлює та формулює проблему обґрунтування:
Чому для побудови білків живій природі знадобилося 20 різних амінокислот, а для нуклеїнових кислот — лише 4 основні нуклеотиди, і як це пов’язано з їхньою роботою в клітині?

К Виконує дії та конструює інфомалюнок:

С Визначає пізнавальну ситуацію для ОБҐРУНТУВАННЯ більшої різноманітності амінокислот, аніж нуклеотидів:
Причина полягає в будові: амінокислоти мають 20 різних за хімічними властивостями радикалів ($R$), тоді як нуклеотиди відрізняються лише 4 азотистими основами. Наслідком є те, що білки завдяки такому розмаїттю можуть будувати клітину, прискорювати реакції та захищати її, а нуклеїновим кислотам невеликий набір з 4 літер-нуклеотидів гарантує максимальну надійність і точність запису генетичного коду без помилок.

ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ

Науковці та філософи розрізняють три атрибути матерії: речовину, енергію та інформацію. Чи існує зв’язок між ними? Вправа для визначення. Що таке ІНФОРМАЦІЯ?

Р Розпізнає елементи сутності категорії «ІНФОРМАЦІЯ»:
Інформація (від латинського informatio — пояснення, повідомлення) — це сукупність відомостей (даних), які системи сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають для внутрішнього застосування.

В Ілюструє прикладами інформацію біологічних систем:

• Зовнішня інформація: сприйняття зорових образів очима, запахів — рецепторами носа, тепла чи холоду — терморецепторами шкіри.
• Внутрішня (генетична) інформація: послідовність нуклеотидів у ДНК, де закодовано план будови всіх білків організму та яка передається нащадкам.
• Сигнально-регуляторна інформація: гормони та нервові імпульси, що передають команди органам працювати швидше або повільніше.

К Конструює інфографіку:

С Визначає сутність ціннісної категорії та формулює висновок:
Речовина, енергія та інформація нерозривно пов’язані: інформація визначає, як саме з речовин побудувати живе тіло, а енергія (наприклад, молекули АТФ) забезпечує роботу білків і передачу життєвих сигналів. Без інформації речовина та енергія не змогли б створити впорядковану живу клітину.

САМОРОЗВИТОК

САМООРГАНІЗАЦІЯ

Креативне завдання. Вибираю тему для створення й презентації (захисту) на підсумковому уроці теми 3.

• Обрана тема: 7. Повідомлення. Нобелівська премія з фізіології та медицини (1962) та структура ДНК.
• Обґрунтування вибору: Відкриття подвійної спіралі ДНК Джеймсом Вотсоном, Френсісом Кріком і Морісом Вілкінсом стало фундаментом молекулярної біології. Ця тема дозволяє детально розібратися, як будова нуклеїнових кислот пояснює збереження і передачу спадковості в живих організмах.

САМОНАВЧАННЯ

Особистісне завдання. Вправа для розвитку переключення уваги.
(Завдання: називати вголос колір шрифту кожного слова, не читаючи саме слово, спочатку зліва направо, а потім у зворотному напрямку).

• Послідовність названих кольорів (прямий порядок): жовтий, чорний, червоний, зелений, синій, червоний, жовтий, чорний, чорний, жовтий, червоний, зелений, червоний, чорний, зелений, синій, синій, зелений, жовтий, червоний, жовтий, червоний, чорний, синій.
• Послідовність названих кольорів (зворотний порядок): синій, чорний, червоний, жовтий, червоний, жовтий, зелений, синій, синій, зелений, чорний, червоний, зелений, червоний, жовтий, чорний, чорний, жовтий, червоний, синій, зелений, червоний, чорний, жовтий.
• Висновок: Вправа тренує вміння швидко переключати увагу між текстовим значенням слова та його зоровим кольором, що допомагає подолати втому та покращує розумову працездатність під час навчання.

САМООЦІНЮВАННЯ

Прогнозувальне завдання. Тест-прогноз. Подразливість організмів.

1. Називаю відповідь равлика виноградного на дотик:
А подразник
Б подразнення
В біологічна реакція ✅
Г подразливість

Обґрунтування: будь-яка відповідь живого організму на дію чинника навколишнього середовища називається біологічною реакцією (у тварин із нервовою системою — рефлекторною реакцією). Подразник — це сам чинник, подразнення — процес його впливу, а подразливість — загальна властивість живого.

2. Після дотику мімоза сором’язлива складає й опускає свої листочки. Яка форма подразливості спостерігається?
А рефлекс
Б сейсмонастія ✅
В фототаксис
Г хемотропізм

Обґрунтування: настії — це рухи органів рослин у відповідь на ненапрямлений подразник, а сейсмонастія — це рух саме у відповідь на механічний дотик або струс.

3. Вказую системи органів, що відіграють регулюючу роль у здійсненні біологічних реакцій золотих рибок під час годування:
А опорна й рухова
Б нервова й ендокринна ✅
В видільна й статева
Г кровоносна й дихальна

Обґрунтування: регуляцію реакцій у хребетних тварин здійснюють нервова система (швидка відповідь через рефлекси) та ендокринна система (гуморальна регуляція за допомогою гормонів).

4. Стискання гідри зеленої в грудочку після механічного впливу на її тіло – це…
А таксис
Б тропізм
В рефлекс ✅
Г настія

Обґрунтування: гідра має дифузну нервову систему, тому відповідь її організму на подразнення за участю нервових клітин є рефлексом.

5. Який із органів чуття є специфічним для ямкоголових змій?
А рівноваги
Б ехолокації
В термолокації ✅
Г бічна лінія

Обґрунтування: ямкоголові змії мають особливі лицьові ямки, які сприймають теплове (інфрачервоне) випромінювання від тіла теплокровної здобичі.

6. Називаю слухові кісточки людини, що беруть участь у передаванні звукових коливань до внутрішнього вуха:
А молоточок
Б молоточок, коваделко
В молоточок, коваделко, стремінце ✅

Обґрунтування: у середньому вусі людини розташований ланцюг із трьох послідовно з’єднаних слухових кісточок: молоточка, коваделка та стремінця.