· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати
§ 1.5. Клітинні форми життя. Еукаріоти
ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчальне завдання. Оцінювання знань. Зелені рослини, Гриби, Тварини
Р. Формулює визначення поняття «ЕУКАРІОТИ»
Еукаріоти — це одно- та багатоклітинні організми, в клітинах яких наявні сформоване ядро, хромосоми та мембранні органели.
В. Визначає сутність змістових елементів схеми
Основними ознаками для порівняння трьох груп еукаріотів є:
- Геном — організація спадкового матеріалу в ядрі (наявність лінійних хромосом із гістонами) та наявність кільцевої ДНК у мітохондріях чи пластидах.
- Будова клітин — склад клітинної стінки (целюлозна, хітинова чи відсутня), наявність специфічних органел (пластиди, вакуолі з клітинним соком) та форма резервного вуглеводу (крохмаль або глікоген).
- Тканини — рівень диференціації клітин (наявність справжніх тканин у більшості рослин і тварин та їхня відсутність у грибів).
- Органи — наявність вегетативних і генеративних органів у рослин, систем органів у тварин або вегетативного тіла (міцелію) в грибів.
- Живлення — спосіб засвоєння поживних речовин (автотрофний, осмотрофний чи фаготрофний) та екологічна роль (продуценти, редуценти, консументи).
- Активний рух — здатність до переміщення у просторі та розташування джгутиків у рухомих клітинах.
- Основні групи — систематичні підрозділи кожного з царств згідно із сучасною системою органічного світу.
К. Конструює таблицю. Порівняльна характеристика рослин, тварин й грибів
| Ознаки | Рослини | Тварини | Гриби |
|---|---|---|---|
| Геном | Лінійні молекули ДНК у хромосомах із гістонами; кільцева ДНК у мітохондріях і хлоропластах | Лінійні хромосоми з гістонами; кільцева ДНК у мітохондріях | Лінійні хромосоми з гістонами; кільцева ДНК у мітохондріях |
| Особливості будови клітин | Клітинна стінка з целюлози, є пластиди та великі вакуолі; запасний вуглевод — крохмаль | Клітинної стінки немає (є глікокалікс), пластиди відсутні; запасний вуглевод — глікоген | Клітинна стінка з хітину, пластиди відсутні; запасний вуглевод — глікоген |
| Тканини | Наявні справжні тканини (твірні, провідні, покривні тощо) | Наявні тканини (епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова) | Справжніх тканин немає (тіло утворене сплетенням гіфів — псевдотканиною) |
| Органи | Наявні вегетативні (корінь, пагін) і генеративні органи (квітка, насінина) | Наявні органи та функціональні системи органів | Справжні органи відсутні (вегетативне тіло — міцелій) |
| Живлення | Автотрофне (фотосинтез); у природі є продуцентами | Гетеротрофне (фаготрофне — заковтування їжі); є консументами | Гетеротрофне (осмотрофне — всмоктування речовин всією поверхнею); є редуцентами |
| Активний рух | Здебільшого прикріплені; рухомі клітини зазвичай мають передні джгутики | Більшість активно рухається; рухомі клітини мають задній джгутик | Прикріплений спосіб життя; рухомі стадії мають або не мають джгутиків |
| Основні групи | Зелені водорості та Наземні рослини (Мохоподібні, Судинні) | Губки, Ктенофори, Плакозої, Жалкі, Двобічносиметричні | Джгутикові гриби, Нижчі безджгутикові гриби, Вищі безджгутикові гриби |
С. Оцінює: особливості організації еукаріотичних організмів
Різноманітність зелених рослин, тварин і грибів зумовлена різними способами живлення (фотоавтотрофний, фаготрофний та осмотрофний) та різними екологічними ролями в природі (утворювачі, споживачі й руйнівники органіки). Для ефективного виконання цих функцій у кожній групі сформувалися власні пристосування: форма клітин, склад оболонки, наявність чи відсутність органів і тканин.
Розвивальне завдання. Лабораторна вправа. Дослідження ознак рослин, грибів і тварин
Р. Усвідомлює пізнавальну ситуацію
Незвичайний зовнішній вигляд деяких організмів може заплутати дослідника, тому потрібно вміти розрізняти представників рослин, грибів і тварин за сукупністю суттєвих біологічних ознак, а не лише за зовнішньою формою.
В. Формулює очікувані результати
У результаті виконання вправи навчуся правильно визначати належність живих організмів до рослин, грибів або тварин на основі їхньої будови та біологічних характеристик.
К. Виконує дії та конструює інфомалюнок
Увідповіднення ілюстрацій з видовими назвами та ознаками:
- А — 2 (губка-ліра): це морська придонна багатоклітинна тварина, яка має своєрідну канделяброподібну форму скелета з вертикальними гілками для фільтрації та захоплення здобичі.
- Б — 3 (стапелія жовто-пурпурова): це сукулентна квіткова рослина, яка має товсте стебло та велику зірчасту квітку характерного жовто-пурпурового забарвлення.
- В — 1 (псатірела водяна): це шапинковий пластинчастий гриб, міцелій та плодові тіла якого пристосовані до розвитку під водою.
Чи можна за зовнішніми ознаками визначити їхню належність до основних груп багатоклітинних еукаріотів?
Лише за зовнішніми ознаками зробити це важко й ненадійно. Губка зовні нагадує химерний неживий предмет чи рослину, квітка стапелії формою й текстурою подібна до морської зірки, а гриб живе під водою, де зазвичай мешкають водорості або корали. Для точного визначення групи потрібно знати внутрішню будову, спосіб живлення та тип клітинної оболонки.
С. Оцінює результати: про ознаки належності еукаріотичних організмів до зелених рослин, грибів і тварин
Зовнішній вигляд організму є наслідком його адаптації до середовища існування, тому він часто буває оманливим. Надійним критерієм належності організмів до зелених рослин, тварин чи грибів є комплекс клітинних ознак (склад клітинної стінки, тип пластид, запасні вуглеводи) та спосіб живлення.
Ціннісне завдання. Вправа для вибірковості. Життєвий цикл малярійного плазмодія
Р. Визначає термін «малярія»
Малярія — це тяжке інфекційне (трансмісивне) захворювання людини, спричинене одноклітинними паразитичними еукаріотами з роду Малярійний плазмодій (Plasmodium), яке передається через укуси комарів роду Anopheles і проявляється періодичними нападами сильної лихоманки, анемією та ураженням печінки й селезінки.
В. Називає основні стадії життєвого циклу малярійного плазмодія
- Проникнення рухливих клітин паразита (спорозоїтів) у кров людини разом зі слиною зараженого комара під час укусу.
- Розмноження паразита в клітинах печінки людини (тканинна шизогонія).
- Проникнення паразитів в еритроцити крові людини, їхнє багаторазове розмноження та масове руйнування клітин крові (еритроцитарна шизогонія), що спричиняє напад лихоманки.
- Утворення в еритроцитах статевих форм паразита (гаметоцитів).
- Потрапляння гаметоцитів у кишечник комара під час укусу, де відбуваються запліднення та утворення нового покоління спорозоїтів.
К. Конструює інфографіку «Як передається малярія?»
Послідовність ланок передачі малярії:
- Перший інфікований комар — кусає людину і вводить спорозоїтів плазмодія у кров’яне русло.
- Перша інфікована людина — паразит потрапляє до внутрішніх органів, де відбувається ураження печінки та початкове розмноження.
- Заражені клітини крові — плазмодій виходить у кров, паразитує в еритроцитах і руйнує їх.
- Гаметоцити малярійного плазмодія — у крові формуються незрілі статеві форми паразита.
- Другий інфікований комар — живиться кров’ю хворої людини, вбирає гаметоцити, в його тілі паразит завершує статевий процес.
- Друга інфікована людина — новий хазяїн, який отримує збудника під час наступного укусу комара.
С. Виявляє ставлення на рівні вибірковості та оцінює: значення знань про біосистеми у боротьбі з малярією
Знання життєвого циклу плазмодія та біології малярійного комара дозволяє вченим знаходити найвразливіші ланки цієї біосистеми: створювати ліки, що блокують розмноження паразита в печінці та крові, застосовувати антимоскітні сітки та засоби захисту від укусів, а також контролювати чисельність комарів-переносників.
САМОРОЗВИТОК
Самонавчання. Ціннісно-емоційне завдання. Вправа «Емоції дикої природи»
1. Назвіть позитивно забарвлену емоцію шимпанзе, яка супроводжує втамування біологічних потреб:
- Правильна відповідь: Г (задоволення).
- Обґрунтування: задоволення виникає після задоволення первинних потреб організму в їжі, воді, теплі чи безпеці, знижуючи напруження нервової системи.
2. Виявом якої форми індивідуальної поведінки є здивування левеняти:
- Правильна відповідь: Д (дослідницької).
- Обґрунтування: здивування виникає при появі нового або незвичного подразника та є частиною орієнтувально-дослідницької реакції тварини на зміни в оточенні.
3. Виявом якої форми індивідуальної поведінки є зацікавлення ведмедя щодо дрона:
- Правильна відповідь: Д (дослідницької).
- Обґрунтування: поява нового рухомого предмета спонукає тварину досліджувати його, щоб визначити ступінь небезпеки чи можливу користь.
Самооцінювання. КРЕАТИВНА РОБОТА 1. Еукаріоти та біоорієнтація
1. Який спосіб орієнтування допомагає білим лелекам вибирати правильний напрям перельоту за 10 000 км?
- Правильна відповідь: Е (астронавігація).
- Обґрунтування: лелеки визначають напрямок міграцій за допомогою положення небесних світил (Сонця та зірок), комбінуючи це з чутливістю до магнітного поля Землі.
2. Які органи зору бджоли медоносної забезпечують її орієнтування у просторі?
- Правильна відповідь: Ф (пара складних ока та три простих вічка).
- Обґрунтування: голова бджоли має пару складних (фасеткових) очей, якими комаха сприймає форму, рух і поляризоване світло, та три додаткових простих вічка на тімені, що реєструють рівень освітленості.
3. Біля берегів, при виборі річок і струмків, тихоокеанські лососі орієнтуються за…
- Правильна відповідь: А (запахом речовин у воді).
- Обґрунтування: завдяки тонкому хімічному чуттю та вродженому закарбовуванню (імпринтингу) лососі безпомилково знаходять рідну річку за її унікальним хімічним складом і запахом.
Зашифрована назва тварини:
З отриманих букв складаємо слово: ЕФА (1 — Е, 2 — Ф, 3 — А).
Роль органа Якобсона у здатності ефи орієнтуватися у просторі:
Орган Якобсона (якобсонів орган) — це орган додаткового хімічного чуття у змій. Ефа висовує свій рухливий роздвоєний язик, «ловить» ним із повітря або поверхні землі молекули пахучих речовин і підносить їх до піднебіння, де розташований орган Якобсона. Завдяки цьому змія точно визначає напрямок до здобичі, відчуває ворогів та розпізнає особин свого виду навіть у повній темряві.