§ 14.3. ФІЛОГЕНЕЗ ЕУКАРІОТІВ

• Назад до змісту

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Які особливості філогенезу еукаріотів? Пояснення з використанням схеми «Хмарка термінів». ФІЛОГЕНЕЗ ЕУКАРІОТІВ

Р Формулює визначення терміну «ФІЛОГЕНЕЗ ЕУКАРІОТІВ»:
Філогенез еукаріотів — це історичний процес виникнення, адаптивної радіації та еволюційного розвитку одноклітинних і багатоклітинних ядерних організмів від спільного архейного предка.

В Визначає сутність змістових елементів схеми: походження, основні ароморфози, основні етапи, еволюційне значення, результати еволюції:

• Походження: монофілетичне від предкових архей (лінія Асгард / прометеархеї) шляхом ендосимбіозу з бактеріями приблизно 1,5–2 млрд років тому.
• Основні ароморфози: формування мембранного ядра з хромосомами, цитоскелета з актином, системи ендомембран, джгутика зі структурою «9+2», виникнення статевого розмноження та ендоцитозу.
• Основні етапи: поява клітин типу LECA в мезопротерозої, симбіогенез мітохондрій і пластид, перехід до колоніальності та багатоклітинності з тканинною диференціацією.
• Еволюційне значення: різке зростання генетичної мінливості через кросинговер і запліднення, ефективне аеробне дихання та освоєння всіх середовищ існування.
• Результати еволюції: утворення сучасного розмаїття еукаріотів, об’єднаних у супергрупи Екскавати, Діафоретики та Аморфеї.

К Конструює схему:

С Пояснює: особливості філогенезу еукаріотів та формулює висновок:
Філогенез еукаріотів базувався на поєднанні симбіогенезу та прогресивних клітинних ароморфозів. Виникнення мембранних органел, статевого розмноження й цитоскелета створило передумови для спеціалізації клітин та появи високоорганізованих багатоклітинних організмів — рослин, грибів і тварин.

РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Які особливості будови та функцій відрізняють еукаріотичні організми? ПРАКТИЧНА РОБОТА 14. Порівняння про- та еукаріотів

Р Визначає пізнавальну ситуацію:
Необхідно зіставити цитологічні, генетичні та фізіологічні ознаки клітин прокаріотів та еукаріотів, щоб з’ясувати ступінь їхньої еволюційної ускладненості.

В Формулює очікувані результати:
Визначення ключових відмінностей у будові спадкового апарату, наявності мембранних органел, механізмах поділу клітин та способі живлення між клітинами доядерних і ядерних організмів.

К Виконує дії та конструює інфосхему:

С Організовує: ІНФОРМУВАННЯ про причини подібності та відмінностей про- та еукаріотичних організмів з формулюванням висновку:
Подібність обох груп полягає у використанні ДНК як носія інформації, універсального генетичного коду, клітинної мембрани та біосинтезу білка на рибосомах. Відмінності зумовлені появою в еукаріотів ядра, мембранних органел, цитоскелета та багатоклітинності, що значно підвищило рівень життєдіяльності й забезпечило еволюційний розквіт складних форм життя.

ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ

Які еволюційні зміни зумовили появу еукаріотів? Вправа для сприймання. Водне середовище та розвиток еукаріотів у протерозої

Р Формулює термін «Протерозойський еон»:
Протерозойський еон — це тривалий геологічний еон в історії Землі (від 2,5 млрд до приблизно 541 млн років тому), під час якого виникла киснева атмосфера, сформувалися перші еукаріотичні клітини та з’явилися багатоклітинні форми життя.

В Називає основні еволюційні події по ерах протерозою:

• Палеопротерозойська ера: киснева катастрофа, поява аеробного дихання, виникнення первинних одноклітинних еукаріотів та предка LECA.
• Мезопротерозойська ера: ендосимбіоз пластид і мітохондрій, виникнення статевого розмноження, дивергенція основних субдоменів еукаріотів.
• Неопротерозойська ера: виникнення багатоклітинності, поява перших вищих водоростей, дивергенція тварин і розквіт вендської (едіакарської) фауни.

К Конструює інфографіку:

С Виявляє ставлення на рівні реагування та пояснює сутність еволюційних подій, що зумовили появу та розвиток еукаріотів:
Виникнення кисневого середовища у протерозойських океанах створило передумови для енергетично вигідного кисневого дихання. Первинні еукаріоти, поєднавши захист геному в ядрі із високоефективними мітохондріями, здійснили якісний стрибок, завдяки якому сформувалася сучасна складна біосфера.

САМОРОЗВИТОК

САМОНАВЧАННЯ

Комунікаційне завдання. Тест-ілюстрація. Сучасна система еукаріотів.

1. Називаю супергрупу найдавніших й найпримітивніших еукаріотичних одноклітинних організмів, у яких ротова борозна, через яку поглинається їжа, кількість джгутиків, як правило більша двох:
А Екскавати ✅
Б Діафоретики

2. Евглени, трипаносоми, лейшманії віднесені до групи…
А Діскоба ✅
Б Метамонада

3. Одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми, у яких упродовж життєвого циклу є клітини з двома джгутиками — це супергрупа…
А Екскавати
Б Діафоретики ✅

4. Червоні водорості, Зелені водорості, Наземні рослини перебувають у складі групи…
А Архепластиди ✅
Б SAR (Страменопіли, Альвеоляти, Різарії)

5. Одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми, у яких упродовж життєвого циклу є амебоїдні клітини або клітини з одним джгутиком належать до супергрупи…
А Діафоретики
Б Аморфеї ✅

6. Які організми належать до групи Опістоконта, або Задньоджгутикові:
А Амеби
Б Слизовики
В Тварини ✅
Г Справжні гриби ✅
Д Комірцеві джгутиконосці ✅

САМООЦІНЮВАННЯ

ТРЕНУВАЛЬНІ ТЕСТИ НА ТЕМУ «ТВАРИНИ БУДУЮТЬ»

1. Біологія + …Містечка борсуків. Найбільша борсукова нора, яка відома дослідникам, складалася з мережі тунелів завдовжки 879 м, 178 вхідних отворів та 50 камер. Вона охоплювала площу 1,75 га. Таке підземне поселення борсуків називається «борсукове містечко». Нори борсуків створюють сприятливі умови для розвитку густої мережі коренів, яка зміцнює стінки ходів поселення. Назвіть цю форму взаємовигідного співіснування рослин й борсуків:
А хижацтво
Б конкуренція
В коменсалізм
Г паразитизм
Д мутуалізм ✅

Обґрунтування: мутуалізм — це форма симбіозу, за якої обидва співіснуючі організми отримують взаємну користь (рослини отримують розпушений ґрунт і вологу, а борсуки — зміцнені стінки нір).

2. Біологія + … Галереї хом’яків. Хом’як звичайний (Cricetus cricetus) влаштовує підземні галереї з похилим входом, гніздовою камерою, вертикальними віднорками, «вбиральнями» та декількома коморами із запасами їжі на зиму. Хом’як це ще той комірник, може назбирати десятки кілограмів корму. Цей вид заселяє угруповання, докорінно змінені людиною і у населені пункти для розмноження не проникає. Як називають такі види в екології?
А релікти
Б урбофіли
В антропофоби ✅
Г синантропи
Д ендеміки

Обґрунтування: антропофоби — це види організмів, які уникають прямого контакту з людиною та не проникають для постійного мешкання і розмноження в населені пункти, навіть оселяючись поруч на перетворених землях.