§ 1.3. Неклітинні форми життя. Віруси

• Назад до змісту

ЧОМУ ВІРУСИ НЕ ВИЗНАЮТЬ ОРГАНІЗМАМИ?
Віруси не визнають організмами, оскільки вони не мають клітинної будови, не здатні до самостійного обміну речовин, росту, розвитку та синтезу власних білків поза клітиною-хазяїном (с. 11, 12). Вони є неклітинними формами життя (с. 11).

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ «ВІРУСИ»
Віруси — це біологічні системи, яким притаманна особлива структурно-функціональна організація; це автономні структури на молекулярному рівні організації життя, що виявляють ознаки живого лише всередині клітин інших організмів (с. 11, 12).

ПРИЧИНИ РІЗНОМАНІТНОСТІ НЕКЛІТИННИХ ФОРМ ЖИТТЯ
Різноманітність зумовлена відмінностями у структурі генетичного матеріалу (ДНК або РНК, одно- чи дволанцюгові молекули), наявністю або відсутністю додаткових оболонок (ліпопротеїнових), механізмами реплікації, розмірами та морфологією віріонів, а також різними стратегіями паразитизму та життєвими циклами (с. 12, 13).

СТАДІЇ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ВІРУСУ ГРИПУ
Життєвий цикл вірусу включає:

1. Адсорбція (прикріплення) вірусу до поверхні клітини.
2. Проникнення в клітину.
3. «Роздягання» вірусу та вивільнення генетичного матеріалу.
4. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот та синтез вірусних білків.
5. Самозбирання нових віріонів.
6. Вихід вірусів із клітини (с. 12, 13).

СТАДІЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ВІРУСУ ГРИПУ
Найдоцільніше організовувати захист на стадіях адсорбції та проникнення (профілактика, вакцинація, блокування рецепторів), що перешкоджає зараженню клітини, або на стадії реплікації/синтезу білків (противірусні препарати), що блокує розмноження вірусу всередині клітини.

ЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ ПРО БІОСИСТЕМИ У БОРОТЬБІ З ВІРУСНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Знання про структурну та функціональну організацію вірусів (зокрема їхній життєвий цикл) дають змогу розробляти ефективні методи діагностики, специфічні вакцини, антивірусні препарати, які блокують певні етапи розмноження вірусу, та розробляти стратегії запобігання поширенню вірусних інфекцій (с. 13, 14).

Саморозвиток

І. Будова
1.1. Як називається білкова оболонка вірусів? — Б капсид (с. 12)
1.2. Які молекули утворюють серцевину вірусів? — А нуклеїнові кислоти (с. 12)

ІІ. Функціонування
2.1. Чи проявляють віруси ознаки життя на стадії віріонів? — Б ні (с. 13)
2.2. Де відбувається самовідтворення вірусів? — Б в клітинах (с. 13)

ІІІ. Класифікація
3.1. Чи застосовується у назві вірусів бінарна номенклатура? — Б ні (с. 13)
3.2. Вірус імунодефіциту людини належить до роду… — Б ретровіруси (с. 13)

ІV. Різноманітність
4.1. Вибираю приклад велетенських вірусів: — Б пандоравірус (с. 12)
4.2. До якої групи належить вірус SARS-CoV-2: — А коронавіруси (с. 13)

V. Значення в природі
5.1. Яка форма симбіозу домінує у взаємозв’язках вірусів з клітинними формами життя? — Б паразитизм (с. 12)
5.2. Чи є віруси регуляторами чисельності одноклітинних водоростей, які спричинюють «цвітіння» води? — А так (згідно з принципом емерджентності та ролі у ланцюгах живлення, с. 7, 13)

VІ. Значення для людини
6.1. Яке вірусне захворювання розвивається у людини за участю кліщів? — А енцефаліт ([ЗОВНІШНЄ ДЖЕРЕЛО])
6.2. «Джерелом та резервуаром збудника … є дикі та свійські хижі тварини, які належать до групи Ссавці». Вставляю пропущене слово. — Б сказу (с. 13)