§ 1.2. Біорізноманіття

• Назад до змісту

Діяльність § 1.2. БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Навчальне завдання. Чому жива природа більш різноманітна, аніж нежива? Опис з використанням схеми «Скелет риби». БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Р — Формулювання визначення поняття «БІОРІЗНОМАНІТТЯ»

Біорізноманіття — це розмаїття організмів, видів та їхніх угруповань.

В — Визначення сутності змістових елементів

• Генетичне біорізноманіття — різноманітність генів усіх організмів (генофонд планети).
• Видове біорізноманіття — різноманітність усіх видів організмів, що мешкають на певній території.
• Екосистемне біорізноманіття — різноманітність біоценозів та екосистем у різних куточках Землі.

К — Конструювання схеми «Скелет риби»

• Голова (проблема): Чому жива природа більш різноманітна, ніж нежива?
• Верхні кістки (причини): Різноманітність природних умов довкілля; тривала біологічна еволюція (понад 4 млрд років); здатність до мутацій та спадкової мінливості; здатність живого пристосовуватися й розмножуватися.
• Нижні кістки (факти): Існування близько 10–11 млн видів; прояв життя на трьох рівнях (генетичному, видовому, екосистемному); неперервний обмін речовин, енергії та інформації.
• Хвіст (висновок): Різноманітність живої природи набагато багатша за неживу завдяки мінливості умов середовища, постійній появі нових пристосувань і тривалій еволюції життя.

С — Опис особливостей з формулюванням висновку про причини більшого різноманіття живої природи

Жива природа значно різноманітніша за неживу, оскільки живі організми здатні до розмноження, спадкових змін та утворення нових форм під час еволюції. Головною причиною такого розмаїття є величезна кількість різних природних умов на Землі, до яких життя успішно пристосовується вже понад 4 млрд років.

Розвивальне завдання. Для чого застосовують метод класифікації у дослідженні біосистем? Дослідницька вправа. Основні таксономічні категорії, що характеризують місце виду в системі органічного світу

Р — Усвідомлення пізнавальної ситуації для дослідження

Метод біологічної класифікації застосовують для послідовного впорядкування величезного розмаїття організмів, встановлення їхніх родинних зв’язків та здобуття нових знань про живу природу.

В — Формулювання мети дослідження

Мета: визначити систематичне положення запропонованих організмів за основними таксономічними категоріями та з’ясувати головну причину відмінностей між ними.

К — Виконання дій та конструювання інфомалюнка

1. Визначення видових назв організмів:

• Хвойне дерево — Ялиця біла (європейська) (Abies alba).
• Тварина — Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris).

2. Місце видів у системі органічного світу за основними таксономічними категоріями:

• Ялиця біла (європейська): Домен — Еукаріоти, Царство — Рослини, Відділ — Хвойні, Клас — Хвойні, Порядок — Соснові, Родина — Соснові, Рід — Ялиця, Вид — Ялиця біла.
• Вивірка звичайна: Домен — Еукаріоти, Царство — Тварини, Тип — Хордові, Клас — Ссавці, Ряд — Гризуни, Родина — Вивіркові, Рід — Вивірка, Вид — Вивірка звичайна.

3. Ознаки, що підтверджують належність видів до відповідних класів:

• Ознаки класу Ссавці (вивірка): волосяний покрив (шерсть), теплокровність, народження живих малят і вигодовування їх молоком.
• Ознаки класу Хвойні (ялиця): листки видозмінені на хвою (голки), насіння дозріває відкрито в шишках без утворення плодів.

С — Очікувані результати та висновок про причину відмінностей видів

Очікувані результати: встановлено точне систематичне положення ялиці білої та вивірки звичайної за основними рангами систематики від виду до домену.
Висновок: істотні відмінності між цими видами зумовлені тим, що вони належать до різних царств живої природи (Рослини і Тварини), розвивалися різними еволюційними шляхами та пристосувалися до абсолютно відмінних типів живлення (автотрофного й гетеротрофного).

Ціннісне завдання. Яке значення досліджень еволюційних зв’язків для розуміння системності живої природи? Вправа для сприймання. Сучасна система еукаріотів

Р — Усвідомлення сутності схеми

Сучасна система еукаріотів будується на принципах філогенетичної спорідненості й демонструє походження всіх ядерних організмів від спільного предка, об’єднуючи їх у великі природні супергрупи замість застарілого простого поділу лише на три царства.

В — Ілюстрація прикладами еволюційних зв’язків груп

• Супергрупа Аморфеї: об’єднує справжні гриби й багатоклітинних тварин, що доводить їхню значно ближчу еволюційну спорідненість між собою, ніж із рослинами.
• Супергрупа Діафоретики: містить зелені рослини, а також бурі, червоні та діатомові водорості.
• Супергрупа Екскавати: включає різноманітних одноклітинних джгутикових (наприклад, трипаносом, евглен).

К — Інфографіка «Сучасна система еукаріотів»

С — Виявлення ставлення та міркування про зв’язок системи еукаріотів та ціннісної категорії СИСТЕМА

Жива природа становить собою цілісну багаторівневу систему, де всі складні організми взаємопов’язані спільним походженням. Розуміння цієї єдності допомагає усвідомити цінність кожного виду та зберігати природний баланс біосфери.

САМОРОЗВИТОК

Регуляційне завдання. Графічний організатор «Скелет риби»

Діаграма «Скелет риби» (fishbone diagram) — це інструмент для пошуку причин певної проблеми та встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Правила роботи з діаграмою:

• Сформулювати пізнавальну ситуацію чи проблему (розміщується в «голові»).
• Виявити всі можливі причини, що впливають на результат (розміщуються на «верхніх кістках»).
• Провести ранжування причин за ступенем їхньої важливості.
• Зазначити конкретні факти та наслідки впливу цих причин (розміщуються на «нижніх кістках»).
• Проаналізувати зв’язки та зробити підсумковий висновок (розміщується у «хвості»).

Завдання для розпізнавання. Біорізноманіття

I. Увідповіднення видових назв організмів (А–В) із зображеннями (1–4):

• А (равлик) — 3 (равлик смугастий садовий, Cepaea hortensis)
• Б (гриб) — 2 (білий гриб, Boletus edulis)
• В (рослина) — 1 (суниці лісові, Fragaria vesca)

II. Увідповіднення запропонованих біологічних особливостей (1–4) із зображеними організмами (А–В):

• А (равлик) — 2 (дихання легенями)
• Б (гриб) — 1 (клітинна стінка з хітину)
• В (суниці) — 3 (пластиди й фотосинтез)

III. Увідповіднення назв систематичних груп (1–4) із зображеними організмами (А–В):

• А (равлик) — 2 (Молюски)
• Б (гриб) — 4 (Базидіомікоти)
• В (суниці) — 3 (Покритонасінні)

Зведена таблиця відповідей (картка «РОЗПІЗНАЮ»):