§ 11.6. ПОПУЛЯЦІЇ ТА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

• Назад до змісту

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Які основні аспекти вчення про популяції? Моделювання змісту теми. ПОПУЛЯЦІЯ — ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЕКОСИСТЕМ

Р Формулює основне поняття теми «ПОПУЛЯЦІЯ»:
Популяція (від лат. populatio — населення) — це сукупність особин одного виду, які упродовж багатьох поколінь існують на певній території, вільно схрещуються і є відносно ізольованими від інших подібних угрупувань цього виду.

В Називає науки, що досліджують популяційний рівень життя:

• Демекологія (популяційна екологія): вивчає структуру, динаміку, умови формування та функціонування популяцій.
• Популяційна генетика: досліджує генетичну структуру популяцій, частоти алелів і генотипів та мікроеволюційні процеси.
• Етологія: вивчає просторову та соціальну поведінку, комунікацію й етологічну структуру популяцій тварин.
• Еволюційна біологія: розглядає популяцію як елементарну одиницю еволюційного процесу.
• Біокібернетика та популяційне моделювання: розробляють математичні моделі регуляції та прогнозування динаміки чисельності популяцій.

К Конструює таблицю:

С Узагальнює знання та формулює висновок: про закономірності популяційної екології:
Закономірності популяційної екології доводять, що взаємодія популяції з навколишнім середовищем підпорядкована суворим законам саморегуляції та збереження гомеостазу. Вони забезпечують безперервність існування біосистем у часі й просторі та утримують чисельність у межах ресурсних можливостей оселища.

РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Яке практичне значення вчення про популяції? Графічна модель. Галузі застосування знань про популяції в практичній діяльності

Р Називає приклади, що ілюструють значущість демекологічних досліджень:

• Контроль та оцінка чисельності озерної форелі методом мічення й повторного відлову (індекс Лінкольна).
• Боротьба з неконтрольованим розмноженням інвазійних організмів (біологічна інвазія європейського кроля в Австралії, експансія амброзії полинолистої в Україні).
• Відновлення видів на межі вимирання за допомогою штучного розведення та інтродукції (зубр у лісах України, папуга синій ара в Бразилії).

В Формулює проблеми, які можна розв’язати за допомогою знань про популяції:

• Підвищення чисельності та щільності малих популяцій червонокнижних видів.
• Розрахунок гранично допустимих норм промислу тварин і вилову риби без підриву їхньої саморегуляції.
• Прогнозування та своєчасне запобігання спалахам масового розмноження комах-шкідників і гризунів.
• Оцінка загрози поширення природно-осередкових інфекцій серед диких тварин і людини.

К Конструює інфографіку:

С Застосовує уміння та прогнозує: значущість наукових досліджень популяцій:
Наукові демекологічні дослідження дають змогу завчасно прогнозувати динаміку біосистем у відповідь на глобальне потепління й господарську діяльність людини. Без популяційного моніторингу неможливо розробити ефективні програми захисту природи, попередити екологічні кризи та забезпечити сталий розвиток біосфери.

ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ

У чому важливість раціонального природокористування? Презентація навчального продукту на одну із тем (див. додаток до підручника)

Р Називає та формулює ціннісну категорію теми:
Фундаментальними ціннісними категоріями теми є ПРОСТІР і ЧАС, у яких розгортається буття популяцій, а також раціональне природокористування як етичний обов’язок збереження природної спадщини.

В Формулює ціннісне ставлення щодо популяцій:
Популяція — це не просто ресурс для споживання, а складна самовідновна система зі своєю внутрішньою цінністю. Будь-яке вилучення особин із природи має відбуватися з повагою до законів її стабільності, без порушення вікової та статевої структури й без зниження чисельності нижче безпечної межі.

К Презентує короткий виклад проєкту та його висновок:

Тема обраного проєкту (№ 2 з переліку): «Моделювання динаміки чисельності популяцій “хижак — жертва”».

Короткий виклад змісту:

1. Мета проєкту: дослідити механізми взаєморегуляції чисельності популяцій на прикладі класичної системи «заєць американський — рись канадська».
2. Основні спостереження: збільшення кормової бази веде до зростання чисельності жертви, слідом за чим із запізненням у 1–2 роки зростає чисельність хижака. Коли хижаки знижують щільність популяції жертви, їхня власна кормова база виснажується, що веде до спаду чисельності хижаків.
3. Результат взаємодії: виникають циклічні популяційні хвилі з періодичністю 9–11 років, які захищають популяцію зайця від перенаселення й деградації пасовищ, а рись — від голодної загибелі.

С Виявляє ціннісне ставлення на рівні індивідуальності та створює проєкт:
Збереження природних популяцій вимагає від суспільства переходу від споживацького виснаження ресурсів до усвідомленого партнерства з природою. Підтримка популяційного різноманіття у просторі та збереження їхньої здатності до самовідновлення в часі є головною запорукою екологічної безпеки нашої планети.