· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати
§ 11.1. ПОПУЛЯЦІЯ
ДІЯЛЬНІСТЬ
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Яку сукупність організмів називають популяцією? Опорна схема «Біотетрада». ПОПУЛЯЦІЯ
Р Формулює просте визначення поняття «ПОПУЛЯЦІЯ»:
Популяція — це сукупність особин одного виду, які упродовж багатьох поколінь існують на певній території, вільно схрещуються і відносно ізольовані від інших подібних угрупувань цього виду.
В Визначає сутність змістових елементів схеми: структура, функціонування, властивості, класифікація:
- Структура: поділ популяції на групи особин, що відрізняються за статтю (статева), віком (вікова), розміщенням на території (просторова) та особливостями поведінки (етологічна).
- Функціонування: забезпечення потоку речовин, енергії та інформації в екосистемах через виконання продукційної, редукційної, трансформаційної, регуляційної та інформаційної функцій.
- Властивості: екологічні емерджентні властивості поділяють на статичні (здатність до поширення у просторі, кількісного зростання у часі та внутрішньовидових взаємодій) та динамічні (народжуваність, смертність, природний приріст).
- Класифікація: розрізняють метапопуляції, агрегації, деми (локальні популяції), а за здатністю до самовідтворення — незалежні, напівзалежні та залежні популяції.
К Конструює опорну схему:
С Визначає зміст основного поняття та формулює власне визначення:
Популяція — це основна функціональна одиниця екосистем, що являє собою відносно відокремлену групу особин одного виду, здатну до тривалого самовідтворення та саморегуляції.
РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Чому структурованість є однією з основних екологічних характеристик популяцій? Інтелектуально-розвивальна вправа «Сторінками Червоної книги». Зубр європейський (Bison bonasus) в Україні.
Р Визначає предмет обґрунтування:
Предметом обґрунтування є просторова структурованість як емерджентна властивість популяції, що забезпечує її виживання та пристосування до неоднорідних умов середовища на прикладі зубра європейського.
В Усвідомлює та формулює проблему:
Через вирубування лісів та господарську діяльність людини суцільний ареал зубра розпався на окремі ізольовані ділянки. Проблема полягає у з’ясуванні того, як поділ на локальні групи допомагає виду виживати та які загрози виникають через їхню відокремленість.
К Виконує дії та конструює інфомалюнок:
- Таксономічна належність зубра та природоохоронний статус: ряд Парнокопитні (Оленеподібні), родина Порожнисторогі (Бикові), вид Зубр європейський (Bison bonasus, або Bos bonasus). Природоохоронний статус у Червоній книзі України — «Зниклий у природі».
- Характеристика ареалу та його просторова структура: сучасний ареал в Україні є переривчастим (осередковим); зубр мешкає окремими невеликими локальними популяціями (демами) у лісах Вінницької (найбільша популяція), Волинської, Київської, Львівської, Чернівецької та Сумської областей.
- Причини просторової структурованості популяцій зубра: неоднорідність умов існування, вирубування лісів, розділення територій дорогами, полями й населеними пунктами, а також штучне переселення тварин людиною у різні лісові господарства.
С Визначає пізнавальну ситуацію: для ОБҐРУНТУВАННЯ такої емерджентної властивості популяцій як структурованість:
Структурованість популяції є пристосуванням до неоднорідних умов довкілля, яке допомагає організмам краще використовувати ресурси території, зменшує конкуренцію та підвищує шанси виду на виживання.
ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ
Чи залежать функції популяцій в екосистемах від просторо-часу? Вправа для визначення. Що таке ПРОСТІР і ЧАС?
Р Розпізнає елементи сутності категорії «ПРОСТІР» і «ЧАС»:
Простір і час — це основні форми існування природи: простір визначає територію, межі та взаємне розташування організмів, а час — тривалість їхнього життя та послідовність змін у популяціях.
В Називає особливості популяцій, які визначає просторо-час:
- Просторові особливості: поширення у просторі, межі території існування (ареал) та просторова структура (розподіл особин на території).
- Часові особливості: кількісне зростання у часі, зміна багатьох поколінь, народжуваність, смертність і природний приріст.
К Конструює інфографіку:
С Визначає сутність ціннісної категорії та формулює визначення:
Організми популяції існують у просторі й часі як цілісна система, тому збереження природного простору (оселищ) і природних ритмів розвитку є необхідною умовою стабільного функціонування екосистем.
САМОРОЗВИТОК
САМОНАВЧАННЯ
Особистісне завдання. Вправи на розвиток невербального творчого мислення (на основі методики Е. П. Торренса)
Міні-вправа «Знаходжу квадрати з однаковою кількістю крапок та поєдную лінією їх між собою»:
- Квадрати з 3 крапками з’єднуємо лінією у пару.
- Квадрати з 4 крапками з’єднуємо лінією у пару.
- Квадрати з 5 крапками з’єднуємо лінією у пару.
- Квадрати з 6 крапками з’єднуємо лінією у пару.
Вправа 1. Овальна фігура:
- Малюнок та доповнення: домальовуємо навколо блакитного овалу пелюстки, стебло з листками та краплинки роси.
- Назва малюнка: «Квітка життя».
Вправа 2. Незакінчені фігури:
- 1-ша фігура (хвиляста лінія вгорі зліва): домальовуємо крила і дзьоб — «Чайка над морем».
- 2-га фігура (розвилка вгорі справа): домальовуємо стовбур і пишну крону — «Дерево в лісі».
- 3-тя фігура (подвійна дужка зліва): домальовуємо шапку і ніжку — «Лісовий гриб».
- 4-та фігура (петелька справа): домальовуємо мушлю та ріжки — «Равлик на листку».
- 5-та фігура (дуга зліва): домальовуємо панцир і лапки — «Морська черепаха».
- 6-та фігура (зигзаг справа): домальовуємо хмару і краплі дощу — «Грозова блискавка».
- 7-ма фігура (хвиля з петелькою зліва): домальовуємо тіло і голову плазуна — «Вуж у траві».
- 8-ма фігура (гачок справа): домальовуємо дзьоб, голову і шию птаха — «Лебідь на озері».
- 9-та фігура (ламаний зигзаг внизу зліва): домальовуємо снігові вершини — «Гірський хребет».
- 10-та фігура (подібна до четвірки внизу справа): домальовуємо човен і хвилі — «Вітрильник у морі».
Вправа 3. Пари паралельних ліній (6 малюнків):
-
- Домальовуємо коріння знизу і крону зверху — «Стовбур дуба».
-
- Додаємо горизонтальні сходинки — «Драбина дослідника».
-
- Домальовуємо зверху шапку гриба — «Білий гриб».
-
- Доповнюємо дахом і вікнами — «Будиночок лісника».
-
- Домальовуємо крила та антени — «Космічна ракета».
-
- Домальовуємо колбу з поділками — «Мірний циліндр біолога».
САМООЦІНЮВАННЯ
Завдання для прогнозування. БІОСИСТЕМИ.
1. Прогнозую наслідки повної ізоляції невеликої залежної популяції тварин від сусідніх популяцій свого виду:
А постійне зростання чисельності
Б поступове зменшення чисельності та зникнення популяції ✅
В утворення стійкої метапопуляції
Г перехід до автотрофного живлення
Обґрунтування: у залежних популяціях народжуваність не компенсує втрат особин, тому без поповнення організмами із сусідніх популяцій таке угруповання зникає.
2. Прогнозую зміни у віковій структурі популяції, для якої характерне тривале зменшення чисельності за несприятливих умов:
А переважання особин старшого віку ✅
Б значне переважання молодих особин
В рівномірний розподіл усіх вікових груп
Г повна відсутність дорослих особин
Обґрунтування: за даними параграфа, у популяціях, чисельність яких зменшується, знижується народжуваність і виживання молоді, тому в їхній віковій структурі починають переважати особини старшого віку.