· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати

§ 11.1. ПОПУЛЯЦІЯ

ДІЯЛЬНІСТЬ

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Яку сукупність організмів називають популяцією? Опорна схема «Біотетрада». ПОПУЛЯЦІЯ

Р Формулює просте визначення поняття «ПОПУЛЯЦІЯ»:
Популяція — це сукупність особин одного виду, які упродовж багатьох поколінь існують на певній території, вільно схрещуються і відносно ізольовані від інших подібних угрупувань цього виду.

В Визначає сутність змістових елементів схеми: структура, функціонування, властивості, класифікація:

  • Структура: поділ популяції на групи особин, що відрізняються за статтю (статева), віком (вікова), розміщенням на території (просторова) та особливостями поведінки (етологічна).
  • Функціонування: забезпечення потоку речовин, енергії та інформації в екосистемах через виконання продукційної, редукційної, трансформаційної, регуляційної та інформаційної функцій.
  • Властивості: екологічні емерджентні властивості поділяють на статичні (здатність до поширення у просторі, кількісного зростання у часі та внутрішньовидових взаємодій) та динамічні (народжуваність, смертність, природний приріст).
  • Класифікація: розрізняють метапопуляції, агрегації, деми (локальні популяції), а за здатністю до самовідтворення — незалежні, напівзалежні та залежні популяції.

К Конструює опорну схему:
ПОПУЛЯЦІЯ

С Визначає зміст основного поняття та формулює власне визначення:
Популяція — це основна функціональна одиниця екосистем, що являє собою відносно відокремлену групу особин одного виду, здатну до тривалого самовідтворення та саморегуляції.

РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Чому структурованість є однією з основних екологічних характеристик популяцій? Інтелектуально-розвивальна вправа «Сторінками Червоної книги». Зубр європейський (Bison bonasus) в Україні.

Р Визначає предмет обґрунтування:
Предметом обґрунтування є просторова структурованість як емерджентна властивість популяції, що забезпечує її виживання та пристосування до неоднорідних умов середовища на прикладі зубра європейського.

В Усвідомлює та формулює проблему:
Через вирубування лісів та господарську діяльність людини суцільний ареал зубра розпався на окремі ізольовані ділянки. Проблема полягає у з’ясуванні того, як поділ на локальні групи допомагає виду виживати та які загрози виникають через їхню відокремленість.

К Виконує дії та конструює інфомалюнок:

  • Таксономічна належність зубра та природоохоронний статус: ряд Парнокопитні (Оленеподібні), родина Порожнисторогі (Бикові), вид Зубр європейський (Bison bonasus, або Bos bonasus). Природоохоронний статус у Червоній книзі України — «Зниклий у природі».
  • Характеристика ареалу та його просторова структура: сучасний ареал в Україні є переривчастим (осередковим); зубр мешкає окремими невеликими локальними популяціями (демами) у лісах Вінницької (найбільша популяція), Волинської, Київської, Львівської, Чернівецької та Сумської областей.
  • Причини просторової структурованості популяцій зубра: неоднорідність умов існування, вирубування лісів, розділення територій дорогами, полями й населеними пунктами, а також штучне переселення тварин людиною у різні лісові господарства.

ТАКСОНОМІЯ Й СТАТУС

С Визначає пізнавальну ситуацію: для ОБҐРУНТУВАННЯ такої емерджентної властивості популяцій як структурованість:
Структурованість популяції є пристосуванням до неоднорідних умов довкілля, яке допомагає організмам краще використовувати ресурси території, зменшує конкуренцію та підвищує шанси виду на виживання.

ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ

Чи залежать функції популяцій в екосистемах від просторо-часу? Вправа для визначення. Що таке ПРОСТІР і ЧАС?

Р Розпізнає елементи сутності категорії «ПРОСТІР» і «ЧАС»:
Простір і час — це основні форми існування природи: простір визначає територію, межі та взаємне розташування організмів, а час — тривалість їхнього життя та послідовність змін у популяціях.

В Називає особливості популяцій, які визначає просторо-час:

  • Просторові особливості: поширення у просторі, межі території існування (ареал) та просторова структура (розподіл особин на території).
  • Часові особливості: кількісне зростання у часі, зміна багатьох поколінь, народжуваність, смертність і природний приріст.

К Конструює інфографіку:
ПОПУЛЯЦІЯ У ПРОСТОРІ Й ЧАСІ

С Визначає сутність ціннісної категорії та формулює визначення:
Організми популяції існують у просторі й часі як цілісна система, тому збереження природного простору (оселищ) і природних ритмів розвитку є необхідною умовою стабільного функціонування екосистем.

САМОРОЗВИТОК

САМОНАВЧАННЯ

Особистісне завдання. Вправи на розвиток невербального творчого мислення (на основі методики Е. П. Торренса)

Міні-вправа «Знаходжу квадрати з однаковою кількістю крапок та поєдную лінією їх між собою»:

  • Квадрати з 3 крапками з’єднуємо лінією у пару.
  • Квадрати з 4 крапками з’єднуємо лінією у пару.
  • Квадрати з 5 крапками з’єднуємо лінією у пару.
  • Квадрати з 6 крапками з’єднуємо лінією у пару.

Вправа 1. Овальна фігура:

  • Малюнок та доповнення: домальовуємо навколо блакитного овалу пелюстки, стебло з листками та краплинки роси.
  • Назва малюнка: «Квітка життя».

Вправа 2. Незакінчені фігури:

  • 1-ша фігура (хвиляста лінія вгорі зліва): домальовуємо крила і дзьоб — «Чайка над морем».
  • 2-га фігура (розвилка вгорі справа): домальовуємо стовбур і пишну крону — «Дерево в лісі».
  • 3-тя фігура (подвійна дужка зліва): домальовуємо шапку і ніжку — «Лісовий гриб».
  • 4-та фігура (петелька справа): домальовуємо мушлю та ріжки — «Равлик на листку».
  • 5-та фігура (дуга зліва): домальовуємо панцир і лапки — «Морська черепаха».
  • 6-та фігура (зигзаг справа): домальовуємо хмару і краплі дощу — «Грозова блискавка».
  • 7-ма фігура (хвиля з петелькою зліва): домальовуємо тіло і голову плазуна — «Вуж у траві».
  • 8-ма фігура (гачок справа): домальовуємо дзьоб, голову і шию птаха — «Лебідь на озері».
  • 9-та фігура (ламаний зигзаг внизу зліва): домальовуємо снігові вершини — «Гірський хребет».
  • 10-та фігура (подібна до четвірки внизу справа): домальовуємо човен і хвилі — «Вітрильник у морі».

Вправа 3. Пари паралельних ліній (6 малюнків):

    1. Домальовуємо коріння знизу і крону зверху — «Стовбур дуба».
    1. Додаємо горизонтальні сходинки — «Драбина дослідника».
    1. Домальовуємо зверху шапку гриба — «Білий гриб».
    1. Доповнюємо дахом і вікнами — «Будиночок лісника».
    1. Домальовуємо крила та антени — «Космічна ракета».
    1. Домальовуємо колбу з поділками — «Мірний циліндр біолога».

САМООЦІНЮВАННЯ

Завдання для прогнозування. БІОСИСТЕМИ.

1. Прогнозую наслідки повної ізоляції невеликої залежної популяції тварин від сусідніх популяцій свого виду:
А постійне зростання чисельності
Б поступове зменшення чисельності та зникнення популяції ✅
В утворення стійкої метапопуляції
Г перехід до автотрофного живлення

Обґрунтування: у залежних популяціях народжуваність не компенсує втрат особин, тому без поповнення організмами із сусідніх популяцій таке угруповання зникає.

2. Прогнозую зміни у віковій структурі популяції, для якої характерне тривале зменшення чисельності за несприятливих умов:
А переважання особин старшого віку ✅
Б значне переважання молодих особин
В рівномірний розподіл усіх вікових груп
Г повна відсутність дорослих особин

Обґрунтування: за даними параграфа, у популяціях, чисельність яких зменшується, знижується народжуваність і виживання молоді, тому в їхній віковій структурі починають переважати особини старшого віку.

Назад