§ 11.1. ПОПУЛЯЦІЯ

• Назад до змісту

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Яку сукупність організмів називають популяцією? Опорна схема «Біотетрада». ПОПУЛЯЦІЯ

Р Формулює просте визначення поняття «ПОПУЛЯЦІЯ»:
Популяція — це сукупність особин одного виду, які упродовж багатьох поколінь існують на певній території, вільно схрещуються і відносно ізольовані від інших подібних угрупувань цього виду.

В Визначає сутність змістових елементів схеми: структура, функціонування, властивості, класифікація:

• Структура: поділ популяції на групи особин, що відрізняються за статтю (статева), віком (вікова), розміщенням на території (просторова) та особливостями поведінки (етологічна).
• Функціонування: забезпечення потоку речовин, енергії та інформації через виконання продукційної, редукційної, трансформаційної, регуляційної та інформаційної функцій.
• Властивості: емерджентні ознаки, серед яких статичні (здатність до розселення, просторового розміщення й щільності) та динамічні (народжуваність, смертність, природний приріст).
• Класифікація: розрізняють метапопуляції, агрегації, деми (локальні популяції), а за здатністю до самовідтворення — незалежні, напівзалежні та залежні популяції.

К Конструює опорну схему:

С Визначає зміст основного поняття та формулює власне визначення:
Популяція — це відкрита багаторівнева надорганізмова біосистема, здатна до тривалого самовідтворення, саморегуляції та адаптації до середовища завдяки своїй внутрішній структурі.

РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Чому структурованість є однією з основних екологічних характеристик популяцій? Інтелектуально-розвивальна вправа «Сторінками Червоної книги». Зубр європейський (Bison bonasus) в Україні.

Р Визначає предмет обґрунтування:
Предметом обґрунтування є структурованість як емерджентна характеристика популяції, що забезпечує її виживання й адаптацію за умов мозаїчного або фрагментованого середовища існування на прикладі зубра європейського.

В Усвідомлює та формулює проблему:
Внаслідок фрагментації лісових масивів та людської діяльності природний цілісний ареал зубра розпався на ізольовані оселища. Проблема полягає у з’ясуванні того, як просторова структурованість дозволяє виду підтримувати життєздатність та які загрози виникають через роз’єднаність локальних популяцій.

К Виконує дії та конструює інфомалюнок:

• Таксономічна належність зубра та природоохоронний статус: рід Бізон, вид Зубр європейський (Bison bonasus). Природоохоронний статус у Червоній книзі України — «Зниклий у природі» (категорія збереження: відновлюваний).
• Характеристика ареалу та його просторова структура: сучасний ареал в Україні є штучно створеним і плямистим (острівним); субпопуляції існують ізольовано у лісах Вінницької, Волинської, Київської, Львівської, Чернівецької та інших областей.
• Причини просторової структурованості популяцій зубра: вирубування суцільних пралісів, наявність транспортних магістралей, сільськогосподарських угідь та поселень людини, що унеможливлює вільну міграцію зубрів і призводить до існування дрібних напівзалежних угруповань.

С Визначає пізнавальну ситуацію: для ОБҐРУНТУВАННЯ такої емерджентної властивості популяцій як структурованість:
Структурованість популяції є механізмом її адаптації, який оптимізує використання природних ресурсів та послаблює внутрішньовидову конкуренцію, забезпечуючи виживання окремих локальних угруповань навіть за несприятливих умов середовища.

ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ

Чи залежать функції популяцій в екосистемах від просторо-часу? Вправа для визначення. Що таке ПРОСТІР і ЧАС?

Р Розпізнає елементи сутності категорії «ПРОСТІР» і «ЧАС»:
Простір і час — це фундаментальні форми існування матерії: простір визначає розміщення, протяжність і межі біологічних систем у довкіллі, а час — тривалість їхнього існування, періодичність життєвих процесів та швидкість змін поколінь.

В Називає особливості популяцій, які визначає просторо-час:

• Просторові характеристики: площа ареалу, просторове розміщення особин (рівномірне, випадкове, групове) та щільність популяції.
• Часові характеристики: добова й сезонна динаміка активності, тривалість генерації (періоду зміни поколінь), народжуваність, смертність і темпи природного приросту.

К Конструює інфографіку:

С Визначає сутність ціннісної категорії та формулює визначення:
Просторово-часова організація популяцій є важливою передумовою збереження рівноваги в біосфері, оскільки кожна популяція виконує свої біогеохімічні функції у чітко визначених просторових межах і часових біоритмах.

САМОРОЗВИТОК

САМОНАВЧАННЯ

Особистісне завдання. Вправи на розвиток невербального творчого мислення (на основі методики Е. П. Торренса)

Міні-вправа «Знаходжу квадрати з однаковою кількістю крапок та поєдную лінією їх між собою»:

• Квадрати з 3 крапками об’єднуються у спільну пару.
• Квадрати з 4 крапками об’єднуються у спільну пару.
• Квадрати з 5 крапками об’єднуються у спільну пару.
• Квадрати з 6 крапками об’єднуються у спільну пару.

Вправа 1. Овальна фігура:

• Малюнок та доповнення: домальовуємо навколо блакитного овалу витягнуті пелюстки, квітконіжку з листком та очі з посмішкою всередині.
• Назва малюнка: «Квітка життя екосистеми».

Вправа 2. Незакінчені фігури:

• 1-ша фігура (хвиляста лінія): домальовуємо панцир і голову — виходить «Морська черепаха».
• 2-га фігура (розвилка): домальовуємо стовбур і крону — «Дерево лісу».
• 3-тя фігура (дужки): домальовуємо тіло з крилами — «Птах у польоті».
• 4-та фігура (петелька): домальовуємо нитку з голкою та ґудзиком — «Павутинка в природі».
• 5-та фігура (гострий кут): домальовуємо вершину й схили — «Гірський хребет».
• 6-та фігура (зигзаг): домальовуємо блискавку або кору дуба — «Слід стихії».
• 7-ма фігура (петля вгору): домальовуємо парашут із насіниною кульбаби — «Політ насінини».
• 8-ма фігура (гачок): домальовуємо хобот і великі вуха — «Слоненя на водопої».
• 9-та фігура (хвиля-кардіограма): домальовуємо рельєф дна ставка — «Озерна екосистема».
• 10-та фігура (цифра 4): домальовуємо вітрило та човен на хвилях — «Мандрівка дослідника».

Вправа 3. Пари паралельних ліній (6 малюнків):

• Пара 1: домальовуємо зверху й знизу циліндричні основи — «Стовбур вікового дуба».
• Пара 2: додаємо горизонтальні поперечини — «Драбина пізнання природи».
• Пара 3: заокруглюємо вершину й домальовуємо плазуна — «Тростина мандрівника».
• Пара 4: доповнюємо контурами стін та даху — «Спостережна вежа заповідника».
• Пара 5: малюємо циферблат та основу — «Пісочний годинник біологічного часу».
• Пара 6: домальовуємо струни та гриф — «Музичний інструмент лісу».

САМООЦІНЮВАННЯ

Завдання для прогнозування. БІОСИСТЕМИ.

1. Прогнозую наслідки повної ізоляції невеликої популяції тварин (дему) від інших груп свого виду:
А постійне збільшення чисельності
Б зниження генетичної різноманітності та виродження ✅
В перехід до надвисокої плодючості
Г зміна типу автотрофного живлення

Обґрунтування: відсутність потоку генів між популяціями та близькоспоріднене схрещування у малій вибірці знижують генетичну гетерогенність і роблять популяцію вразливою до змін довкілля.

2. Прогнозую зміни у структурі популяції в умовах тривалої посухи та нестачі корму:
А зниження народжуваності та зростання смертності серед молодняку ✅
Б стрімке зростання частки ювенільних особин
В розширення займаної території
Г утворення стабільних велетенських агрегацій

Обґрунтування: дефіцит енергетичних і харчових ресурсів пригнічує генеративну функцію дорослих особин і спричиняє загибель найбільш чутливих молодих організмів, регулюючи густоту популяції.