§ 10.6. СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ, АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ ТА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

• Назад до змісту

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Які науки вивчають взаємозв’язки організмів та середовища існування? Моделювання змісту теми. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ

Р Формулює основні поняття теми «СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ» та «АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ»:

• Середовище існування — це частина простору, що безпосередньо оточує організми, утворена комплексом екологічних чинників, які здійснюють прямий чи опосередкований вплив і слугують джерелом ресурсів та умов життя.
• Адаптація організмів — це загальна властивість біосистем виробляти та розвивати морфологічні, фізіологічні й етологічні ознаки для пристосування до умов зовнішнього середовища й забезпечення виживання у часі.

В Називає науки про взаємозв’язки організмів та середовища існування:

• Аутекологія (факторальна екологія) — наука, що вивчає взаємозв’язки окремих організмів чи видів з умовами їхнього середовища.
• Демекологія (екологія популяцій) — досліджує структуру, динаміку та взаємовідносини популяцій у середовищі мешкання.
• Синекологія (екологія угруповань) — досліджує взаємозв’язки між популяціями різних видів у складі природних угруповань.
• Екосистемологія — вчення про структуру, енергетичні потоки, колообіг речовин та еволюцію екосистем.
• Екологічна фізіологія — вивчає фізіологічні реакції організмів та їхні функції у відповідь на дію чинників довкілля.

К Конструює таблицю:

С Узагальнює знання та формулює висновок: про взаємозв’язок умов існування та адаптацій організму:
Умови кожного середовища існування визначають набір факторів добору, у відповідь на які організми виробляють специфічні структурні, фізіологічні та поведінкові пристосування, що підтверджує закон єдності організму та середовища його мешкання.

РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Яке значення досліджень середовищ існування та адаптацій у практичній діяльності людини? Графічна модель. Галузі застосування знань про середовища існування та адаптацій в практичній діяльності

Р Називає приклади, що ілюструють значення досліджень середовища існування та адаптацій у діяльності людини:

• Охорона здоров’я: синтез нових антибіотиків із ґрунтових актиноміцетів, використання білків-антифризів полярних риб для кріоконсервації донорських органів і тканин.
• Сільське господарство: виведення посухостійких і холодостійких сортів пшениці та кукурудзи, захист посівів біологічними хижаками від комах-шкідників.
• Лісове господарство: врахування світлолюбних властивостей порід під час ярусного насадження мішаних лісів, відновлення популяцій сосни та дуба.
• Організація харчування: створення умов вирощування цінних порід риб в аквакультурі, оптимізація режимів зберігання соковитої рослинної продукції.
• Спорт: висотна підготовка легкоатлетів в умовах розрідженого повітря для нарощування рівня гемоглобіну, моделювання аеродинамічних комбінезонів.
• Збереження довкілля: біоіндикація забруднення водойм за личинками комах і молюсками, створення заказників з урахуванням міграційних шляхів.
• Наукова діяльність: створення біонічних конструкцій на основі форми пташиного дзьоба (наприклад, у швидкісних поїздах) та водовідштовхувальних тканин за зразком листка лотоса.

В Формулює проблеми, які можна розв’язати за допомогою аутекологічних знань:

• Подолання наслідків глобальної зміни клімату шляхом прогнозування зміщення природних ареалів і підтримки вразливих видів.
• Запобігання масовому розмноженню інвазійних видів і сільськогосподарських шкідників без надмірного хімічного навантаження.
• Відновлення виснажених та забруднених токсинами ґрунтів за допомогою стійких видів мікроорганізмів і рослин (фіторемедіація).
• Прогнозування реакції природних екосистем на техногенні аварії, гідробудівництво та вирубування лісових масивів.

К Конструює табличну схему:

С Застосовує уміння та прогнозує: застосування наукових досліджень адаптацій організмів:
У майбутньому глибокі дослідження фізіологічних та генетичних адаптацій дозволять створювати біонічні енергоощадні технології, розробляти нове покоління ліків на основі захисних молекул екстремофілів та керувати стійкістю штучних агроекосистем в умовах стрімких кліматичних коливань.

ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ

Яке значення має емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі? Презентація навчального продукту на тему «Чому жук-сонечко перебігає по долоні на кінець піднятого пальця?»

Р Називає та формулює ціннісну категорію теми:

• Доцільність — це фундаментальна біологічна категорія, яка відображає пристосованість будови, фізіологічних функцій та поведінкових реакцій організмів до виконання життєвих завдань у конкретних умовах навколишнього середовища.

В Формулює ціннісне ставлення щодо категорії ДОЦІЛЬНІСТЬ:

• Будь-яка поведінкова реакція в природі не є випадковою, а вироблена мільйонами років еволюції для виживання виду. Усвідомлення відносної доцільності формує повагу до живої природи, науковий підхід до спостережень та розуміння природної гармонії соціоприродного довкілля.

К Презентує короткий виклад проєкту та його висновок:

С Виявляє ціннісне ставлення на рівні індивідуальності та створює проєкт:

• Тема проєкту: «Чому жук-сонечко перебігає по долоні на кінець піднятого пальця?»
• Мета: з’ясувати причини специфічної поведінкової реакції жука-сонечка та довести її адаптивну доцільність.
• Хід спостереження: якщо посадити жука-сонечка на долоню та змінювати її нахил або підняти вгору палець, комаха незмінно прямує до найвищої доступної точки.
• Наукове пояснення: у жука проявляється комплекс безумовних таксисів — негативний геотексис (рух у напрямку, протилежному силі тяжіння) та позитивний фототаксис (орієнтація на світло).
• Біологічне значення: у природних умовах сонечко живе в травостої та на чагарниках; діставшись верхівки стебла чи листка, жук опиняється у відкритому просторі, де відсутні механічні перешкоди для розкриття надкрил, що дозволяє швидко злетіти для пошуку попелиць або порятунку від хижаків.