· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати

§ 10.5. АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ ҐРУНТОВОГО ТА ГОСТАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩ ІСНУВАННЯ

ДІЯЛЬНІСТЬ

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

У чому подібність ґрунтового та гостального середовищ існування? Оцінювання знань з використанням схем. ҐРУНТОВЕ ТА ГОСТАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

Р Формулює визначення понять «ҐРУНТОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ» і «ГОСТАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»:

  • Ґрунтове середовище існування — це абіотично-біотичне середовище, умови якого визначаються верхнім родючим шаром суходолу.
  • Гостальне середовище існування (від англ. host — господар) — це біотичне середовище існування, пов’язане з ресурсами живого організму.

В Визначає сутність змістових елементів схеми:

  • Основні ресурси: у ґрунті — ґрунтова вода і повітря в порах, мінеральні солі та органічні рештки; у гостальному середовищі — готові поживні речовини, клітини й тканини організму хазяїна.
  • Умови існування: спільними є відсутність світла, висока вологість, стабільна температура, обмеженість простору та незначний вміст вільного кисню.
  • Основні групи мешканців: для ґрунту — едафобіонти (мікробіонти, фітобіонти, мікобіонти, зообіонти); для гостального середовища — онтобіонти (віруси, бактерії, археї, гриби, рослини і тварини — мутуалісти, коменсали та паразити).
  • Приклади адаптацій: у ґрунтових — мінеральне живлення, розгалуженість тіла, зменшені розміри, тонкі покриви, риючі кінцівки, слабкий зір і розвинений нюх; у гостальних — органи прикріплення (присоски, гачки, кігтики), антиферментні покриви, спрощення будови (втрата органів), анаеробний тип обміну, висока плодючість.
  • Висновок: обидва середовища характеризуються відсутністю світла, стабільністю температури й вологості та дефіцитом кисню, що зумовлює подібні пристосування: редукцію органів зору, специфічні покриви тіла й здатність до анаеробного дихання.

К Конструює схему:
Ознаки

С Оцінює подібність ґрунтового та гостального середовищ існування:
Ґрунтове й гостальне середовища подібні за відсутністю сонячного світла, обмеженою кількістю кисню, високою вологістю та стабільним температурним режимом. Через це в їхніх мешканців сформувалися схожі пристосування: ослаблення або втрата зору, розвиток нюху й дотику, особливі захисні чи тонкі покриви тіла та анаеробне дихання.

РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Чи взаємопов’язані особливості середовища існування з адаптаціями організмів-мешканців? Практична вправа. Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування (на прикладі кільчастих червів)

Р Усвідомлює пізнавальну ситуацію для ІНФОРМУВАННЯ:
Представники однієї групи організмів (кільчасті черви), живучи в різних середовищах — ґрунтовому (дощовий черв’як) та водному й гостальному (п’явка медична), мають різні пристосування у будові та процесах життєдіяльності.

В Формулює очікувані результати:

  • Визначити представників кільчастих червів за зображеннями (дощовий черв’як і п’явка медична) та їхні середовища існування.
  • Описати особливості ґрунтового та водно-гостального середовищ.
  • Назвати пристосування дощового черв’яка і медичної п’явки до умов їхнього життя.
  • Зробити висновок про взаємозв’язок між умовами середовища та адаптаціями організмів.

К Виконує дії та конструює інфомалюнок:

  • Представники кільчастих червів та їх середовище існування: ліворуч — дощовий черв’як (ґрунтове середовище); праворуч — п’явка медична (водне та гостальне середовище, зовнішній паразит).
  • Особливості середовищ існування: ґрунт є щільним, пористим, вологим і позбавленим світла середовищем; водне та гостальне середовище передбачає плавання у воді та живлення кров’ю на поверхні тіла тварини-хазяїна.
  • Адаптації дощового черв’яка: видовжене членисте тіло для прокладання ходів, багата на слиз тонка шкіра для зменшення тертя й дихання, пружні щетинки для опори в ґрунті, відсутність очей, живлення відмерлими рештками рослин, вертикальні міграції.
  • Адаптації медичної п’явки: сплощене тіло для плавання, дві присоски (передня і задня) для прикріплення до хазяїна, три щелепи з зубчиками для прорізання шкіри, антизсідальні властивості слини (гірудин), розтяжний кишечник із кишенями для запасання крові.

АДАПТАЦІЇ КІЛЬЧАСТИХ ЧЕРВІВ ДО СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ

С Оцінює результати: ІНФОРМУВАННЯ про взаємозв’язок особливостей середовища існування з адаптаціями мешканців:
Порівняння кільчастих червів доводить, що будова і функції організмів безпосередньо залежать від умов їхнього середовища: дощовий черв’як пристосований до риття ходів і живлення рештками у щільному ґрунті, а медична п’явка має спеціальні органи прикріплення та пристосування для ссання крові хазяїна.

ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ

Чи характерна відносна доцільність для адаптацій паразитичних організмів? Вправа для вибірковості. Повитиця польова (Cuscuta campestris) та її адаптації.

Р Визначає поняття «Рослини-паразити»:
Рослини-паразити — це екологічна група рослин, які живуть на поверхні (ектопаразити) або в тілі (ендопаразити) інших рослин і використовують їх як джерело поживних речовин та місце проживання.

В Називає середовище існування та вибирає основні адаптації повитиці до паразитичного способу життя:

  • Середовище існування: наземно-повітряне та гостальне (поверхня стебел трав’янистих і кущових рослин-хазяїв, тобто повитиця є ектопаразитом).
  • Морфологічні адаптації: втрата хлорофілу та здатності до фотосинтезу, перетворення листків на дрібні безбарвні лусочки, відмирання кореня після прикріплення до хазяїна, ниткоподібне витке стебло.
  • Фізіологічні адаптації: утворення спеціальних коренів-присосок (гаусторій), які проникають у тканини рослини-хазяїна і поглинають готові органічні речовини та воду.
  • Репродуктивні адаптації: висока насіннєва продуктивність і здатність насіння роками зберігати схожість у ґрунті.
  • Відносна доцільність: усі ці пристосування корисні лише за наявності рослини-хазяїна; якщо проросток повитиці протягом кількох днів не знайде хазяїна, він гине через відсутність власних коренів і фотосинтезу.

К Конструює інфографіку «Повитиця польова — рослина-паразит»:
ПОВИТИЦЯ ПОЛЬОВА (Cuscúta campéstris) — РОСЛИНА-ПАРАЗИТ

С Виявляє ставлення на рівні вибірковості та оцінює: відносну ДОЦІЛЬНІСТЬ адаптацій паразитичних організмів:
Адаптації паразитів мають відносний характер, бо забезпечують виживання лише в конкретних умовах. Втрата коренів, листків і хлорофілу допомагає повитиці ефективно живитися за рахунок рослини-хазяїна, але робить її повністю безпорадною та нездатною до самостійного життя без нього.

САМОРОЗВИТОК

САМОНАВЧАННЯ

Творчий підпис до фотографії із завдання аркуша «Придумай, будь-ласка, мені гарну назву»:

  • «Горіховий скарбничий: підготовка до зими йде за планом!»

САМООЦІНЮВАННЯ

Ціннісно-емоційне завдання Тест «Великі чудеса дикої природи»

1. Амазонка й амазонські джунглі визнані одним із 7 нових чудес природи. Амазонка – це найбільша річка світу, а ліси Амазонії складають більшу половину тропічних лісів планети й відрізняються найбільшим біорізноманіттям. Де розташований цей регіон дикої природи?
А Північна Америка
Б Австралія
В Південна Америка ✅
Г Антарктида
Д Африка

Обґрунтування: річка Амазонка та вологі тропічні ліси Амазонії розташовані на материку Південна Америка.

2. Великий бар’єрний риф біля берегів Австралії є найбільшою у світі екосистемою, у якій живуть тисячі видів підводних мешканців найрізноманітніших форм й забарвлення. Дивовижно, але ці підводні сади створили ледь помітні неозброєним оком дрібні істоти… Назвіть їх.
А реброплави
Б інфузорії
В коралові поліпи ✅
Г двостулкові молюски
Д хламідомонади

Обґрунтування: основу коралових рифів утворюють вапнякові скелети колоніальних коралових поліпів.

3. Великий каньйон - одна з найглибших ущелин світу, на дні якої протікає річка Колорадо. Найвідомішими представниками фауни каньйону є білоголовий орлан та каліфорнійський кондор. Де розташований цей унікальний куток дикої природи?
А Північна Америка ✅
Б Австралія
В Південна Америка
Г Антарктида
Д Африка

Обґрунтування: Великий каньйон (Гранд-Каньйон) розташований на плато Колорадо у Північній Америці (США).

Назад