· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати
§ 10.3. АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ
ДІЯЛЬНІСТЬ
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Які особливості водного середовища існування? Пояснення з використанням табличної схеми «ВОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ»
Р Формулює поняття «ВОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ»:
Водне середовище існування — це абіотичне середовище існування, основним ресурсом якого є вода; це середовище, в якому, найбільш ймовірно, виникло й еволюціонувало життя, а лімітуючими ресурсами є кисень, світло і мінеральні речовини.
В Визначає сутність змістових елементів схеми:
- Основні ресурси: вода, розчинені гази (кисень та вуглекислий газ), світло і мінеральні речовини.
- Умови існування: висока щільність води, стабільний температурний режим, відносно низький вміст кисню, менша кількість світла та певний сольовий режим.
- Основні групи гідробіонтів: нейстон (організми, що живуть на межі водного та повітряного середовищ), планктон (організми, які дрейфують у товщі води), нектон (активно плаваючі організми водної товщі) та бентос (організми, які живуть на ґрунті та в ґрунті водойм).
- Приклади адаптацій: хітинові волоски й воскоподібна речовина водомірок (нейстон), численні вирости й жирові включення діатомових водоростей (планктон), обтічна форма тіла й плавці риб (нектон), важкі черепашки молюсків і сплощена форма тіла камбали та скатів (бентос).
- Висновок: умови водного середовища вирізняються високою щільністю та стабільністю температур, що зумовило формування чотирьох основних екологічних груп гідробіонтів із власними стратегіями адаптацій.
К Конструює схему:
С Пояснює: особливості водного середовища існування та формулює висновок:
Водне середовище характеризується високою щільністю, значним опором рухові, поступовим зменшенням освітленості з глибиною та низьким вмістом кисню. Усі ці чинники зумовили поділ водних мешканців на чотири екологічні групи з різними пристосуваннями до руху, дихання й утримання у воді.
РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Які пристосувальні особливості мешканців водного середовища? ПРАКТИЧНА РОБОТА 10. Виявлення структурних адаптацій гідробіонтів (на прикладі риб)
Р Визначає пізнавальну ситуацію:
З’ясування того, як властивості водного середовища (висока щільність, низький вміст кисню, тиск і освітленість) визначають особливості будови та форми тіла риб як представників нектону.
В Формулює очікувані результати (мета і гіпотеза) діяльності:
- Мета: виявити структурні адаптації риб до водного середовища існування та пояснити їхнє значення.
- Гіпотеза: якщо риби активно плавають у щільному водному середовищі з низьким вмістом кисню, то вони матимуть обтічну форму тіла зі слизом, плавці для руху та зябра для дихання розчиненим у воді киснем.
К Виконує дії та конструює інфотаблицю «Адаптація риб»:
- Особливості водного середовища, що визначають умови існування риб: висока щільність води (опір руху), низький вміст розчиненого кисню (близько 10 мл/л), швидке зменшення освітленості з глибиною та зростання тиску (на 1 атм на кожні 10 м).
- Приклади ознак будови та форми тіла, що є структурними адаптаціями риб: обтічна форма тіла, луска і слизовий шар для зменшення тертя; плавці та сильні м’язи для швидкого руху; зябра для швидкого газообміну у воді; плавальний міхур і бічна лінія для регуляції глибини та орієнтації.
С Організовує: ІНФОРМУВАННЯ про взаємозв’язок адаптацій гідробіонтів з особливостями водного середовища:
Структурні адаптації риб тісно пов’язані з властивостями води: обтічне тіло зі слизом зменшує опір щільного середовища, плавці забезпечують активний рух, зябра дають змогу дихати при низькому вмісті кисню, а плавальний міхур і бічна лінія допомагають пристосуватися до змін тиску та слабкого освітлення.
ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ
Чому головоногі молюски не можуть жити в наземно-повітряному середовищі існування? Вправа для реагування. Фізіологічні та поведінкові адаптації головоногих
Р Називає представників головоногих молюсків:
Восьминіг, кальмар, каракатиця, наутилус, аргонавт, спірула.
В Наводить приклади фізіологічних та етологічних адаптацій головоногих молюсків:
- Фізіологічні адаптації: реактивний рух завдяки виштовхуванню води; зяброве дихання; утворення захисної темної рідини у чорнильному мішку; блакитна кров із гемоціаніном і три серця для швидкого транспорту кисню.
- Етологічні адаптації: швидка зміна забарвлення шкіри для маскування або відлякування ворогів; викидання чорнильної плями для дезорієнтації хижака під час втечі; складна мисливська поведінка із засідки.
К Конструює інфографіку «Адаптації головоногих»:
С Виявляє ставлення на рівні реагування та пояснює відносну ДОЦІЛЬНІСТЬ адаптацій гідробіонтів:
Будь-яка адаптація має відносний характер і є доцільною лише у певному середовищі існування. Пристосування головоногих молюсків (реактивний рух, м’яке тіло без зовнішньої черепашки, зябра) ефективно працюють лише у щільній воді, а на суходолі їхнє тіло втрачає опору, реактивний рух стає неможливим, а зябра злипаються і висихають.
САМОРОЗВИТОК
КОМУНІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ
Креативна вправа «Зовнішня подібність»
Увідповіднення назв існуючих тварин світу та фантастичної істоти (вольпертінгера або джекалопа):
| Початок назви | Закінчення назви | Утворена назва | Характеристика істоти |
|---|---|---|---|
| А жаба-… | 2 …бик | жаба-бик | Велика прісноводна амфібія |
| Б жук-… | 5 …носоріг | жук-носоріг | Твердокрила комаха з рогоподібним виростом |
| В риба-… | 1 …метелик | риба-метелик | Яскрава коралова риба |
| Г павук-… | 3 …краб | павук-краб | Павук-бокохід, подібний до краба |
| Д заєць- | 4 …олень | заєць-олень | Фантастична істота з рогами (вольпертінгер або джекалоп) |
Відповідні пари: А — 2, Б — 5, В — 1, Г — 3, Д — 4.
Креативна вправа «Створюємо…»
Поєднання ознак карася звичайного (Carassius carassius), сонцевика павиче око (Aglais io) та вивірки звичайної (Sciurus vulgaris):
- Назва фантастичної істоти: Павичевий карась-білка (або Лускокрил пухнастохвостий).
- Особливості від карася звичайного: обтічна форма тіла, вкрита лускою зі слизом, та зябра для життя і дихання у водному середовищі.
- Особливості від сонцевика павиче око: широкі яскраві крила з візерунком у вигляді очей для польоту в наземно-повітряному середовищі та відлякування хижаків.
- Особливості від вивірки звичайної: великий пухнастий хвіст, який слугує кермом під час стрибків і польоту в повітрі та зігріває тіло на суходолі.