§ 61. Популяція організмів як елементарна одиниця еволюції. Видоутворення

• До змісту відповідей

Чому не всі популяції можуть давати початок новим підвидам і видам?

Для утворення нових підвидів і видів необхідна тривала ізоляція та припинення вільного обміну спадковим матеріалом між популяціями. Якщо між різними популяціями одного виду зберігається постійний потік генів (через міграції, перенесення пилку чи насіння), їхні генофонди згладжуються і залишаються подібними, що перешкоджає формуванню генетичної відокремленості та видоутворенню. Крім того, популяція може зникнути внаслідок несприятливих умов або популяційних хвиль раніше, ніж у ній накопичаться достатні еволюційні зміни.

Поміркуйте, чому після зростання чисельності популяції здобичі зростає й чисельність популяції хижака, й навпаки, після зменшення чисельності популяції здобичі зменшується й чисельність популяції хижака.

Збільшення кількості здобичі розширює кормову базу хижаків, що забезпечує високу виживаність їхнього молодняку, знижує смертність та сприяє активному розмноженню — через деякий час чисельність хижаків зростає. Коли ж популяція хижаків винищує значну частину жертв, кількість здобичі скорочується, кормова база різко зменшується, що веде до підвищення смертності та спаду чисельності популяції хижаків.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Чому існування видів у вигляді системи популяцій є необхідною передумовою виникнення нових видів?

Існування виду як системи відносно ізольованих популяцій забезпечує заселення різноманітних ділянок ареалу з відмінними умовами довкілля. У кожній такій популяції незалежно діють елементарні еволюційні фактори — мутаційний процес, природний добір, популяційні хвилі та ізоляція, що призводить до формування унікальних генофондів. Виникнення бар’єрів між такими угрупованнями з часом унеможливлює схрещування (репродуктивна ізоляція) і завершується видоутворенням.

2. У якому випадку дочірні види, що походять від спільного предка, будуть більше схожі між собою – у разі географічного або в разі екологічного видоутворення?

Дочірні види зазвичай більше схожі між собою у разі географічного видоутворення. За просторової ізоляції умови середовища в різних частинах розірваного ареалу можуть залишатися подібними (наприклад, ліси Євразії та Північної Америки для річкового й канадського бобрів), тому морфологічні відмінності між видами є мінімальними. Натомість екологічне видоутворення відбувається в межах одного ареалу через розходження екологічних ніш, зміну раціону чи поведінки, що вимагає виразних адаптивних змін у будові та функціях організмів.

3. Чи можуть існувати в межах однієї систематичної групи приклади і конвергентної, і дивергентної еволюції?

Так. У межах будь-якої великої систематичної групи (наприклад, класу Ссавці) вихідний предок дав початок усьому різноманіттю рядів і родин шляхом дивергенції (розходження ознак). Водночас окремі представники різних дивергентних ліній цієї самої групи, потрапляючи у схожі умови існування, незалежно набувають подібних рис унаслідок конвергенції (наприклад, плавальна форма тіла китоподібних і ластоногих або пристосування до підземного життя у кротів із ряду Комахоїдні та сумчастих кротів).