§ 40. Причини виникнення мутацій. Властивості мутацій

• До змісту відповідей

Чи можна передбачити точну появу тих чи інших мутацій в організмі?

Точну появу конкретної мутації в певному організмі передбачити неможливо, оскільки мутаційний процес має випадковий, раптовий і неспрямований характер. Проте можна оцінити ймовірність та частоту виникнення мутацій загалом під впливом різних мутагенних чинників або залежно від віку батьків.

Поміркуйте, які групи клітин в організмі людини найбільше зазнають небезпеки від мутагенної дії іонізуючого випромінювання.

Найбільшу небезпеку іонізуюче випромінювання становить для клітин, які активно діляться. В організмі людини це насамперед кровотворні стовбурові клітини червоного кісткового мозку, клітини епітелію кишечника та шкіри, а також первинні статеві клітини.

Поміркуйте, як можна розмножувати культурні форми банана, якщо в їхніх плодах насінин майже немає.

Культурні форми банана розмножують вегетативним шляхом — кореневищами, бічними пагонами, а також методом культури тканин (мікроклональним розмноженням).

Поміркуйте, чому мутагени майже не застосовують у селекції тварин?

У селекції тварин штучний мутагенез майже не застосовують через те, що більшість індукованих мутацій є летальними або сублетальними, що спричиняє каліцтва, зниження життєздатності або загибель тварин. Окрім того, тварини мають невелику кількість нащадків і тривалий репродуктивний період, а робота з мутагенами щодо тварин суперечить нормам біоетики.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Чому мутаційну мінливість вважають одним із чинників еволюції?

Мутаційна мінливість є головним джерелом нового спадкового матеріалу: вона спричиняє появу нових алелів генів, змінює генофонд популяцій та забезпечує генетичне різноманіття, на основі якого діє природний добір.

2. Як забруднене хімічними речовинами середовище може впливати на частоту появи мутацій в організмах?

Хімічні забруднювачі довкілля діють як мутагени: вони проникають у клітини, хімічно змінюють структуру нуклеотидів у ДНК і порушують процес її реплікації, що призводить до різкого зростання частоти індукованих мутацій.

3. Пігментна ксеродерма – спадкове захворювання людини, за якого знижується активність ферменту, що здійснює репарацію ДНК під час утворення димерів. Особи, хворі на ксеродерму, не можуть перебувати на сонці. Чому?

Під дією сонячного ультрафіолетового випромінювання в ДНК клітин шкіри виникають пошкодження — здвоєні нуклеотиди (тимінові димери). Оскільки в хворих на пігментну ксеродерму ферменти системи репарації не функціонують належним чином, ці пошкодження не виправляються, що веде до накопичення мутацій, загибелі клітин шкіри та високого ризику розвитку злоякісних пухлин.