§ 33. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем (І та ІІ закони)

• До змісту відповідей

Чи можна вважати Грегора Менделя засновником генетики?

Так, Грегора Менделя по праву вважають засновником генетики. Хоча за його життя суть спадкових факторів ще не була відома, він уперше застосував науковий гібридологічний метод з точним кількісним обліком нащадків і сформулював фундаментальні закони спадковості, які лягли в основу сучасної генетичної науки.

Підрахуйте за малюнком у рубриці «Дізнайтеся більше» § 32 кількість жовтих і зелених насінин на гербарному екземплярі. Чи відповідає це розщеплення другому закону Менделя?

На невеликій вибірці конкретного гербарного зразка співвідношення насінин може дещо відхилятися від ідеального через випадковість запліднення окремих насінних зачатків. Проте закон розщеплення Менделя має статистичний характер: на великій кількості нащадків ($F_2$) розщеплення за фенотипом у разі повного домінування чітко наближається до співвідношення $3 : 1$ (3/4 з домінантним фенотипом до 1/4 з рецесивним).

Один зі способів нестатевого розмноження – вегетативний. Чому за такого типу розмноження не спостерігають розщеплення ознак у потомстві?

За вегетативного розмноження дочірній організм утворюється із соматичних клітин материнської рослини шляхом мітотичного поділу. За такого поділу дочірні клітини отримують точну копію генетичного матеріалу без процесів мейозу, кросинговеру та злиття гамет, тому генотип і фенотип нащадків залишаються повністю ідентичними материнській формі й розщеплення ознак не відбувається.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Чому Г. Мендель для своїх схрещувань брав рослини, які були представниками чистих ліній?

Чисті лінії є гомозиготними за досліджуваними ознаками ($AA$ або $aa$). Використання таких рослин гарантувало чистоту експерименту: батьківські особини утворювали один тип гамет і давали генетично однорідне потомство, що дозволило чітко простежити закономірності передавання домінантних і рецесивних алелів у ряду поколінь без впливу випадкових прихованих генів.

2. Чому під час аналізуючого схрещування, щоб дослідити генотип особини з домінантним фенотипом, підбирають рецесивного гомозиготного партнера?

Рецесивна гомозиготна особина ($aa$) продукує гамети лише одного типу, які несуть виключно рецесивний алель ($a$). Цей алель не маскує дію алелів досліджуваного організму, тому фенотип отриманих нащадків повністю відображає набір алелів у гаметах особини з домінантним фенотипом:

• якщо особина була гомозиготною ($AA$), усі нащадки будуть одноманітними ($Aa$ — домінантний фенотип);
• якщо особиною була гетерозигота ($Aa$), відбудеться розщеплення у співвідношенні $1 : 1$ (50 % $Aa$ та 50 % $aa$).

3. Чи може дитина успадкувати один варіант ознаки від батька, а інший – від матері?

Так, може. Людина є диплоїдним організмом, тому кожна нестатева клітина містить парний набір гомологічних хромосом: одну хромосому з кожної пари дитина отримує з гаметою батька (сперматозоїдом), а другу — з гаметою матері (яйцеклітиною). Відповідно, дитина отримує один алельний ген певної ознаки від батька, а інший — від матері, стаючи гетерозиготою за цим геном.