§ 26. Мейоз. Клітинна теорія

• До змісту відповідей

Яким клітинам організму людини властиві гаплоїдний та диплоїдний набори хромосом?

Гаплоїдний набір хромосом ($1n = 23$) властивий дозрілим статевим клітинам (гаметам — сперматозоїдам та яйцеклітинам). Диплоїдний набір хромосом ($2n = 46$) характерний для всіх нестатевих (соматичних) клітин тіла, а також для заплідненої яйцеклітини — зиготи.

Поміркуйте, якими можуть бути інші джерела такої мінливості.

Окрім кросинговеру, джерелами спадкової мінливості є:

• незалежне та випадкове розходження гомологічних хромосом до різних полюсів клітини в анафазі І мейозу й хроматид в анафазі ІІ;
• випадкове поєднання батьківських гамет під час запліднення;
• мутаційний процес (точкові, хромосомні або геномні мутації), який створює нові варіанти алелів генів.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Якими були б наслідки, якби гамети були диплоїдні, як і соматичні клітини?

Якби гамети залишалися диплоїдними, то під час кожного запліднення кількість хромосом у зиготі подвоювалася б у кожному наступному поколінні ($2n \to 4n \to 8n$ тощо). Це призвело б до втрати стабільності каріотипу біологічного виду, порушення нормального ембріонального розвитку та унеможливило б тривале існування виду.

2. Чому важливо, щоб кон’югували між собою лише гомологічні хромосоми, а не хромосоми різних пар?

Кон’югація винятково гомологічних хромосом забезпечує точний і симетричний обмін ділянками з однаковими локусами генів під час кросинговеру, а також правильне розходження парних хромосом у гамети. Якби кон’югували негомологічні хромосоми, відбувався б хаотичний перерозподіл генетичного матеріалу, виникали б небезпечні хромосомні перебудови (транслокації, делеції, дуплікації) та утворювалися нежиттєздатні гамети.

3. Чому клітина є структурно-функціональною одиницею організмів? Які є винятки із цього правила?

Клітина є структурно-функціональною одиницею живої природи, оскільки вона є найменшою біологічною системою, якій притаманні всі ключові ознаки живого: обмін речовин і перетворення енергії, ріст, самовідтворення, збереження й реалізація генетичної інформації, подразливість і здатність до адаптації.

Винятком із цього правила є неклітинні форми життя — віруси, віроїди та пріони. Вони не мають клітинної будови, власного метаболізму та здатні відтворюватися виключно всередині живих клітин хазяїна.