§ 17. Будова евкаріотичної клітини: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі

• До змісту відповідей

Що спільного між ендоплазматичною сіткою, комплексом Гольджі, вакуолями та лізосомами?

Усі ці структури належать до одномембранних органел клітини, що оточені однією біологічною мембраною та утворюють єдину функціональну систему. Вони просторово й функціонально взаємопов’язані процесами утворення, дозрівання, сортування, транспортування та розщеплення речовин за допомогою мембранних пухирців.

ПОМІРКУЙТЕ

1. У чому полягає просторовий і функціональний зв’язок між окремими одномембранними органелами клітин?

Просторовий і функціональний зв’язок полягає в послідовному перенесенні та перетворенні речовин між мембранними компартментами клітини. Мембрани зернистої та незернистої ендоплазматичної сітки переходять одна в одну і пов’язані із зовнішньою мембраною ядерної оболонки. На ЕПС синтезуються білки, ліпіди та вуглеводи, які у складі транспортних пухирців відбруньковуються та прямують до мішечків комплексу Гольджі. У комплексі Гольджі ці сполуки дозрівають, модифікуються, сортуються і упаковуються в секреторні пухирці для виведення з клітини або утворюють інші одномембранні органели — лізосоми та вакуолі.

2. Яка роль лізосом під час перетворення пуголовка, що має довгий хвіст, на дорослу жабу, позбавлену хвоста?

Під час метаморфозу пуголовка лізосоми забезпечують процес автолізу — ферментативного самоперетравлення клітин хвоста. Гідролітичні ферменти лізосом повністю розщеплюють білки, жири та інші компоненти клітин тимчасового органа, а утворені прості поживні речовини використовуються організмом для росту та формування нових структур дорослої жаби.

3. Як за допомогою розміру вакуоль рослинних клітин визначити – клітина молода чи стара?

У молодій рослинній клітині є багато дрібних вакуолей, розкиданих по всій цитоплазмі. У міру росту та старіння клітини дрібні вакуолі збільшуються, наповнюються клітинним соком і зливаються в одну велику центральну вакуолю, яка займає майже весь об’єм клітини, відтісняючи ядро й цитоплазму до периферії. Отже, велика кількість дрібних вакуолей вказує на молоду клітину, а одна домінуюча центральна вакуоля — на стару.