50. Фізіологічні основи мовлення. Перша і друга сигнальні системи

• Назад до змісту

🔍🧪 БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Американську мову жестів (амслен) використовують у США, Канаді та деяких інших регіонах світу. Але вона геть відрізняється від британської мови жестів. А зі старофранцузькою мовою жестів має 58% споріднених знаків. Із чим це може бути пов’язано?

Це пов’язано з історією виникнення американської мови жестів. Її становлення відбулося за участю французьких освітян, які привезли свою систему жестової мови до Америки. Тому амслен успадкував багато елементів саме від старофранцузької мови, а не від британської, яка розвивалася окремо.

🧠 ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. Сільбо гомеро — мова свисту, яку використовують на Канарських островах, де її навіть вивчають у школах. Але це не єдина свистяча мова у світі. Подібні мови можна зустріти в Мексиці, Туреччині, Ефіопії та інших країнах. Які переваги могли отримувати люди у випадку використання подібних свистячих мов у повсякденному житті?

Головна перевага свистячих мов — це можливість спілкуватися на великих відстанях, що особливо корисно в гірській або густо залісненій місцевості. Свист поширюється далі і чіткіше, ніж крик, що дозволяло людям ефективно передавати повідомлення через долини та пагорби.

2. Тривалий час вважалося, що принциповою відмінністю між людиною і людиноподібними мавпами є нездатність цих мавп до опанування людської мови. Які проблеми не дають мавпам це зробити і чи існують способи їх подолання?

Словесна мова пов’язана з вищою нервовою діяльністю, яка формується завдяки складній будові головного мозку та розвиненій корі великих півкуль. У людини за мовлення відповідають спеціальні ділянки: зона Брока (формування та граматична організація мови, артикуляція) і зона Верніке (розуміння мови). Саме розвиток мовлення в людей сприяє розвитку абстрактного мислення, яке притаманне тільки людині.

Для утворення звуків (голосу) у людини в просвіті гортані розташований голосовий апарат. Його основу становлять голосові зв’язки та голосові м’язи. Звук виникає, коли видихуване повітря проходить через голосову щілину і коливає натягнуті зв’язки. У звукоутворенні також беруть участь язик, щоки, губи і зуби. Наявність членороздільної мови є однією з потреб людини як біосоціальної істоти.

❓ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які сигнальні системи використовує людина?

Людина використовує першу і другу сигнальні системи. Перша сигнальна система відображає дійсність у формі відчуттів (світла, звуків, температури, тиску, смаку). Друга сигнальна система відображає дійсність шляхом узагальнення абстрактних понять за допомогою слів.

2. Що таке мова?

Мова — це система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, яка слугує для спілкування, вираження думок, почуттів і волевиявлень, а також для збереження і передачі інформації.

3. Які структури організму людини беруть участь в утворенні звуків під час процесу мовлення?

В утворенні звуків беруть участь органи дихання, гортань з голосовими зв’язками, а також ротова і носова порожнини, які діють як резонатори. Ключовими елементами є легені, що створюють потік повітря; гортань, де коливаються голосові зв’язки, утворюючи голос; та органи артикуляції (язик, губи, зуби, піднебіння), які змінюють форму ротової порожнини для творення різних звуків.

4. Порівняй мови жестів та звуків.

5. Склади свою класифікацію типів мов.

Пропоную класифікувати мови за двома основними критеріями:

За походженням:

Природні: Мови, що виникли та розвивалися історично в людських спільнотах (наприклад, українська, англійська, китайська).

Штучні: Мови, створені цілеспрямовано для певних потреб. Їх можна поділити на:

• Міжнародні (есперанто).
• Мови програмування (Python, Java).
• Вигадані мови для творів мистецтва (ельфійська мова з “Володаря перснів”).

За способом передачі інформації:

• Звукові (вербальні): Передача інформації відбувається за допомогою звуків.
• Жестові (невербальні): Інформація передається через рухи, міміку та жести.
• Письмові: Інформація фіксується за допомогою графічних символів (літер, ієрогліфів).

6. Із часом мови змінюються. Запропонуй та обґрунтуй гіпотезу, яка може пояснити цей факт.

Гіпотеза: Мова змінюється, тому що вона є живим відображенням розвитку суспільства, його культури та технологій.

Обґрунтування:

1. З появою нових технологій (наприклад, комп’ютерів, інтернету) виникають нові поняття, які потребують назв. Так з’являються неологізми (“скріншот”, “додаток”).
2. Взаємодія між народами призводить до запозичення слів з інших мов. Наприклад, в українській мові багато слів англійського, польського чи німецького походження.
3. Мова завжди прагне до спрощення. Складні граматичні конструкції або важкі для вимови слова з часом можуть змінюватися, стаючи простішими та зручнішими для носіїв мови.
4. Деякі слова виходять з ужитку (стають архаїзмами), тому що зникають предмети або явища, які вони позначали (наприклад, “рало”, “світилка”).

🧩 СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа.

• Людина використовує дві сигнальні системи: перша (образи, звуки, відчуття) є спільною з тваринами, а друга (мова) — унікальна для людини.
• Людиноподібні мавпи не можуть розмовляти через анатомічні особливості голосового апарату, але їх можна навчити мови жестів.
• Мова постійно змінюється під впливом суспільного розвитку, появи нових технологій та культурного обміну між народами.

2. Закінчи одне з речень: Я став/стала більш обізнаним/обізнаною щодо… Мене здивувало… Я побачив/побачила зв’язок…

Я став більш обізнаним щодо того, що друга сигнальна система є ключовою відмінністю людини від тварин і дозволяє нам мислити абстрактно та передавати складну інформацію.

3. З якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?

Спочатку було складно зрозуміти різницю між першою та другою сигнальними системами. Подолати труднощі допомогли конкретні приклади: перша система — це коли бачу яблуко і відчуваю голод, а друга — коли думаю про слово “яблуко” і уявляю всі яблука взагалі.

4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?

Ці знання можна використати для розуміння природи людського спілкування та того, як ми відрізняємося від тварин. Знання про зміни в мові допоможе усвідомити, чому виникають нові слова в українській мові та чому старші покоління іноді не розуміють молодіжного сленгу.