25. Групи крові (система АБО), резус-фактор і правила переливання крові - відповіді

• Назад до змісту

🔍🧪 БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Ідея про переливання крові від однієї людини до іншої у випадку значної крововтрати існувала ще здавна. Такі спроби лікарі робили неодноразово. Іноді навіть успішно. Чому ця практика набула поширення тільки на початку XX століття?

Ця практика набула поширення тільки на початку XX століття, оскільки попередні спроби переливання крові часто закінчувалися загибеллю пацієнтів. Причиною цього було те, що при переливанні несумісної крові відбувалося склеювання еритроцитів, відоме як аглютинація, що призводило до утворення тромбів і смерті. Все змінилося у 1901 році, коли Карл Ландштейнер відкрив групи крові, що дозволило розробити правила безпечного переливання, враховуючи сумісність крові донора та реципієнта.

🧠 ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

На сьогодні відомо про існування понад сорока систем груп крові. Проте в більшості випадків під час переливання крові контролюють дві системи — АВО і резус-фактор. Чому?

Під час переливання крові контролюють саме системи АВО і резус-фактор, оскільки вони мають найбільше практичне значення. Невідповідність крові донора та реципієнта за цими двома системами викликає найсильнішу реакцію імунної системи, що призводить до склеювання еритроцитів (аглютинації). Щоб уникнути небезпечних наслідків для здоров’я пацієнта, важливо забезпечити сумісність саме за цими ключовими системами.

Наприкінці XX століття набула поширення псевдонаукова теорія про харчування за групами крові… Поясни, чому ця теорія хибна.

Ця теорія є хибною, оскільки немає наукових доказів, що пов’язують групу крові з особливостями травлення. Група крові визначається антигенами на поверхні еритроцитів і антитілами в плазмі, що важливо для імунних реакцій, але не впливає на перетравлення конкретних продуктів. Історична послідовність виникнення груп крові, яку пропонують прихильники цієї дієти, є спрощеною і не підтверджується наукою. До того ж система груп крові АВО існує не лише у людей, а й у людиноподібних мавп, що суперечить ідеї її виникнення через харчові звички давніх мисливців чи землеробів.

❓ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чому здатність крові до зсідання має важливе значення для людини?

Здатність крові до зсідання є життєво важливою, оскільки вона захищає організм від значних крововтрат при ушкодженні судин. Цей механізм, що називається гемостазом, формує тромб, який надійно перекриває місце поранення і зупиняє кровотечу. Без цього зменшення кількості крові в системі не дозволило б їй виконувати свої функції.

2. Які наслідки для людини під час поранень може мати надто низький вміст тромбоцитів у крові?

Надто низький вміст тромбоцитів у крові призводить до порушення процесу її зсідання. Оскільки тромбоцити першими реагують на ушкодження судин і утворюють тимчасовий згусток, їхня недостатня кількість під час поранень може спричинити тривалі та сильні кровотечі.

3. Система груп крові АБО існує не тільки в людини, а й у людиноподібних мавп. Чи спостерігатиметься реакція імунної системи за цією системою груп крові, якщо перелити кров людини мавпі шимпанзе, за умови, що групи крові донора і реципієнта будуть однаковими?

Ні, якщо перелити кров людини мавпі шимпанзе з однаковою групою за системою АВО, то реакції імунної системи саме за цією системою спостерігатися не повинно. Це пов’язано з тим, що імунні реакції в системі АВО викликаються взаємодією специфічних антигенів на еритроцитах і антитіл у плазмі, а при збігу груп крові вони сумісні. Однак, конфлікт може виникнути через несумісність за іншими системами груп крові, які відрізняються у людини та мавпи.

4. На еритроцитах людей з групою крові 0 аглютиногенів немає. Тому імунна система людини з іншою групою крові на них реагувати не буде. Водночас якщо перелити значну кількість такої крові, то конфлікт може виникнути. Чому?

Конфлікт може виникнути через те, що в плазмі крові людей з І (0) групою містяться антитіла (аглютиніни) α і β. Хоча їхні еритроцити не мають антигенів і є безпечними для реципієнтів з іншими групами, при переливанні значного об’єму такої крові ці антитіла донора потраплять в кров реципієнта і почнуть склеювати його власні еритроцити (якщо у нього II, III або IV група крові).

5. Підготуй повідомлення про причини і наслідки резус-конфлікту матері і плода.

Резус-конфлікт виникає, коли резус-негативна (Rh-) мати вагітна резус-позитивним (Rh+) плодом, резус-фактор якого успадкований від батька.

• Причини: Під час вагітності або пологів кров плода може потрапити в кровотік матері. Її імунна система сприймає резус-фактор на еритроцитах плода як чужорідний антиген і починає виробляти проти нього антитіла. Перша вагітність зазвичай проходить без ускладнень.
• Наслідки: Під час наступної вагітності резус-позитивним плодом, вже існуючі в організмі матері антитіла можуть проникати через плаценту в кров плода і руйнувати його еритроцити. Це призводить до гемолітичної хвороби новонародженого, яка проявляється анемією (недокрів’ям), жовтяницею, а у важких випадках може спричинити ураження мозку і навіть загибель плода або немовляти.

6. Ознайомся з інформацією про донорство. Поясни, чому донорство є важливим, а міфи про нього — небезпечними.

Донорство є важливим, оскільки переливання крові та її компонентів широко використовується в медицині для компенсації великих крововтрат під час операцій, травм, пологів та лікування важких захворювань, рятуючи таким чином життя людей. Міфи про донорство є небезпечними, тому що вони можуть відлякувати потенційних донорів, створюючи необґрунтований страх перед процедурою. Це призводить до зменшення запасів донорської крові, що ставить під загрозу життя пацієнтів, які потребують термінового переливання.

🧩 СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа.

Я дізнався, що безпечне переливання крові стало можливим лише після відкриття груп крові на початку XX століття. Також я дізнався, що крім системи АВО і резус-фактора існує ще багато систем груп крові, але ці дві — найважливіші. І ще, що резус-конфлікт виникає лише тоді, коли мати резус-негативна, а дитина резус-позитивна.

2. Закінчи одне з речень: Я став/стала більш обізнаним/обізнаною щодо…

Я став більш обізнаним щодо того, чому донорство крові є таким важливим для порятунку життів і як правильно готуватися до цієї процедури.

3. З якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?

Мені було складно зрозуміти механізм резус-конфлікту, особливо чому він небезпечний саме для наступних вагітностей. Я перечитав пояснення ще раз і зрозумів, що антитіла в організмі матері виробляються після контакту з кров’ю першої дитини й вже “готові” атакувати еритроцити наступної.

4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?

Ці знання я зможу використати, щоб пояснити своїм близьким, чому не варто вірити міфам про донорство або дієтам за групами крові. А в майбутньому, коли виросту, зможу стати донором, адже тепер я розумію, наскільки це відповідально і важливо.