§30. Будова й функції головного мозку - відповіді

До змісту

Поміркуйте й обговоріть ситуацію

Чи можемо ми прогнозувати розумові здібності людини на основі даних розмірів її мозку?

Ні, ми не можемо прогнозувати розумові здібності людини, виходячи з розміру її мозку. Наукові дослідження показують, що прямого зв’язку між масою чи об’ємом мозку та рівнем інтелекту не існує.

Що, на вашу думку, може впливати на розумові здібності?

На розумові здібності впливає не розмір мозку, а інші фактори. До них належать:

• кількість контактів між нейронами
• живлення нейронів
• швидкість проведення нервового імпульсу
• робота синапсів та стан мієлінових оболонок

Відкритий мікрофон

Чому чхання, кашель, сльозотеча і блювання вважаються захисними рефлексами?

Чхання, кашель, сльозотеча та блювання є захисними рефлексами, оскільки вони допомагають організму позбутися потенційно шкідливих подразників. Наприклад, кашель і чхання очищують дихальні шляхи від пилу чи слизу, сльозотеча вимиває сторонні частинки з очей, а блювання видаляє токсини зі шлунка. Ці рефлекси забезпечуються нервовими центрами, розташованими в довгастому мозку.

Що таке орієнтувальний рефлекс і яке він має значення для адаптації в навколишньому середовищі?

Орієнтувальний рефлекс — це реакція організму на нові або несподівані зорові та слухові сигнали, наприклад, поворот голови в бік різкого звуку. Цей рефлекс, центри якого знаходяться в середньому мозку, має велике значення для адаптації. Він дозволяє швидко оцінити зміни в навколишньому середовищі, звернути увагу на можливу небезпеку або щось важливе і підготуватися до відповідної реакції.

Запитання і завдання

1. Чи можливе «тренування» кори головного мозку, як м’яза? Якщо так, то як?

Так, кору головного мозку можна “тренувати”. Це відбувається не так, як з м’язами, а через утворення нових зв’язків між нейронами. “Тренування” полягає в розумовій діяльності, наприклад, у розв’язуванні задач, вивченні нової інформації, творчості. Чим більше ми вчимося і думаємо, тим більше утворюється нейронних зв’язків, що покращує роботу мозку.

2. Чому мозок у людини споживає так багато енергії (понад 20% від усього тіла), хоча він важить лише близько 2%?

Мозок споживає так багато енергії через свою надзвичайно інтенсивну роботу. Кожен нейрон постійно генерує та передає нервові імпульси, що є дуже енергозатратним процесом. Велика кількість нейронів і зв’язків між ними, які забезпечують мислення, пам’ять, координацію та інші функції, потребують постійного та значного надходження енергії для своєї діяльності.

3. Який відділ мозку залишився би найважливішим для виживання, якби всі інші припинили працювати? Чому?

Найважливішим для виживання залишився б довгастий мозок. Саме в ньому розташовані життєво важливі центри, що регулюють дихання, серцебиття та інші захисні рефлекси, як-от кашель, чхання та ковтання, без яких організм не може існувати.

4. Уявіть людину з добре розвиненим мозочком, але слабко розвиненою корою великих півкуль. Що вона б уміла добре, а що — ні?

Людина з добре розвиненим мозочком, але слабкою корою великих півкуль, імовірно, мала б чудову координацію рухів, рівновагу та м’язову пам’ять. Вона могла б бути вправною у фізичних діях, наприклад, у спорті чи танцях. Однак, через слабко розвинену кору, у неї були б труднощі з мисленням, мовою, навчанням, пам’яттю та складними емоціями.