§4.6. Обмін речовин й енергії, харчування та наукові дослідження

• Назад до змісту

Діяльність

📚 Навчальне завдання

Які чинники мають визначальний вплив на обмін речовин та енергії? Моделювання змісту теми. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ. ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ

Формулює основне поняття теми «ОБМІН РЕЧОВИН Й ЕНЕРГІЇ. ХАРЧУВАННЯ»

Обмін речовин та енергії (метаболізм) — це сукупність процесів, що включають надходження поживних речовин та енергії в організм, їх перетворення та подальше видалення продуктів розпаду.

Називає етапи, функції та чинники впливу обміну речовин та енергії

Етапи обміну речовин:

• Надходження речовин та енергії (живлення, травлення, дихання, теплоутворення).
• Перетворення речовин та енергії (асиміляція і дисиміляція).
• Видалення речовин та енергії (виділення, тепловіддача).

Функції обміну речовин:

• Енергетична.
• Пластична.
• Гомеостатична.
• Адаптивна.

Чинники впливу на обмін речовин:

• Добові та сезонні зміни.
• Фізичне та розумове навантаження.
• Харчування.
• Температура середовища.
• Традиції.

Конструює таблицю

Формулює висновок: про зв’язок обміну речовин й енергії із чинниками середовища

Обмін речовин та енергії безпосередньо залежить від чинників середовища та способу життя. Такі фактори, як температура, пора року, фізичні навантаження та особливості харчування, впливають на інтенсивність метаболізму в організмі.

🧠 Розвивальне завдання

Яке значення для безпеки людини мають наукові дослідження харчування? Інфографіка. Раціональне харчування

Формулює поняття «Раціональне харчування»

Раціональне харчування – це таке харчування, коли в організм з їжею надходять усі потрібні поживні речовини, вітаміни та солі в кількостях, необхідних для нормального життя.

Визначає основну закономірність організації раціонального харчування.

Основна закономірність раціонального харчування – це дотримання енергетичного балансу, тобто кількість енергії, що надходить з їжею, має дорівнювати кількості енергії, яку організм витрачає.

Конструює інфографіку «Раціональне харчування – запорука здоров’я»

Основна закономірність

Дотримання енергетичного балансу організму (кількість отриманої енергії = кількість витраченої енергії).

Основні принципи організації:

• Збалансованість: правильне співвідношення білків, жирів і вуглеводів.
• Повноцінність: їжа має забезпечувати всі потреби організму, включаючи вітаміни та клітковину.
• Індивідуальність: харчування повинно відповідати віку, статі та рівню активності.
• Правильний розпорядок: їсти краще 4 рази на день з інтервалами не більше 6 годин.
• Безпека: їжа має бути нешкідливою, без штучних барвників та ароматизаторів.
• Профілактична спрямованість: їжа має зміцнювати імунітет та запобігати хворобам.

Застосовує уміння та доводить: важливість наукових досліджень для правильного харчування

Наукові дослідження дуже важливі для правильного харчування. Такі науки, як фізіологія харчування, гігієна харчування, нутриціологія та дієтологія, вивчають, як їжа впливає на наше здоров’я. Вони допомагають визначити, скільки білків, жирів і вуглеводів нам потрібно, які вітаміни та мінерали є найважливішими, і як уникнути хвороб, пов’язаних з неправильним харчуванням. Саме завдяки науці ми знаємо про енергетичний баланс, важливість збалансованого раціону та безпеку харчових продуктів. Ці знання допомагають розробляти рекомендації для здорового способу життя, створювати лікувальні дієти та навіть розвивати нові технології, як-от персоналізоване харчування.

🌟 Ціннісне завдання

Яке значення має оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки? Презентація проєкту на одну із тем.

Рекомендації. Харчова безпека: яких правил слід дотримуватися?

Оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки дуже важливе, адже на наше здоров’я впливають як природні (температура, віруси, бактерії), так і соціальні чинники (спосіб життя, забруднення середовища). Наші дії, наприклад, вибір їжі чи місця для прогулянки, визначають, як ці чинники на нас вплинуть. У сучасному світі повітря, вода і ґрунт можуть містити забруднювачі (ксенобіотики), що викликають алергії, мутації та порушують обмін речовин. Розуміння цих зв’язків дозволяє робити свідомий вибір, щоб уникнути шкідливих впливів та зберегти здоров’я, адже недарма кажуть: «Свою хворобу шукай на дні своєї тарілки».

Проєкт на тему: “Харчова безпека: правила здорового життя”

Мета проєкту: розібратися, як наші повсякденні дії та вибір їжі впливають на здоров’я, і сформулювати прості правила харчової безпеки, яких варто дотримуватися кожному.

Вступ. Навіщо оцінювати свої дії?

Ми не існуємо окремо від світу навколо. На наш організм постійно щось впливає: з одного боку — це природні чинники, як-от сонячне світло, температура, віруси, а з іншого — соціальні, наприклад, наш спосіб життя, звички та навіть якість повітря чи води у нашому місті.

Коли ми обираємо, що з’їсти або де погуляти, ми, по суті, вирішуємо, які з цих чинників “допустити” до себе. У продуктах, воді чи повітрі можуть міститися шкідливі речовини, які, накопичуючись, викликають хвороби. Тому старе прислів’я «Свою хворобу шукай на дні своєї тарілки» сьогодні є особливо актуальним. Оцінювати свої дії з позиції безпеки — це не просто обережність, а необхідність для збереження здоров’я.

Основні правила харчової безпеки

Щоб їжа приносила лише користь, варто дотримуватися принципів раціонального, тобто “розумного” харчування. Ось основні з них :

1. Дотримуйся енергетичного балансу. Це означає, що кількість енергії (калорій), яку ти отримуєш з їжею, має приблизно дорівнювати твоїм енергетичним витратам. Якщо їсти більше, ніж потрібно для активного життя, з’являється зайва вага.
2. Харчуйся збалансовано. У твоєму раціоні мають бути білки, жири та вуглеводи. Білки — це “будівельний матеріал” для тіла, а жири та вуглеводи — основне джерело енергії. Важливо, щоб вони надходили у правильному співвідношенні.
3. Їж більше овочів та фруктів. Вони містять вітаміни, клітковину та пектини, які допомагають регулювати обмін речовин і виводити з організму токсини. Рекомендовано з’їдати не менше 400 грамів на добу.
4. Створи правильний розпорядок. Краще їсти 4 рази на день невеликими порціями. Так організм рівномірно отримує енергію і не відчуває стресу від голоду чи переїдання. Перерва між прийомами їжі не повинна бути довшою за 6 годин.
5. Обирай безпечну їжу. Відмовся від “швидкої їжі” (фастфуду), продуктів зі штучними барвниками та ароматизаторами. Вони можуть містити шкідливі речовини та надлишок жирів і цукру.
6. Пам’ятай, що їжа може бути ліками. Правильне харчування допомагає запобігти багатьом хворобам і зміцнює імунітет. Ще Гіппократ казав, що їжа людини має бути її ліками.

Висновок

Наше здоров’я — це результат щоденного вибору. Розуміння того, як харчування впливає на організм, дозволяє нам робити цей вибір свідомо. Дотримання простих правил харчової безпеки — це внесок у своє активне та довге життя.

Оцінка відповіді у вільній формі

16. Конструюю інфомалюнок «Індекс маси тіла» та пояснюю, чому дослідження обміну речовин і перетворення енергії з використанням індексу тіла рекомендується здійснювати у дорослих.

Інфомалюнок «Індекс маси тіла (ІМТ)»

• Що це? ІМТ — це показник, який допомагає оцінити співвідношення маси тіла до зросту.
• Як розрахувати? ІМТ = маса тіла (кг)/ріст (м)²
• Навіщо це? Він використовується для характеристики обміну речовин та енергії в організмі.

Дослідження обміну речовин за допомогою індексу маси тіла рекомендується проводити саме у дорослих, тому що організм дитини чи підлітка постійно росте. У дитячому віці процеси синтезу (створення нових клітин) переважають над процесами розпаду, що забезпечує ріст. Через це маса тіла дитини є нестабільним показником. У дорослих ці процеси врівноважені, тому їхня маса тіла є більш сталим показником для оцінки обміну речовин.

17. Конструюю схему для відповіді на питання про особливості додаткових речовин.

Схема: Особливості додаткових речовин

Додаткові речовини не дають енергії, але без них організм не може нормально працювати і засвоювати їжу.

Вода:

• Основний розчинник в організмі, основа крові та лімфи.
• Регулює температуру тіла.
• Транспортує речовини.

Мінеральні солі:

• Макроелементи (Кальцій, Калій, Натрій): беруть участь у зсіданні крові, роботі серця, проведенні нервових імпульсів.
• Мікроелементи (Ферум, Цинк, Купрум): входять до складу гемоглобіну, ферментів, гормонів.

Органічні кислоти (лимонна, молочна):

• Стимулюють травлення.
• Покращують обмін речовин.

Пектинові речовини:

• Зв’язують та виводять з організму токсини, важкі метали та радіонукліди.

Клітковина (харчові волокна):

• Сприяє нормальній роботі кишківника.
• Є джерелом для синтезу вітамінів групи B та K мікроорганізмами.

Харчові добавки:

• Додаються у продукти для збереження або посилення їхніх властивостей.

18. Конструюю інфографіку «Обмін вуглеводів» та пояснення, чому надлишок вуглеводів в раціоні може сприяти зайвій вазі.

Інфографіка «Обмін вуглеводів в організмі»

1. Надходження: Вуглеводи потрапляють до організму з рослинною їжею (хліб, крупи, картопля, фрукти) та деякими тваринними продуктами (молоко).
2. Розщеплення: Уже в ротовій порожнині, а потім у кишківнику, складні вуглеводи під дією ферментів розпадаються до простих, переважно до глюкози.
3. Всмоктування: Глюкоза всмоктується стінками кишківника в кров.
4. Використання та запасання:
   • Частина глюкози одразу використовується клітинами як основне джерело енергії.
   • Інша частина надходить до печінки та м’язів, де відкладається про запас у вигляді глікогену.
5. Перетворення надлишку: Якщо глюкози надходить більше, ніж потрібно для енергії та створення запасу глікогену, її надлишок перетворюється на жири.

Саме тому надлишок вуглеводів у раціоні може сприяти набору зайвої ваги. Коли організм отримує більше вуглеводів, ніж може використати для енергетичних потреб або відкласти у вигляді глікогену, він перетворює цей надлишок на жирові відкладення.