§2.5. Імунна регуляція

• Назад до змісту

Діяльність

📚 Навчальне завдання

Які загальні ознаки імунної регуляції? Оцінювання знань з використанням фрейму «Ієрархія». Імунна регуляція.

Формулює поняття «ІМУННА РЕГУЛЯЦІЯ»

Імунна регуляція — це здатність організму контролювати силу і тривалість імунної відповіді, щоб ефективно боротися з інфекціями, але не шкодити власним здоровим клітинам.

Визначає сутність особливостей імунної регуляції на кожному з рівнів організації

• Молекулярний рівень: Регуляція здійснюється за участю захисних білків - антитіла, лізоцим, цитокіни, інтерферони
• Клітинний рівень: Основними елементами є різні групи лейкоцитів - лімфоцити, моноцити, нейтрофіли
• Тканинний рівень: Захист забезпечують сполучні тканини з їх здатністю до регенерації та наявними стовбуровими клітинами
• Органний рівень: Залучаються органи, що здійснюють специфічні імунні реакції (тимус, мигдалики) та органи для неспецифічного захисту (шкіра, ротова порожнина, легені, печінка)
• Системний рівень: Імунну регуляцію здійснює імунна система з центральним (тимус, кістковий мозок) і периферичним (мигдалики, лімфовузли) відділами
• Організмовий рівень: Регуляція здійснюється через рідини внутрішнього середовища у взаємозв’язку з нервовою та ендокринною регуляцією

Конструює фрейм

Оцінює знання: про імунну регуляцію організму людини.

Знання про імунну регуляцію пояснюють, як наш організм захищається від хвороб, підтримує внутрішній баланс і чому іноді виникають алергії чи аутоімунні захворювання.

🧠 Розвивальне завдання

Завдяки чому більшість шкідливих мікроорганізмів не потрапляє у внутрішнє середовище організму людини? Інформаційно-пошукова вправа. Шкіра як біологічний бар’єр.

Визначає поняття «Шкіра»

Шкіра — це зовнішній покрив тіла, який захищає організм, складається з кількох шарів, містить волосся, залози, судини й нерви.

Пояснює, чому бактерії не можуть проникати через здорову шкіру

Бактерії не можуть проникати через здорову шкіру, бо її епідерміс міцний і водонепроникний, має кислотне середовище та виділяє захисні речовини.

Виконує дії та конструює інфомалюнок:

• Епідерміс — зовнішній шар, захищає від бактерій і ушкоджень.
• Потова залоза — виділяє піт, регулює температуру та виводить токсини.
• Сальна залоза — виділяє жир (шкірне сало), змащує й захищає шкіру.

Інформує: про значення біологічних бар’єрів

Біологічні бар’єри, як-от шкіра, захищають внутрішнє середовище організму від шкідливих зовнішніх впливів (вірусів, бактерій) і зберігають його сталість. Вони виконують три ключові функції: захисну, регуляторну та гомеостатичну (підтримання стабільності)

🌟 Ціннісне завдання

Чи усі чужорідні чинники є небезпечними у разі потрапляння в організм людини? Вправа для вибірковості. Різноманітність імуногенних чужорідних чинників

Визначає поняття «Антигени»

Антигени – це чужорідні білкові речовини, які при потраплянні в організм викликають утворення специфічних антитіл.

Ілюструє прикладами різноманітність антигенів

За джерелом надходження антигени бувають:

• Зовнішні: Це віруси, бактерії, грибки, паразити, токсини, канцерогени, мікроби та інші забруднення.
• Внутрішні: До них належать пухлинні клітини та вірусні білки, що утворюються в самому організмі.

Конструює інфографіку

Інфографіка показує, що організм людини постійно стикається з різними загрозами. Навколо фігури людини зображені кола з прикладами антигенів:

• Віруси
• Токсини
• Грибок
• Бактерії
• Паразити
• Мікроби
• Забруднення
• Канцерогени

Це ілюструє, від чого саме захищає нас імунна система.

Оцінює настанову: про значення імуногенних чинників для імунної регуляції та зміцнення здоров’я

Імуногенні чинники, тобто антигени, мають ключове значення для роботи імунітету. Вони є сигналом для організму, що потрібно активувати захист. Коли антиген потрапляє в тіло, імунна система розпізнає його і починає виробляти антитіла та спеціальні клітини (Т-лімфоцити) для його знищення. Цей процес не тільки допомагає боротися з інфекцією, але й формує імунологічну пам’ять, що дозволяє при повторному контакті з тим самим антигеном реагувати швидше й ефективніше. Таким чином, взаємодія з імуногенними чинниками тренує імунну систему, зміцнюючи здоров’я.

Результат

Оцінка знань про імунну регуляцію організму людини

Імунна регуляція — це процес захисту клітин, тканин та органів за допомогою хімічних сполук і клітин, які поширюються в організмі через рідини внутрішнього середовища. Цей захист працює на різних рівнях :

• Молекулярний: захист здійснюється за допомогою білків, таких як антитіла, інтерферони, лізоцим.
• Клітинний: головними захисниками є різні види лейкоцитів (лімфоцити, моноцити).
• Тканинний: сполучні тканини забезпечують захист та транспорт речовин.
• Органний: залучаються специфічні органи, як-от тимус і мигдалики, а також шкіра, легені для неспецифічного захисту.
• Системний: регуляцію здійснює імунна система, що має центральний та периферичний відділи.
• Організмовий: імунна регуляція тісно пов’язана з нервовою та ендокринною регуляцією.

Оцінка результатів інформування про біологічні бар’єри організму людини

Біологічні бар’єри — це фізіологічні механізми, що захищають внутрішнє середовище організму від зовнішніх впливів та зберігають його сталість. Вони виконують захисну, регуляторну та гомеостатичну функції. Бар’єри поділяють на:

• Зовнішні: шкіра, слизові оболонки, травний канал.
• Внутрішні: це бар’єри між кров’ю та тканинами різних органів. Найвідомішим є гематоенцефалічний бар’єр, що захищає мозок від вірусів, бактерій та шкідливих речовин, які можуть потрапити з крові.

Виявлення ставлення та оцінка значення імуногенних чинників

Імуногенні чинники — це антигени, тобто чужорідні речовини (наприклад, віруси, бактерії, токсини) або змінені власні клітини, які здатні викликати імунну відповідь. Значення цих чинників полягає в тому, що саме їх розпізнавання запускає захисні реакції організму. Коли антиген потрапляє в організм, Т-лімфоцити його знищують, а В-лімфоцити виробляють антитіла — спеціальні білки, які зв’язують і нейтралізують антигени. Також організм формує імунологічну пам’ять, щоб у разі повторного контакту з тим самим антигеном зреагувати швидше й ефективніше.

Саморозвиток

Ціннісно-емоційне завдання Ігрова вправа. Топ-10 «Смайлики та емоції»

• Цікавість 🤔
• Радість 😀
• Здивування 😲
• Гнів 😡
• Горе 😢
• Огида 🤢
• Зневага 😒
• Страх 😱
• Сором 😳
• Провина 😔

Продуктивно-творче завдання Творча вправа. Імунна регуляція

Ось опорна схема «Склад імунної системи», створена на основі малюнка та інформації з підручника:

Склад імунної системи