§1.3. Функціональна організація організму людини - відповіді

• Назад до змісту

✨ ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ – це сукупність фізіологічних функцій і властивостей, що забезпечують існування організму.

✨ Основою життєдіяльності організму є біохімічні, біофізичні та фізіологічні процеси.

✨ Складність організму людини та різноманітність проявів його життєдіяльності є причиною застосування найрізноманітніших загально- та спеціальнобіологічних, біофізичних та біохімічних, медичних та психологічних методів.

Навчальне завдання. Чим відрізняються життєві функції організму людини? Пояснення з використанням схеми «Функціонування». Життєдіяльність організму людини. Робота з опорною схемою

Формулює визначення терміну «ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ».

Життєдіяльність організму людини — це сукупність фізіологічних функцій і властивостей, що забезпечують існування організму.

Визначає сутність змістових елементів схеми.

Основні фізіологічні процеси: біомеханічні, біофізичні, біохімічні.

• Біомеханічні процеси — це рухи, деформації, коливання, що відбуваються під впливом фізичних сил (наприклад, скорочення м’язів).
• Біофізичні процеси — це фізичні явища в організмі без перетворення речовин (наприклад, дифузія, електричні явища).
• Біохімічні процеси — це хімічні реакції, пов’язані з обміном речовин і енергії (наприклад, синтез і розпад речовин).

Конструює схему:

Життєдіяльність організму людини

→ Основні фізіологічні процеси:

• Біомеханічні
• Біофізичні
• Біохімічні

→ Методи дослідження:

• Спостереження
• Мікроскопія
• Антропометрія
• Ультразвукове дослідження
• Рентгенографія
• Електрофізіологічні методи (наприклад, ЕКГ, ЕЕГ)

→ Причини особливостей:

• Складність будови організму
• Різноманітність функцій
• Адаптація до зовнішніх і внутрішніх умов

Пояснює: особливості життєдіяльності організму людини та формулює висновок про причини особливостей.

Особливості життєдіяльності людини полягають у складній ієрархічній організації клітин, тканин, органів і систем, що забезпечують виконання життєвих функцій: дихання, травлення, транспорт речовин, виділення, рух, розмноження, регуляція процесів. Всі ці функції забезпечують гомеостаз, ріст, розвиток, адаптацію до змін середовища.

Висновок: Причини особливостей життєдіяльності — це складна будова організму, індивідуальні відмінності, біосоціальна природа людини, різноманіття зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на фізіологічні процеси.

Розвивальне завдання. Чи існує взаємозв’язок між функціями та будовою тканин? ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1. Дослідження будови тканин у взаємозв’язку з функціями

Р — Визначає об’єкт та предмет дослідження.

Об’єкт дослідження: тканини організму людини.

Предмет дослідження: взаємозв’язок будови тканин із їхніми функціями.

В — Формулює мету і гіпотезу дослідження.

Мета: дослідити, як особливості будови різних тканин організму людини пов’язані з їхніми функціями.

Гіпотеза: кожна тканина має таку будову, яка найкраще забезпечує виконання її основної функції.

К — Виконує дії та конструює інфомалюнок «Тканини організму людини»:

Позначає на малюнку види тканин та їх функції:

1 – багатошарова покривна тканина рогівки ока: Захищає око від механічних пошкоджень, мікроорганізмів і висихання.

2 – кісткова тканина з остеонами: Забезпечує міцність, підтримку тіла, захист внутрішніх органів, участь у мінеральному обміні, кровотворенні.

3 – нейрони і нейроглія: Передають і обробляють нервові імпульси, забезпечують захист, живлення і підтримку нейронів.

4 – пухка тканина з розвиненими волокнами: З’єднує органи, забезпечує опору, живлення, участь у загоєнні ран.

5 – залозиста тканина щитоподібної залози з протоками: Синтезує і виділяє гормони, що регулюють обмін речовин.

6 – посмугована тканина скелетних м’язів: Забезпечує довільні рухи тіла, підтримку пози, теплоутворення.

7 – непосмугована тканина сечового міхура: Забезпечує скорочення стінки сечового міхура для накопичення і виведення сечі.

8 – кров: Транспортує кисень, поживні речовини, гормони, видаляє продукти обміну, захищає організм від інфекцій.

С — Організовує: ДОСЛІДЖЕННЯ взаємозв’язку процесів життєдіяльності й будови тканин

Будова тканин визначає їхню функцію: наприклад, кісткова тканина має тверду структуру для опори, м’язова — здатна скорочуватися для руху, нервова — має довгі відростки для передачі сигналів. Саме завдяки такій спеціалізації тканин організм може ефективно виконувати всі життєві функції: рух, транспорт речовин, захист, регуляцію тощо.

Ціннісне завдання. Чим і чому відрізняються процеси життєдіяльності різних людей? Вправа для реагування. Зовнішні та внутрішні причини різної частоти пульсу у людей

Р — Висловлює міркування про відмінності процесів життєдіяльності у різних людей

Частота пульсу у різних людей відрізняється через індивідуальні особливості організму, рівень фізичної підготовки, вік, стан здоров’я, а також вплив зовнішніх і внутрішніх факторів. У кожної людини процеси життєдіяльності мають свою швидкість і особливості, тому пульс може бути вищим або нижчим навіть у стані спокою.

В — Ілюструє прикладами відмінності процесів життєдіяльності

Наприклад, у спортсменів частота пульсу в спокої нижча, ніж у людей, які не займаються спортом. У дітей пульс вищий, ніж у дорослих. Під час фізичного навантаження, стресу або хвороби пульс частішає. У спокої або під час сну — уповільнюється.

К — Конструює інфографіку «Пульс: що впливає на частоту серцевих скорочень?»

С — Пояснює: важливість фізіології для розуміння такої цінності як ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ

Знання фізіології допомагає розуміти, що кожна людина має свої особливості організму, які потрібно поважати. Гідність людини проявляється у ставленні до себе й інших, врахуванні індивідуальних потреб і можливостей, наприклад, під час занять спортом, харчування чи відпочинку. Це формує повагу до різноманітності та унікальності кожної особистості.