12.3. Зорова сенсорна система - Соболь

• Назад до змісту

Діяльність

📚 Навчальне завдання. Як сприймається світлова інформація?

Формулює поняття «ЗОРОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА»

Зорова сенсорна система — це функціональна система анатомічних утворів, яка спеціалізується на сприйманні світлових подразнень і формуванні зорових відчуттів.

Позначає відділи зорової сенсорної системи, їх складники та процеси:

• Рецепторний відділ: Фоторецептори сітківки ока (палички та колбочки) — сприймають світлові подразнення.
• Провідниковий відділ: Зорові нерви (правий і лівий), зорове перехрестя — проводять нервові імпульси.
• Мозковий відділ: Підкіркові центри (таламус, середній мозок) та зорова зона потиличної частки кори півкуль — здійснюють обробку інформації та формування відчуттів.

Пояснює: особливості зорової сенсорної системи та формулює висновок:

Особливістю системи є те, що вона забезпечує отримання понад 90% інформації про навколишнє середовище (колір, форму, розміри, відстань). Вона складається з периферичного сприймаючого апарату (око), провідних шляхів та центрального аналізатора в корі головного мозку.

🧠 Розвивальне завдання. ПРАКТИЧНА РОБОТА 12. Будова очного яблука

Хід роботи

Визначає пізнавальну ситуацію (об’єкт, предмет, проблема для розв’язання):

Об’єкт: Зорова сенсорна система людини.

Предмет: Будова та функції очного яблука.

Проблема: Встановлення взаємозв’язку між анатомічною будовою ока та процесами світлосприймання і світлопроведення.

Формулює очікувані результати (мета і гіпотеза)

Мета: дослідити будову очного яблука та визначити структури, що забезпечують оптичне світлопроведення та світлову рецепцію

Гіпотеза: структурні елементи очного яблука спеціалізовані для виконання різних функцій — одні забезпечують проведення світла до рецепторів, інші — сприймання світлової енергії

Виконує дії та конструює інфомалюнок:

Терміни:

Оптичне світлопроведення — процеси ока, що забезпечують спрямування відбитих променів на сітківку (заломлення та фокусування).

Світлова рецепція (рецепторне світлосприймання) — процеси перетворення клітинами сітківки енергії світлових променів у нервові імпульси.

Структурні елементи:

І (Здійснюють оптичне світлопроведення) — рогівка 4, ппередня камера ока 6, зіниця (отвір у райдужці 3), кришталик 5, склисте тіло 14.

ІІ (Здійснюють світлову рецепцію) — сітківка 15 (фоторецептори: палички та колбочки).

Організовує: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ та формулює висновок про взаємозв’язок будови та функцій очного яблука:

Будова ока чітко відповідає його функціям: прозорі середовища (рогівка, кришталик, склисте тіло) забезпечують безперешкодне проходження та заломлення світла, а складна будова сітківки з фоторецепторами дозволяє перетворити світловий сигнал на нервовий імпульс для подальшої обробки мозком.

🌟 Ціннісне завдання. Завдяки чому людина бачить предмети на різній відстані? Домашній практикум. Визначення акомодації ока

Визначає термін «Акомодація ока»:

Акомодація ока — це здатність ока пристосовуватися до чіткого бачення предметів, розташованих на різних відстанях.

Називає структурні елементи очного яблука, що здійснюють акомодацію:

Війковий м’яз (забезпечує зміну форми кришталика шляхом скорочення або розслаблення) та кришталик (змінює свою кривизну та заломлювальну силу).

Виконує роботу:

Яким сприймається слово, написане навколо отвору? Чому?

Слово на папері (близько) сприймається розмитим (нечітким). Це відбувається тому, що око сфокусоване на написі на дошці (далеко), війковий м’яз розслаблений, кришталик сплощений, і промені від близького об’єкта не фокусуються на сітківці.

Як сприймається слово на дошці? Чому?

Слово на дошці (далеко) сприймається розмитим. Це відбувається тому, що погляд переведено на папір (близько), війковий м’яз скоротився, кришталик став більш опуклим для фокусування на близькій відстані, тому зображення далекого об’єкта на сітківці стає нечітким.

Виявляє ставлення на рівні реагування та пояснює: роль акомодації для пізнавальної діяльності:

Акомодація має критичне значення для пізнання, оскільки дозволяє людині швидко перемикати увагу між об’єктами, що знаходяться на різній відстані (наприклад, читати книгу і дивитися на дошку, працювати з інструментами і оцінювати оточення), забезпечуючи отримання чіткої візуальної інформації.

Саморозвиток

Репродуктивне завдання. Тест-відтворення. Будова ока людини

Зашифроване слово (назва підвищеної чутливості організму): СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ

Відповідність цифр (1–14) та літер (А–Я):

1. С1 — склера
2. Е — верхній прямий окоруховий м’яз
3. Н — задня камера ока
4. С2 — передня камера ока
5. И — зіниця
6. Б — райдужна оболонка
7. І1 — війковий м’яз
8. Л — кришталик
9. І2 — нижній прямий окоруховий м’яз
10. З — зоровий нерв
11. А — кровоносні судини сітківки
12. Ц — склисте тіло
13. І3 — сітківка
14. Я — судинна оболонка

Біо-Загадки

Це око культової тварини козаків — коня.

Примітка: У коней зіниця має форму горизонтального прямокутника, що дозволяє їм мати широкий кут огляду (панорамний зір) для виявлення хижаків, навіть коли вони пасуться.