Урок 6. Друга сигнальна система

• До змісту відповідей

Ось мої відповіді на завдання.

ПРИГАДАЙТЕ!

1. Зазначте, які органи організму людини беруть участь у формуванні голосу та мови?

У формуванні голосу та мови беруть участь легені, трахея, гортань із голосовими зв’язками, глотка, ротова та носова порожнини, а також артикуляційний апарат: язик, губи, зуби, піднебіння та нижня щелепа.

2. Розшифруйте позначення.

1. Гортань
2. Порожнина гортані
3. Носоглотка
4. Язик
5. Носова порожнина

ДОСЛІДЖУЄМО ТА ПІЗНАЄМО!

2. За допомогою яких сигнальних систем зображені організми сприймають навколишній світ?

Собака сприймає світ за допомогою першої сигнальної системи (реакція на конкретні звукові та зорові подразники). Людина сприймає світ за допомогою першої та другої сигнальної системи (сприйняття слів як символів та понять).

Чим різняться комунікація тварин і мовне спілкування людей?

Комунікація тварин базується на звуках і рухах, які виражають емоції або попереджають про небезпеку тут і зараз (перша сигнальна система). Мовне спілкування людей (друга сигнальна система) є віртуальною системою опису світу, що дозволяє узагальнювати поняття, передавати накопичений досвід від покоління до покоління та планувати дії.

Завдання 3. Розгляньте мал. 59.1 у підручнику (стор. 274), опрацюйте інформацію про центри мови і дайте відповіді на запитання.

Які центри великих півкуль головного мозку сприймають мовні сигнали?

Мовні сигнали сприймають слухові й зорові центри, розміщені переважно в лівій півкулі.

Де знаходиться сенсорно-мовна зона?

Сенсорно-мовна зона розташована у скроневій частці кори великих півкуль. Вона відповідає за сприйняття звуків мови та розпізнавання змісту (декодування).

За що відповідає моторно-мовна зона?

Моторно-мовна зона розташована в лобовій частці та відповідає за формування зовнішньої мови, проговорення слів і речень.

Завдання 4. Опрацюйте інформацію у підручнику (стор. 275-276). Зазначте розумові операції, що використовуються у процесі мислення людини.

• Аналіз — розподіл предметів і явищ на окремі частини або властивості.
• Синтез — поєднання частин або властивостей об’єкта у єдине ціле.
• Порівняння — зіставлення предметів і явищ для визначення подібностей і відмінностей між ними.
• Абстрагування — виділення одних ознак предмета та відокремлення інших.
• Узагальнення — об’єднання предметів та явищ за їхніми загальними і суттєвими ознаками.

Завдання 5. Розкрийте значення інтелекту для прийняття ефективних рішень.

Інтелект — це здатність здобувати, розуміти, зберігати, відтворювати й застосовувати знання та вміння в різних видах діяльності. Саме тому він допомагає швидко оцінювати ситуацію, передбачати наслідки й обирати найкращий варіант дії. Ефективні рішення виходять тоді, коли людина спирається на логічне мислення, креативність і абстрактне міркування.

Завдання 6. Поясніть приказки та прислів’я (через фізіологічні основи свідомості).

«Десять людей залишають сліди…, сотня — стежку, а тисяча — дорогу».

Повторення дій багатьма людьми закріплює результат, як повторення в мозку закріплює тимчасові зв’язки: що частіше вони “працюють”, то легше відтворюються й керують поведінкою.

«Кінь барвистий зовні, а людина — зсередини».

Людину визначають внутрішні якості: самосвідомість (усвідомлення себе, свого ставлення) і характер, який проявляється у вчинках.

«Не будь лише сином свого батька, будь людським сином».

Свідомість людини формується не тільки завдяки роботі кори великих півкуль, а й через суспільне життя, спілкування, виховання. Тому ціниться не походження, а те, якою людина стає в колективі та вчинках.

Завдання 7. Порівняйте штучний і людський інтелект. Чи зрівнявся ШІ з людським?

Штучний інтелект ще не зрівнявся з людським, бо не має свідомості, емоцій і особистої відповідальності за вчинки.

Що дає можливість людині сприймати, запам’ятовувати та розуміти велику кількість слів?

Це забезпечує друга сигнальна система: людина може називати словами образи предметів і явищ, а слова узагальнюють багато конкретних об’єктів (наприклад, слово «дерево»). Також мозок може діставати з пам’яті тимчасові зв’язки, створювати їхні комбінації та узагальнювати почуте й побачене.