Урок 5. Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ!

Завдання 1. Чому кішка, яка падає з висоти, завжди приземляється на лапи?

Це відбувається завдяки високій чутливості її вестибулярного апарату, який миттєво сигналізує про зміну положення тіла відносно землі. Кішка використовує вроджений випрямний рефлекс: спочатку вона повертає голову в горизонтальне положення, а слідом за нею швидко розвертає тулуб і лапи для амортизації удару.

ДОСЛІДЖУЄМО ТА ПІЗНАЄМО!

Завдання 2. Опрацюйте інформацію у підручнику (стор. 242-243), розгляньте зображення будови вестибулярного апарату. Зробіть на малюнку відповідні позначення та поясніть, як будова вестибулярного апарату відповідає функціям, які він виконує в організмі.

1. Півколові канали (1, 2, 3): Розташовані у трьох взаємно перпендикулярних площинах і заповнені рідиною. Така будова дозволяє їм фіксувати обертальні рухи голови та кутове прискорення, допомагаючи зберігати рівновагу під час поворотів.

2. Отолітовий апарат: складається з двох мішечків (4 — овальний та круглий), що містять чутливі волоскові клітини та кристали кальцію ортофосфату (отоліти). Під дією сили тяжіння рідина з камінцями тисне на рецептори, що дозволяє контролювати положення голови (тіла) у стані спокою та прямолінійний рух.

3. Вестибулярний нерв (5): Утворений нервовими волокнами, що відходять від рецепторів вестибулярного апарату. Його функція — передавати нервові імпульси про стан рівноваги до моста, мозочка та проміжного мозку для подальшої обробки.

6 — це завитка

ДОСЛІДЖУЄМО ТА ПІЗНАЄМО!

Завдання 3. Запропонуйте способи тренування вестибулярного апарату.

Рекомендується виконувати спеціальні фізичні вправи з різними обертаннями та швидкими поворотами голови й тулуба. Також корисним є катання на гойдалках, оскільки це природний спосіб розвитку вестибулярного апарату, а також заняття видами спорту, що потребують координації (акробатика, танці).

Завдання 4. Проаналізуйте зображення рецепторів шкіри на мал. 53.4 у підручнику (стор. 245), розпізнайте і допишіть на запропонованому схематичному зображенні, на які подразники реагують зображені рецептори шкіри.

На схемі зображено, що рецептори шкіри реагують на такі подразники: тепло (сонце), холод (сніжинка), біль (укол гострим предметом) та дотик.

Завдання 5. Проведіть лабораторне дослідження:

Мета: дослідити явище температурної адаптації теплових і холодових рецепторів шкіри руки до зміни температури води.

Гіпотеза: при тривалій дії температурного подразника чутливість рецепторів шкіри знижується (відбувається адаптація).

Методи дослідження: експеримент, спостереження.

Результат: Права рука (після занурення в воду +10 °С) відчуває воду +20 °С як теплу. Ліва рука (після води +40 °С) відчуває ту саму воду (+20 °С) як холодну.

Висновок: Терморецептори здатні до адаптації. Відчуття тепла чи холоду є відносним і залежить від різниці температур між шкірою та середовищем (контрасту), а не лише від абсолютної температури об’єкта.

Завдання 6. Визначте адаптацію своїх рецепторів дотику. Візьміть монету, покладіть на передпліччя на 1-2 хвилини. Зверніть увагу, чи зникає відчуття дотику з часом. Зніміть монету. Чи відчувається її відсутність? Запишіть результат спостереження.Визначте адаптацію своїх рецепторів дотику. Візьміть монету, покладіть на передпліччя на 1-2 хвилини. Зверніть увагу, чи зникає відчуття дотику з часом. Зніміть монету. Чи відчувається її відсутність? Запишіть результат спостереження.

Через 1–2 хвилини відчуття монети на шкірі зникає. Після зняття монети деякий час може відчуватися “фантомний дотик” або легке відчуття, ніби щось змінилося на шкірі (слід від тиску), але саме відчуття ваги зникає миттєво.

Завдання 7. Люди, що втратили кінцівки часто жаліються на фантомні болі, які здаються абсолютно реальними, хоча фізично мають бути відсутніми. Висловіть припущення, чому виникає такий біль. Які нейронні механізми можуть лежати в основі фантомного болю.

У корі головного мозку зберігається “карта” кінцівки. Мозок продовжує інтерпретувати активність нервових закінчень або сусідніх зон кори як відчуття у відсутній частині тіла.

Знаємо відповідь!

Чому людина не здатна адаптуватись до сприйняття болю?

Біль — це важливий захисний сигнал про небезпеку або порушення в роботі організму. Ноцицептори (больові рецептори) майже не адаптуються, щоб організм не припиняв реагувати на руйнівний вплив, доки загроза не зникне. Якби ми звикали до болю, то могли б зазнати важких травм або загинути, не помітивши небезпеки.