Урок 4. Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ!

Завдання 1. Які відділи органу слуху розвинені у зображених тварин?

У риби (зображення зліва) розвинене лише внутрішнє вухо. У жаби (зображення справа), як у земноводного, розвинені внутрішнє та середнє вухо.

ДОСЛІДЖУЄМО ТА ПІЗНАЄМО!

Завдання 2. Запишіть, з яких відділів складається слуховий аналізатор людини.

Периферичного (вухо), провідникового (слуховий нерв) та центрального (слухова зона кори головного мозку).

Завдання 3. Опрацюйте інформацію у підручнику… Заповніть таблицю, зазначивши будову та функції відділів органу слуху.

Завдання 4. Користуючись наведеним схематичним зображенням, поясніть, як функціонує слухова сенсорна система людини.

Звукова хвиля потрапляє у вухо і викликає коливання барабанної перетинки, які через систему кісточок середнього вуха передаються у внутрішнє вухо (1). У завитці ці механічні коливання подразнюють рецептори, перетворюючись на нервові імпульси. Слуховий нерв (2) передає ці імпульси у мозок. У скроневій частці кори великих півкуль (3) відбувається обробка інформації та формування слухового образу.

Завдання 5. Лабораторне дослідження:

Мета: Визначити індивідуальний поріг слухової чутливості та дослідити явище адаптації слуху.

Гіпотеза: Я припускаю, що поріг слухової чутливості є індивідуальним для кожного вуха та може відрізнятися. Також я думаю, що відстань, на якій зникає звук при віддаленні предмета, буде більшою за відстань, на якій звук з’являється при наближенні, через явище адаптації слуху.

Результати дослідження (заповнити таблицю)

Висновок: У ході лабораторного дослідження я виміряв індивідуальний поріг слухової чутливості. Результати показали, що моє праве вухо має дещо вищу чутливість, ніж ліве. Також я підтвердив гіпотезу про адаптацію: при віддаленні годинника звук чути на більшій відстані, ніж при наближенні, оскільки слуховий аналізатор встигає налаштуватися на подразник.

ЗАВДАННЯ 6. Як можна сповістити людину з порушенням слуху про повітряну тривогу? Запропонуйте варіанти такої допомоги.

Для сповіщення людей з порушенням слуху можна використовувати спеціальні застосунки на смартфоні, які надсилають вібросигнал або світлове повідомлення (“Повітряна тривога”, “єТривога”). Також ефективними є смарт-годинники з сильною вібрацією та встановлення у приміщенні світлових сигналізаторів, що блимають червоним кольором під час небезпеки. Я думаю, що сусіди або рідні можуть допомогти фізично, наприклад, дотиком до плеча або показом заздалегідь домовленого жесту чи картки з написом.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

Дійдіть спільної думки, що може спричинити втрату слуху у дитячому і підлітковому віці та як цьому запобігти.

Основною причиною зниження слуху є постійний надмірний шум та часте користування навушниками, які спрямовують звук безпосередньо на барабанну перетинку. Також небезпечними є травми, запалення (отити) та інфекційні хвороби. Не слід чистити вуха гострими предметами, щоб не пошкодити барабанну перетинку.

Для профілактики варто обмежувати гучність та час користування навушниками, уникати надмірного шуму і вчасно лікувати хвороби вуха. .

ЗНАЄМО ВІДПОВІДЬ!

Чому людина не здатна чути інфра- та ультразвуки?

Людина не чує ці звуки через фізіологічні обмеження нашого слухового апарату. Людське вухо здатне сприймати коливання лише в діапазоні від 16–20 Гц до 20 000 Гц. Інфразвуки (нижче 16 Гц) не викликають необхідного резонансу в мембранах вуха, а ультразвуки (вище 20 000 Гц) є занадто високочастотними для сприйняття волосковими клітинами спірального органа (завитки).

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Виконайте практико-орієнтований проєкт «Гігієна слуху». Презентуйте результати дослідження у вигляді лепбуку.

Для реалізації проєкту я створив макет лепбуку, який складається з чотирьох основних кишеньок-рубрик:

1. «Фактори ризику»: тут описано вплив гучної музики в навушниках, тривалого шуму та інфекцій.

2. «Правила гігієни»: інструкція, що не можна чистити вуха гострими предметами та сірниками, а також необхідність мити вушну раковину щодня.

3. «Перша допомога»: алгоритм дій при закладеності вуха або потраплянні води.

4. «Цікаві факти»: інформація про Всесвітній день слуху (3 березня) та символ цього дня.