Урок 10. Віруси. Інфекційні захворювання та їх профілактика. Алергія

• До змісту

ПРИГАДАЙТЕ!

Завдання 1. Які ознаки характерні для живих організмів?

Живим організмам властиві такі ознаки: обмін речовин (живлення, дихання, виділення), ріст і розвиток, розмноження, спадковість та мінливість, а також подразливість (здатність реагувати на зміни середовища). Більшість живих організмів мають клітинну будову.

ДОСЛІДЖУЄМО ТА ПІЗНАЄМО!

Завдання 2. Опрацюйте малюнок та поясніть, чому віруси називають внутрішньоклітинними паразитами.

Тому що вони не можуть самостійно живитися, виробляти енергію чи розмножуватися поза межами клітини-хазяїна. Як видно з малюнка, вірус проникає всередину клітини, вивільняє свою нуклеїнову кислоту і змушує білоксинтезуючий апарат клітини (рибосоми, ЕПР) створювати нові вірусні частинки. Тобто вони існують виключно за рахунок ресурсів зараженої клітини.

Завдання 3. Використовуючи інформацію у підручнику (стор. 174–175), зазначте тип вірусу за складністю будови, схематично зображений на малюнку. Підпишіть складові будови такого вірусу.

На малюнку зображено складний вірус, оскільки він має додаткову оболонку поверх білкової капсули.

1. Нуклеїнова кислота (ДНК або РНК) — генетичний матеріал, що знаходиться в центрі віріона.
2. Суперкапсид або оболонка (утворена з мембран клітини-хазяїна з вбудованими вірусними глікопротеїнами).
3. Капсид — внутрішня білкова оболонка, яка захищає нуклеїнову кислоту.
4. Матриксні білки (шар білків, що зв’язує капсид із зовнішньою оболонкою).

Завдання 4. Зазначте можливі шляхи проникнення вірусів та бактерій в організм людини. Наведіть приклади інфекційних хвороб, що передаються у такий спосіб.

1. Повітряно-краплинний (через чхання, кашель). Приклад: грип, вітряна віспа, туберкульоз, кір.
2. Трансплацентарний або вертикальний (від матері до дитини під час вагітності). Приклад: краснуха, ВІЛ, токсоплазмоз.
3. Контактний (через пошкоджену шкіру, рани або контакт із предметами). Приклад: правець, сказ, грибкові захворювання шкіри.
4. Через кров (через нестерильні медичні інструменти, шприци). Приклад: гепатит B, гепатит C, ВІЛ-інфекція.

Завдання 5. Обґрунтуйте профілактичні заходи щодо поширення інфекційних захворювань.

1. Миття рук змиває хвороботворні мікроорганізми та запобігає їх потраплянню до рота чи очей.

2. Вакцинація створює штучний імунітет, навчаючи організм боротися з вірусом до реального зараження.

3. Носіння маски затримує краплі слини при розмові чи чханні, не даючи вірусам поширюватися у повітрі.

4. Дезінфекція поверхонь знищує збудників хвороб, які можуть там жити певний час.

Завдання 6. Опрацюйте інформацію на малюнку 40.4 (стор. 177 у підручнику) та обґрунтуйте значимість колективного імунітету у людських спільнотах.

Колективний імунітет є дуже важливим, оскільки він створює “щит” для тих людей, які не можуть бути вакциновані через стан здоров’я. Коли більшість членів спільноти мають імунітет (перехворіли або вакциновані), вірусу стає ніде розмножуватися, і ланцюжок передачі інфекції розривається, що зупиняє епідемію.

Завдання 7. Відтворіть послідовність процесів під час алергічних реакцій в організмі людини, використавши терміни: алергія, алерген, алергічна реакція, анафілактичний шок, внутрішні, зовнішні, симптоми алергічної реакції.

Процес відбувається так: зовнішні або внутрішні чинники, які називаються алергенами, потрапляють в організм. Імунна система сприймає їх як загрозу, внаслідок чого виникає алергія. Це запускає бурхливу алергічну реакцію, після чого проявляються симптоми алергічної реакції (висип, набряк, чхання). У найтяжчих випадках може розвинутися анафілактичний шок, що загрожує життю.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ!

Завдання 8. Опрацюйте інформацію центру громадського здоров’я «8 найбільш алергенних харчових продуктів» та висловіть припущення, чому поширеність харчової алергії у дітей вища порівняно із дорослими.

Я думаю, що поширеність алергії у дітей (4–6%) вища, ніж у дорослих (1–3%), тому що дитяча імунна та травна системи ще не повністю сформовані й занадто гостро реагують на нові білки в їжі. На мою думку, з віком організм “переростає” цю чутливість, і імунітет перестає сприймати певні продукти як небезпечні.

ЗНАЄМО ВІДПОВІДЬ!

Чим пандемія відрізняється від епідемії?

Епідемія — це масове поширення інфекційної хвороби в межах однієї країни або певного регіону. Пандемія ж є глобальним спалахом, коли епідемія виходить за кордони однієї держави та охоплює багато країн і континентів, вражаючи значну частину населення світу.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Виконайте інформаційно-пошуковий проєкт «Вакцинація – найефективніший спосіб запобігання інфекційним захворюванням» або творчий проєкт «Алергічні реакції в організмі – користь чи шкода?»

Вакцинація працює за принципом «тренування» імунної системи. В організм вводять ослаблений збудник або його частину, що змушує імунітет виробляти специфічні антитіла та клітини пам’яті без розвитку самої хвороби.

Основні аргументи на користь ефективності вакцинації:

1. Подолання смертельних хвороб. Завдяки масовим щепленням людство повністю ліквідувало натуральну віспу та майже знищило поліомієліт.

2. Колективний імунітет. Коли вакциновано більшість населення (близько 95%), вірус не може поширюватися. Це захищає тих, кому щеплення протипоказані.

3. Запобігання ускладненням. Навіть якщо вакцинована людина захворіє, хвороба протікає набагато легше і без тяжких наслідків.

На мою думку, вакцинація є найбільшим досягненням медицини, адже вона щороку рятує мільйони життів.