Урок 5. Серцевий цикл. Нейрогуморальна регуляція роботи серця - відповіді Мирна

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ!

Завдання 1. З яких типів тканин побудовано серце людини?

Переважно з м’язової тканини (особливий тип — серцева посмугована м’язова тканина). Також у його будові наявна сполучна тканина (утворює клапани, зовнішню оболонку — епікард, навколосерцеву сумку — перикард), епітеліальна тканина (вистилає камери зсередини — ендотелій) та нервова тканина (формує провідну систему серця).

ДОСЛІДЖУЄМО ТА ПІЗНАЄМО!

Завдання 2. Скористайтеся інформацією таблиці 35.1 «Фази серцевого циклу» у підручнику (стор. 153) та розшифруйте фази серцевого циклу, зображені на малюнку (А, Б, В).

А — Систола (скорочення) шлуночків 0,3 с

В — Систола (скорочення) передсердь. Загальна діастола (розслаблення передсердь і шлуночків). 0,1 с

Б — ****Загальна діастола (розслаблення серця) **0,4 с**

Зазначте, скільки часу за один серцевий цикл:

м’язи передсердь працюють 0,1 с та відпочивають 0,7 с;

м’язи шлуночків працюють 0,3 с та відпочивають 0,5 с.

Завдання 3. Розгляньте малюнок фаз серцевого циклу. Укажіть фазу, позначену літерою А та літерою Б.

А — систола шлуночків

Б — діастола шлуночків (фаза поширення пульсової хвилі)

Допишіть речення:

Камера серця (2) лівий шлуночок виштовхує кров під високим тиском до судини (3) аорти. При ударі крові об стінки (3) аорти виникає їх ритмічне коливання (розширення), яке поширюється далі і легко прощупується у місцях поверхневого розташування артерій. Стінки (3) аорти на малюнку Б поступово звужуються (скорочуються) і проштовхують кров кров’яним руслом. При цьому стулкові клапани відкриті, а півмісяцеві – закриті.

ЗАВДАННЯ 4

Проведіть лабораторне дослідження: запишіть мету та гіпотезу.

Мета: Навчитися вимірювати частоту серцевих скорочень (ЧСС) та дослідити, як вона змінюється під впливом фізичного навантаження. Гіпотеза: Я думаю, що після виконання фізичних вправ частота моїх серцевих скорочень значно зросте порівняно зі станом спокою, оскільки м’язам буде потрібно більше кисню.

Методи дослідження: Експеримент

Запишіть результати дослідження: Частота серцевих скорочень у стані спокою; Частота серцевих скорочень після присідань.

Частота серцевих скорочень у стані спокою: 70 уд./хв.

Частота серцевих скорочень після присідань: 100 уд./хв..

Напишіть висновок до лабораторного дослідження.

Дослідження підтвердило висунуту гіпотезу: фізичне навантаження призводить до підвищення частоти серцевих скорочень. Це відбувається через те, що під час активності організм потребує інтенсивнішого кровопостачання для забезпечення м’язів енергією та киснем.

ЗАВДАННЯ 5

За результатами лабораторного дослідження визначте об’єм крові, який перекачує ваше серце у стані спокою та після певного навантаження.

1. У стані спокою: 70 ударів × 65 мл = 4550 мл (4,55 літра).

2. Після навантаження: 100 ударів × 100 мл = 10000 мл (10 літрів).

Отже, під час навантаження моє серце перекачує більш ніж удвічі більше крові за хвилину.

ЗАВДАННЯ 6

Опрацюйте інформацію у підручнику «Як регулюється робота серця» (стор. 154–155) та доповніть схему.

Як емоційний стан людини впливає на роботу серця?

Сильні емоції, такі як страх, гнів або радість, активують симпатичну нервову систему та викид адреналіну, що змушує серце битися швидше і сильніше. У стані спокою або суму серцебиття зазвичай уповільнюється.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ!

Завдання 7. Наведіть приклади зв’язку між фізичною активністю та роботою серця.

Під час бігу або присідань м’язам потрібно більше кисню та поживних речовин, тому серце починає скорочуватися частіше, щоб перекачувати більше крові. На мою думку, яскравим прикладом є те, що після уроку фізкультури пульс завжди вищий, ніж коли ми просто сидимо за партою.

ЗНАЄМО ВІДПОВІДЬ!

Якими механізмами регуляції забезпечується робота серця?

Робота серця забезпечується двома механізмами: нервовим (через симпатичний та парасимпатичний відділи нервової системи) та гуморальним (через гормони, такі як адреналін, та іони кальцію і калію в крові).

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Проведіть дослідницький проект «Спостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня».

Для цього проекту я вимірював свій пульс чотири рази на день протягом тижня: вранці після сну, після школи, після тренування та ввечері.

Результати моїх спостережень:

Вранці мій пульс був найнижчим і становив у середньому 70–75 ударів на хвилину.

Удень, після шкільних занять, частота зростала до 80–85 ударів.

Після фізичних навантажень показники були найвищими — до 120 ударів на хвилину.

Увечері перед сном серцебиття знову сповільнювалося до 75–78 ударів.

Висновок:

Я думаю, що частота серцевих скорочень змінюється залежно від активності організму та часу доби. Серце працює інтенсивніше при навантаженнях, щоб забезпечити м’язи киснем, а під час відпочинку відновлює свій ритм.