64. Сенсорні системи нюху та смаку

• До змісту

1. Охарактеризуйте будову та місцезнаходження в організмі рецепторів нюхової сенсорної системи.

Нюхові рецептори розташовані у верхній частині носової порожнини і займають невелику ділянку площею приблизно 2–4 см². Вони представлені війчастим епітелієм, а в мембрані чутливих клітин є спеціальні білкові структури, які зв’язуються з молекулами запахів.

2. Які є різновиди рецепторів смаків?

Існує п’ять основних різновидів смакових рецепторів: солодкого, солоного, кислого, гіркого та білкового смаку (який реагує на глутамат натрію). Також є допоміжні рецептори, наприклад, жирної їжі.

3. Сприйняття якого смаку найбільш індивідуальне?

Найбільш індивідуальним є сприйняття гіркого смаку. Новонародженим не подобається жодна гіркота, навіть у найменшій кількості. З віком частина людей починає цінувати гіркоту редиски, руколи, кави чи темного шоколаду, але не всі.

4. Чому слід бути обережним із споживанням глутамату натрію?

Головна небезпека полягає не в самій речовині, а в тому, що харчова промисловість використовує штучний глутамат натрію для покращення смаку продуктів низької якості. Ковбаса, виготовлена із штучних наповнювачів і відходів м’ясної продукції, завдяки глутамату може смакувати краще за натуральну м’ясну котлету. Така їжа шкідлива, хоч і приємна на смак.

5. Пригадайте будову травної та дихальної систем, поясніть, яким чином молекули їжі надходять до нюхових рецепторів.

Оскільки ротова порожнина сполучається з носовою через глотку, молекули їжі під час жування потрапляють із рота в носову порожнину, де досягають нюхових рецепторів у верхній її частині. Саме тому для повноцінного відчуття смаку нам потрібен нюх.

6. Солодка їжа подобається всім людям… Чому всі люди успадкували потяг до солодкого? Чому в сучасному світі ця вроджена схильність часто призводить на негативних наслідків

Рецептори солодкого реагують на наявність цукрів, і сприйняття сигналів від них в усіх людей більш-менш однакове — солодкий смак нам подобається. Наші предки в природі рідко мали доступ до продуктів з високим вмістом цукрів, тому сформувалась вроджена схильність споживати солодке, коли є нагода, адже наступного разу можливість може випасти нескоро. У сучасному світі цукор став легкодоступним, але організм зберіг стародавню програму. Тому споживання солодкої їжі потребує самоконтролю, оскільки надмірне надходження цукрів до організму небезпечне для здоров’я.