62. Характеристика сенсорних систем. Рецептори та їхні типи

• До змісту

1. Які етапи перетворення інформації при надходженні від сенсорних систем до мозку?

Відбувається це в такій послідовності: спочатку йде дія подразника, потім утворюється нервовий імпульс, і насамкінець виникає відчуття під дією нервового сигналу в мозку.

2. Наведіть приклади хеморецепторів.

До хеморецепторів належать рецептори смаку та нюху, а також різні внутрішні рецептори. Наприклад, є рецептори, що реагують на концентрацію глюкози, вуглекислого газу та кисню в крові.

3. Що таке порогове значення подразника?

Це така інтенсивність дії подразника, яка необхідна для впливу на рецептор. Є нижній поріг (мінімальна сила, щоб відчути) і верхній поріг (занадто сильна дія, яку рецептор вже не сприймає).

4. Назвіть приклади адаптації рецепторів, окрім тих, що наведені в підручнику.

Ось кілька прикладів з життя:

• Коли заходиш у темну кімнату з яскравого сонця, спочатку нічого не бачиш, але згодом очі звикають (адаптація зору).
• Якщо зайти в кімнату зі специфічним запахом, через кілька хвилин перестаєш його помічати (адаптація нюху).
• Коли заходиш у прохолодну воду в річці, спочатку холодно, але потім шкіра звикає і вода здається теплою (температурна адаптація).

5. Уявіть ситуацію: ви йдете по вулиці, відчуваєте голод, почули запах піци із закладу неподалік. Зайшли та замовили піцу. Співробітник вигукнув: «Ваше замовлення готове!» Отримавши страву, взяли шматок ще гарячої піци, поклали до рота і відчули приємний смак. Вкажіть, які типи рецепторів було задіяно в цій ситуації.

У цій ситуації працювали такі рецептори:

• Відчуття голоду — внутрішні хеморецептори (реагують на рівень глюкози).
• Запах піци — хеморецептори носа (нюх).
• Голос співробітника — механорецептори вуха (слух).
• Взяли шматок — механорецептори шкіри (дотик).
• Гаряча піца — терморецептори шкіри.
• Приємний смак — хеморецептори язика (смак).

6. Швидкість появи адаптації відрізняється для різних рецепторів. Деякі рецептори швидко реагують на подразнення і швидко адаптуються. Інші навпаки повільно реагують на подразник, адаптація розвивається відносно пізно. На основі власного досвіду порівняйте рецептори дотику, нюху та зору і вкажіть, до якого типу рецепторів (швидких чи повільних) належить кожний із них.

• Рецептори дотику: Швидкі. Ми майже одразу перестаємо відчувати одяг на тілі або окуляри на носі.
• Рецептори нюху: Швидкі. Якщо зайти в приміщення з запахом, ми дуже швидко перестаємо його відчувати.
• Рецептори зору: Повільні. Щоб звикнути до темряви або дуже яскравого світла, очам потрібен певний час, це не відбувається миттєво.