37. Внутрішнє середовище організму людини

• Назад до змісту

1. Які складові утворює внутрішнє середовище організму людини?

Внутрішнє середовище організму людини утворюють рідкі сполуки — кров, лімфа і тканинна рідина.

2. Що таке гомеостаз?

Гомеостаз — це відносна сталість внутрішнього середовища, яку підтримують та відновлюють регуляторні системи організму людини.

3. Які ви знаєте регуляторні системи організму людини?

Регуляторними системами організму людини є нервова, ендокринна, гуморальна та імунна.

4. Чи існують закриті біологічні системи? Відповідь поясніть.

4. Чи існують закриті біологічні системи? Відповідь поясніть.

У природі закритих біологічних систем не існує, бо всі живі організми належать до відкритих систем.

Вони постійно обмінюються речовинами, енергією та інформацією з навколишнім середовищем, без цього життя неможливе.

5. Опишіть розташування та функції структурних елементів внутрішнього середовища.

• Кров: Розташована у серці та кровоносних судинах (кровоносна система). Функції: транспортна, дихальна, захисна, видільна, трофічна, гомеостатична, регуляторна.
• Тканинна рідина: Розташована у міжклітинних просторах. Функції: транспорт кисню, поживних речовин, гормонів, продуктів розпаду.
• Лімфа: Розташована у лімфатичних вузлах та лімфатичних судинах (лімфатична система). Функції: захисна, фільтрувальна, дренажна (повернення білків, води та солей із тканин у кров, транспорт жирів).

6. Проаналізуйте етапи взаємодій рідин внутрішнього середовища.

Рідини внутрішнього середовища постійно взаємодіють. Частина плазми крові просочується крізь стінки капілярів і стає тканинною рідиною. Тканинна рідина транспортує до клітин кисень та поживні речовини, а забирає продукти розпаду та вуглекислий газ. Лімфатична система відкачує надлишок тканинної рідини, і лімфа потім змішується з кров’ю у підключичних венах.

7. Використовуючи додаткові джерела, пошукайте інформацію про наукову діяльність К. Бернара та У. Кеннона. Якими були їхні відкриття у вивченні гомеостазу та внутрішнього середовища? Проведіть обговорення в класі.

Клод Бернар досліджував кров, лімфу та інші рідини організму й сформулював уявлення про «внутрішнє середовище» та його сталість як умову вільного життя організму. Він показав, що всі фізіологічні механізми працюють для збереження постійних умов у внутрішньому середовищі, тобто фактично заклав основу вчення про гомеостаз.

Уолтер Кеннон увів термін «гомеостаз» і визначив його як узгоджену дію фізіологічних процесів, що підтримують сталість внутрішнього стану організму. Він описав роль нервової системи й різних органів у підтриманні рівноваги в організмі та показав, що ця рівновага є динамічною, а не «застиглою».

Як спільні властивості крові, лімфи та тканинної рідини забезпечують гомеостаз організму?

Кров, лімфа й тканинна рідина утворюють внутрішнє середовище організму, мають відносно сталий хімічний склад і властивості, тому клітини постійно перебувають у майже незмінних умовах. Вода, кисень і поживні речовини переходять з крові в тканинну рідину, далі частково в лімфу й знову повертаються в кров, що забезпечує безперервний обмін речовин і підтримання сталого складу внутрішнього середовища. Захисні властивості крові й лімфи (клітини імунної системи, антитіла, згортання) також допомагають зберігати сталість внутрішнього середовища та нормальне функціонування організму.