13. Особливості нервової регуляції. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи - відповіді Горобець

• Назад до змісту

1. Що таке рефлекс у фізіології?

Рефлекс — це швидка, автоматична відповідь організму на подразник, яка здійснюється за участю нервової системи без свідомого контролю.

2. Які основні складові рефлекторної дуги?

Основні складові рефлекторної дуги:

• рецептор (сприймає подразник)
• чутливий (сенсорний) нейрон
• вставний нейрон (може бути відсутній у простих дугах)
• руховий нейрон
• робочий орган (ефектор, наприклад, м’яз).

3. назвіть приклади простих рефлексів у людини.

Приклади простих рефлексів:

• колінний рефлекс
• рефлекс відсмикування руки від гарячого
• миготливий рефлекс (мигтіння).

4. Які функції виконують рефлекси в організмі людини?

Рефлекси забезпечують швидку реакцію на подразники: захист організму, підтримання гомеостазу, регуляцію роботи органів і адаптацію до змін навколишнього середовища.

5. Як інформація передається по рефлекторній дузі?

Інформація передається так: подразник діє на рецептор → виникає нервовий імпульс у чутливому нейроні → імпульс проходить через вставний нейрон (якщо він є) → передається на руховий нейрон → досягає робочого органа, який виконує відповідь.

6. Як відрізнити моносинаптичні та полісинаптичні рефлекторні дуги?

• Моносинаптична дуга має лише один синапс і складається з двох нейронів: чутливого і рухового (наприклад, колінний рефлекс).
• Полісинаптична дуга містить більше одного синапсу, тобто має вставний нейрон між чутливим і руховим нейронами (наприклад, рефлекс відсмикування руки).

7. Поясніть феномен фантомних больових рефлексів у людей після ампутації кінцівок. Як це явище відображає складність нервової системи

Фантомний біль — це відчуття болю або інших відчуттів у відсутній (ампутованій) кінцівці. Це явище виникає через те, що нервова система, особливо мозок, зберігає «карту» кінцівки й може генерувати імпульси навіть після її втрати. Причиною є перебудова (пластичність) мозку, а також активність залишків нервових волокон і зміни в спинному мозку та головному мозку. Це свідчить про складність і здатність нервової системи до адаптації, але водночас — про її уразливість до хибних сигналів.