Підіб’ємо підсумки з теми 5

• Назад до змісту

І. Досліджую природу

1. Учні та учениці досліджували залежність артеріального тиску від фізичних навантажень. Яку гіпотезу вони могли б висунути перед початком дослідження?

Г за дії стрес-факторів артеріальний тиск зростатиме без фізичних вправ.

2. Учні та учениці готувались до виконання дослідницького практикуму «Вимірювання артеріального тиску в стані спокою та за навантажень» і міркували, які методи досліджень вони будуть застосовувати. Учениця сказала, що експериментальний метод, а учень додав, що ще й математично-статистичний. Хто з них правий?

В обоє праві. Дослідження змін стану організму під впливом змінених умов є експериментальним методом, а оскільки потрібно порівнювати показники (навантаження і спокій), то використовують і математично-статистичний метод.

ІІ. Опрацьовую та використовую інформацію

1. Розгляньте малюнок «Серце та судини». Знайдіть помилкові підписи.

В) легенева артерія та аорта.

2. Проаналізуйте графіки та дайте відповіді «Так» чи «Ні».

Учень 1 після вправ через 3 хв мав пульс 70 уд/хв

Так

Учень 2 після вправ через 3 хв мав пульс 60 уд/хв

Ні

Тренованим є учень 1, оскільки його частота серцевих скорочень відновилась через 3 хв

Так

Тренованим є учень 2, оскільки його частота серцевих скорочень відновилась через 2 хв

Ні

Обидва учні мають однакові показники пульсу через 1 хв після вправ

Ні

3. Розгляньте схему зсідання крові. Доповніть пропущені комірки

Руйнування тромбоцитів → Тромбопластин → Протромбін → За участі Ca²⁺, вітамін K → Тромбін → Фібриноген (розчинний білок) → Фібрин → Тромб

ІІІ. Усвідомлюю закономірності природи

1. Вставте пропущені слова в комірки.

2. Утворіть пари між зображенням судини (1–4) та особливостями її будови й функцією, яку вона виконує (А–Д).

• 1 — Д. Це артерія, яка має товсті та пружні стінки, що складаються з трьох шарів, і транспортує кров від серця.
• 2 — Б. Це вена, яка також має три шари, але її стінки тонші, і вона містить клапани, що забезпечують рух крові до серця.
• 3 — Г. Це венула, дрібна судина, що складається з трьох тонких шарів і з’єднує капіляри з венами.
• 4 — А. Це капіляр, стінки якого утворені одним шаром клітин, що дозволяє здійснювати газообмін між кров’ю та тканинами.

3. Установіть відповідність між видом імунітету (1–4) та його прикладом (А–Д).

• 1 — Б. Вроджений неспецифічний імунітет є видовим, тобто людина не хворіє на хвороби тварин, наприклад, на собачу чуму.
• 2 — Д. Набутий штучний активний імунітет формується після введення вакцини (щеплення), наприклад, БЦЖ, що стимулює організм виробляти власні антитіла.
• 3 — А. Набутий штучний пасивний імунітет виникає при введенні готових антитіл у вигляді лікувальної сироватки, наприклад, проти дифтерії, для негайної допомоги хворому.
• 4 — Г. Набутий природний активний імунітет розвивається після перенесеного захворювання, наприклад, після інфікування вірусом COVID-19, коли організм сам виробляє антитіла.

Компетентнісно орієнтоване завдання

1. Петрик: «Спочатку треба змоделювати плазму. Скільки треба плазми (в літрах) на дволітрову банку?»

На дволітрову банку потрібно 1,1 літра плазми, оскільки 0,9 літра в моделі відведено на формені елементи (клітини крові), а решта (2 - 0,9 = 1,1) — це плазма.

2. «Так що, – здивувався Петрик, – у всіх 5 літрах крові, що є в організмі, міститься цукру А одна чайна ложка з невеликою гіркою Б дві чайні ложки без гірки В одна столова ложка з гіркою Г дві столові ложки без гірки?»

Правильна відповідь А) одна чайна ложка з невеликою гіркою. Якщо врахувати, що в 5 літрах крові міститься приблизно 2,75 літра плазми, а кожен літр плазми містить 1,2 г цукру, то загальна маса цукру становитиме близько 3,3 г. Однак, якщо припустити, що в завданні малася на увазі концентрація на літр крові, то виходить 5 л · 1,2 г/л = 6 г, що приблизно відповідає одній чайній ложці з невеликою гіркою.

3. Якої температури має бути розчин желатину в моделі? А як у желе – приблизно 4 °С Б кімнатної температури: 20–22 °С В теплий, приблизно 35–40 °С Г гарячий, приблизно 60–70 °С

Для створення реалістичної моделі крові розчин желатину має бути В) теплий, приблизно 35–40 °С, що відповідає нормальній температурі людського тіла.

4. Петрик: «Так, плазму зробили, далі – еритроцити… Об’єм одного циліндрика V = π R2 h = … мм3. Треба взяти … шт. циліндриків, … коробок».

Об’єм одного циліндрика V = π · (8 мм)² · 4 мм ≈ 804 мм³. Щоб заповнити об’єм 900 см³ (900 000 мм³), потрібно взяти 900 000 / 804 ≈ 1120 шт. циліндриків. Оскільки вони упаковані по 100 штук, доведеться купити 12 коробок.

5. Вася: «Залишилося знайти кількість лейкоцитів… і тромбоцитів…». Для моделі треба кульок-лейкоцитів: … шт. і тромбоцитів: … шт.

Для моделі треба взяти приблизно 2 кульки-лейкоцити (оскільки співвідношення еритроцитів до лейкоцитів приблизно 700:1, а 1120/700 ≈ 1,6) і 56 тромбоцитів (співвідношення еритроцитів до тромбоцитів 20:1, а 1120/20 = 56).

6. Спираючись на створену модель, вони проаналізували згенеровані ШІ зображення і зробили такі висновки:

• Співвідношення об’ємів плазми й формених елементів показано неправильно: Так.
• Формених елементів у крові на малюнках більше, ніж у реальних судинах: Так.
• Співвідношення за кількістю еритроцитів та лейкоцитів показано неправильно: Так.
• Наноботи можуть закупорити капіляри: Так.
• Наноботи можуть механічно пошкодити клітини крові та стінки судин: Так.

7. Чи можна стверджувати, що Вася й Петрик змоделювали 1 мм3 крові? Доведіть.

Ні, не можна. Хлопці змоделювали 2 літри крові, а не 1 мм³. По-перше, об’єм їхньої моделі — це дволітрова банка, що дорівнює 2 000 000 мм³. По-друге, кількість модельованих клітин (1120 еритроцитів + 2 лейкоцити + 56 тромбоцитів) зовсім не відповідає реальній кількості клітин у 1 мм³ крові, де їх понад 5 мільйонів.