· Ілля Добрий · ГДЗ · 3 хв. читати
§ 46. Вища нервова діяльність. Вроджена поведінка - Біологія
Підготуйте повідомлення про історію вивчення поведінки людини.
- У XVII ст. Рене Декарт першим описав рефлекси як автоматичні відповіді на зовнішні стимули, що заклало основу науки про нервову систему.
- У XIX ст. Іван Сєченов обґрунтував рефлекторну природу психічних процесів, а на початку XX ст. Іван Павлов експериментально відкрив умовні рефлекси й створив учення про вищу нервову діяльність.
- У середині XX ст. Конрад Лоренц і Ніколас Тінберген розвинули етологію — науку про вроджену й набуту поведінку.
- Сьогодні за роботою мозку під час мислення, емоцій і навчання спостерігають за допомогою нейровізуалізації (МРТ, ЕЕГ).
Порівняйте наведену схему рефлекторної діяльності із схемою регуляції гомеостазу (§ 5). Чого тут не вистачає?
| Ознаки тільки схеми рефлексу (іл. 191) | Спільні ознаки | Ознаки тільки схеми регуляції гомеостазу (§ 5) |
|---|---|---|
| Незамкнена схема без повернення сигналу про результат | Наявні стимул, керувальний центр (нервова система) та реакція | Замкнений цикл із постійним контролем результату |
| Відображає лише нервову відповідь на подразник | Забезпечують пристосування організму до змін середовища | Враховує також гуморальну регуляцію та підтримання сталості внутрішнього середовища |
На схемі рефлекторної діяльності (іл. 191) не вистачає зворотного зв’язку (передавання сигналу про результат реакції назад до нервової системи), а також рецепторів та виконувальних органів (ефекторів).
Наведіть інші приклади інстинктивної поведінки людини.
- Хапальний і смоктальний комплекси рухів у новонародженого немовляти.
- Миттєве пригинання голови або прикривання обличчя руками в разі раптового різкого звуку чи наближення предмета.
- Прагнення досліджувати незнайоме середовище або нові предмети (дослідницька поведінка).
- Бажання підтримати чи заспокоїти людину, яка плаче або потребує допомоги (соціальна поведінка).
Назвіть відділи мозку, позначені цифрами 1–4. Пригадайте їхні функції.
- 1 — Мозочок: координує рухи, підтримує рівновагу тіла й тонус м’язів.
- 2 — Довгастий мозок: регулює життєво важливі рефлекси (дихання, серцебиття, ковтання, кашель, чхання) і проводить імпульси між спинним і головним мозком.
- 3 — Міст: з’єднує спинний мозок і мозочок з іншими відділами головного мозку, бере участь у регуляції дихання, жування та міміки.
- 4 — Середній мозок: забезпечує орієнтувальні рефлекси на світло й звук, підтримує тонус м’язів і положення тіла.
1. Що таке вища нервова діяльність?
Це сукупність складних мозкових процесів, які забезпечують поведінку людини — її фізичні рухи, емоційні реакції, розумові процеси та соціальну взаємодію.
2. Назвіть вищі психічні функції людини.
За схемою (іл. 190) до головних складників вищої нервової діяльності належать: мислення, пам’ять, емоції, мова, свідомість, увага, навчання та умовні рефлекси.
3. Поясніть рефлекторний принцип роботи нервової системи.
Організм відповідає на зовнішні або внутрішні стимули за допомогою рефлекторних дуг. Рецептори сприймають подразник і передають збудження до нервового центру (де відбувається замикання рефлексу), а звідти імпульс надходить до виконувального органа (м’яза чи залози), який здійснює реакцію.
4. Наведіть приклади відомих вам безумовних рефлексів і поясніть їхнє значення.
- Захисні (відсмикування руки від гарячого, кліпання, сльозовиділення, кашель, чхання) — захищають організм від ушкоджень і сторонніх часток.
- Харчові (смоктання, слиновиділення, виділення шлункового соку, дефекація) — забезпечують здобуття та перетравлення їжі.
- Орієнтувальний (поворот голови й очей на раптовий звук або рух) — дає змогу швидко оцінити новий стимул.
5. Поясніть роль збудження і гальмування в роботі нервової системи та забезпеченні поведінки.
Збудження активує потрібні нервові центри й м’язи, а гальмування вимикає м’язи-антагоністи або непотрібні реакції. Завдяки їхній взаємодії рухи стають точними, симпатичний і парасимпатичний відділи працюють узгоджено (наприклад, пригнічення парасимпатичного відділу під час реакції «боротьба або втеча»), а людина може свідомо стримувати імпульсивні дії.