· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати

§ 42. Сприйняття світла й аналізування зорової інформації - Біологія

Підготуйте повідомлення про синестезію як цікавий феномен роботи мозку. Знайдіть тести на виявлення синестезії. Оцініть, чи властива вона й вам?

  • Синестезія — це «змішування» сенсорних відчуттів, коли подразнення одного органа чуття викликає реакцію в іншому (наприклад, цифри здаються різнокольоровими або слова мають смак).
  • Причиною феномену є додаткові нейронні зв’язки між сусідніми сенсорними ділянками кори головного мозку.
  • Для перевірки використовують тести на сталість кольорових асоціацій до літер чи цифр у часі та пошук «схованої» цифри серед подібних символів.
  • Якщо літери, цифри чи звуки не викликають у вас мимовільних сталих кольорових або смакових відчуттів, синестезія вам не властива.

Можна бачити, що пігменти колбочок мають максимальну чутливість у синій (СК), зеленій (ЗК) та червоній (ЧК) частинах спектру видимого світла. Поміркуйте, до світла якого кольору найбільш чутливі палички. А до якого найменш? Який вплив це має на наш сутінковий зір?

За графіком (іл. 171) максимум чутливості паличок (П) припадає приблизно на 500 нм, тобто вони найбільш чутливі до синьо-зеленого світла. Найменш чутливі палички до червоного світла (понад 600 нм), де їхня чутливість спадає майже до нуля. Оскільки в сутінках працюють переважно палички з одним типом пігменту, ми бачимо в сірих тонах, причому синьо-зелені предмети здаються світлішими, а червоні — майже чорними.

Створіть проєкт щодо гігієни зору, розкривши одну або кілька запропонованих тем: «Правильне освітлення для читання й роботи»; «Оптимальна тривалість використання гаджетів»; «Вправи для зняття втоми очей»; «Першочергові дії при потраплянні до очей сторонніх предметів чи опіку»; «Профілактика інфекційних захворювань очей».

  • Освітлення та гаджети: світло має рівномірно падати на робочу зону без відблисків, а кожні 20 хвилин за екраном варто дивитися в далечінь по 20 секунд.
  • Вправи: зняти втому допомагає часте кліпання, переведення погляду з близького предмета на далекий і плавні рухи очима.
  • Перша допомога: при потраплянні стороннього предмета чи опіку не тріть око, а рясно промийте чистою водою та зверніться до лікаря.
  • Профілактика інфекцій: не торкайтеся очей немитими руками й користуйтеся індивідуальним рушником.

Сформулюйте мету та складіть план лабораторного дослідження. Співпрацюючи з однокласником чи однокласницею, можна спостерігати реакції зіниці на зміни рівня освітлення: увімкни / вимкни додаткове освітлення, затули одне око долонею.

Мета: дослідити зіничний рефлекс — зміну діаметра зіниці залежно від рівня освітлення.

Обладнання та матеріали: джерело додаткового світла (ліхтарик або настільна лампа), затемнена ділянка класу.

План (хід) роботи:

  1. Розгляньте діаметр зіниць однокласника або однокласниці за звичайного кімнатного освітлення.
  2. Попросіть напарника затулити очі долонями на 10–15 секунд, потім прибрати руки та зафіксуйте звуження розширених зіниць.
  3. Увімкніть додаткове м’яке світло збоку й простежте за подальшим звуженням зіниць.
  4. Затуліть долонею одне око й перевірте, чи змінюється водночас діаметр зіниці другого ока.

Очікуваний висновок: за яскравого освітлення зіниця рефлекторно звужується, а в темряві розширюється, причому обидві зіниці реагують узгоджено, регулюючи потік світла на сітківку.

Сформулюйте мету та складіть план лабораторного дослідження. Закривши долонею праве око, сфокусуйте зір на хрестику. Наближаючи або віддаляючи зображення, зловіть момент, коли зображення кружечка зникне.

Мета: експериментально виявити наявність сліпої плями на сітківці ока.

Обладнання та матеріали: малюнок для виявлення сліпої плями (іл. 174 із чорним кружечком і хрестиком), лінійка.

План (хід) роботи:

  1. Тримайте малюнок на відстані близько 20–25 см від очей.
  2. Закрийте долонею праве око, а лівим невідривно сфокусуйте погляд на хрестику.
  3. Повільно наближайте або віддаляйте малюнок, доки зображення чорного кружечка не зникне.
  4. Виміряйте відстань, на якій кружечок зник, і повторіть дослід для правого ока, перевернувши сторінку.

Очікуваний висновок: кружечок зникає в момент, коли його зображення проєктується на сліпу пляму — місце виходу зорового нерва, де немає фоторецепторів.

1. Назвіть два типи фоторецепторів.

У сітківці ока людини розташовані палички та колбочки.

2. Схарактеризуйте спільне й відмінне в будові рецепторів.

Ознаки тільки паличокСпільні ознакиОзнаки тільки колбочок
Циліндрична форма зовнішнього сегментаМають зовнішній і внутрішній сегментиКонусоподібна форма зовнішнього сегмента
Містять один тип зорового пігментуМають ядро, основні органели та синапс у внутрішньому сегментіМістять три типи зорових пігментів (опсинів)
Близько 120 млн; переважають на периферії сітківкиМістять світлочутливі мембрани із зоровими пігментами в зовнішньому сегменті6–7 млн; зосереджені переважно в центрі (жовта пляма)

3. Поясніть, як світло перетворюється на нервові імпульси.

Ретиналь у складі зорових пігментів поглинає кванти світла та запускає каскад біохімічних реакцій. У результаті на плазматичній мембрані фоторецептора виникає електричний сигнал, який поширюється до синапсу й спричинює вивільнення медіатору. Медіатор діє на нейромережі сітківки, які формують нервові імпульси й передають їх волокнами зорового нерва до головного мозку.

4. Які особливості фоторецепторів забезпечують нашу здатність бачити кольори?

Здатність розрізняти кольори забезпечують колбочки, що містять три типи білків-опсинів із максимальною чутливістю до різних довжин хвиль — у синій, зеленій та червоній частинах спектру. За співвідношенням збудження цих трьох типів колбочок мозок формує відчуття всіх відтінків.

5. Опишіть механізм і значення зіничного рефлексу.

Частина зорового збудження надходить до середнього мозку, який автоматично регулює діаметр зіниці: за яскравого світла вона звужується, а в темряві розширюється. Цей рефлекс захищає фоторецептори від надлишку світла та покращує зір за слабкого освітлення.

6. Поясніть функції зорової кори.

Зорова кора потиличних ділянок великих півкуль забезпечує багатоетапну обробку інформації: від виділення простих ліній і кутів до розпізнавання складних образів. Система «Що» (скронева кора) розпізнає форму, колір і назву об’єктів, система «Де» (тім’яна кора) визначає їхнє розташування, розміри та рух у просторі, а асоціативні ділянки об’єднують зорові дані з сигналами інших сенсорних систем.

Назад