· Ілля Добрий · ГДЗ · 3 хв. читати

§ 41. Зорова сенсорна система. Око як оптичний прилад - Біологія

Різні люди мають різний «колір очей», зумовлений кольором райдужної оболонки. Які «кольори очей» ви знаєте? Відшукайте інформацію про те, які особливості будови райдужки зумовлюють її колір.

Найпоширеніші кольори очей — карий, блакитний, сірий, зелений, горіховий і бурштиновий. Колір райдужки залежить від кількості пігменту меланіну в її передньому шарі та щільності волокон сполучної тканини: за високого вмісту меланіну очі карі, за помірного — зелені чи горіхові, а за низького світло розсіюється у волокнах і вони здаються блакитними або сірими.

Сформулюйте мету та складіть план лабораторного дослідження акомодації ока. Дослідіть фокусування зображення: а) на близьких і далеких об’єктах; б) під час роботи з мікроскопом.

Мета: дослідити здатність ока чітко фокусувати зображення предметів на різній відстані та під час роботи з мікроскопом.

Обладнання та матеріали: олівець (або аркуш із дрібним текстом), віддалений об’єкт за вікном, світловий мікроскоп, готовий мікропрепарат.

План (хід) роботи:

  1. Поставте олівець на відстані 20–25 см від очей, сфокусуйте погляд на його кінчику й оцініть чіткість предметів за вікном.
  2. Переведіть погляд на віддалений об’єкт за вікном і простежте, як змінюється чіткість зображення олівця.
  3. Повільно наближайте олівець до очей, доки його контури не стануть розмитими, щоб визначити межу акомодації.
  4. Розгляньте готовий мікропрепарат під мікроскопом, налаштуйте різкість макро- і мікрогвинтом та простежте за адаптацією ока до чіткого зображення в окулярі.

Очікуваний висновок: око не може одночасно чітко бачити близький і далекий предмети, оскільки для фокусування зображення на сітківці кришталик щоразу змінює свою опуклість завдяки скороченню чи розслабленню війкового м’яза.

Акомодація може порушуватися: розрізняють міопію («близькозорість»), гіперопію («далекозорість») та вікові зміни (пресбіопію). Підготуйте повідомлення про причини цих станів, способи їх профілактики та корекції.

  • Міопія (близькозорість): виникає через видовжене очне яблуко або надто опуклий кришталик; промені фокусуються перед сітківкою, корекція — розсіювальними (двоввігнутими) лінзами.
  • Гіперопія (далекозорість): зумовлена вкороченим очним яблуком чи слабким заломленням; зображення формується за сітківкою, корекція — збиральними (двоопуклими) лінзами.
  • Пресбіопія: вікова втрата еластичності кришталика після 40–45 років, що коригується окулярами для читання.
  • Профілактика: достатнє освітлення, перерви під час роботи за екраном, гімнастика для очей і прогулянки на свіжому повітрі.

1. Назвіть складники ока.

Периферійна частина зорової системи включає очне яблуко (склера, рогівка, судинна оболонка, війкове тіло, райдужка із зіницею, кришталик, передня й задня камери, склисте тіло, сітківка) та допоміжний апарат ока (слізний апарат, шість окорухових м’язів, повіки та вії).

2. Схарактеризуйте значення сльози.

Сльоза зволожує поверхню ока, сприяє вимиванню чужорідних тіл і містить протибактеріальну речовину лізоцим, яка захищає око від інфекцій.

3. Опишіть функції складників ока.

  • Склера — захищає очне яблуко від ушкоджень.
  • Рогівка — захищає передню частину ока й заломлює світло.
  • Судинна оболонка — забезпечує кровопостачання ока.
  • Війкове тіло (війковий м’яз) — змінює опуклість кришталика.
  • Райдужка із зіницею — регулює потік світла, що потрапляє всередину ока.
  • Кришталик — працює як двоопукла лінза, заломлює світло й фокусує зображення на сітківці.
  • Передня й задня камери та склисте тіло — пропускають світло до сітківки й підтримують форму ока.
  • Сітківка та зоровий нерв — фоторецептори сприймають світло, а зоровий нерв передає інформацію до головного мозку.
  • Допоміжний апарат — захищає та зволожує око (повіки, вії, слізний апарат), забезпечує рухи очного яблука для стеження за об’єктами (шість окорухових м’язів).

4. Поясніть явище акомодації та роль кришталика у фокусуванні зображення.

Акомодація — це здатність ока чітко фокусувати на сітківці зображення предметів, розташованих на різній відстані, шляхом зміни опуклості кришталика. Під час скорочення або розслаблення волокон війкового м’яза кришталик змінює свою форму: що він опукліший, то сильніше заломлює світло (для розглядання близьких предметів), а для далеких — стає менш опуклим, формуючи на сітківці дійсне перевернуте зображення.

Назад