· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати

§ 14. Скелетні м’язи як складники опорно-рухової системи - Біологія

Сформулюйте мету та складіть план лабораторного дослідження будови посмугованої скелетної тканини за допомогою оптичного мікроскопа.

Мета: ознайомитися з мікроскопічною будовою посмугованої скелетної м’язової тканини та виявити її характерні ознаки.

Обладнання та матеріали: оптичний мікроскоп, постійні мікропрепарати посмугованої скелетної та гладенької м’язових тканин.

План (хід) роботи:

  1. Налаштувати оптичний мікроскоп на мале, а потім на велике збільшення.
  2. Розглянути мікропрепарат посмугованої скелетної тканини, знайти довгі м’язові волокна.
  3. Виявити поперечну посмугованість (чергування світлих і темних ділянок) та численні ядра на периферії волокон.
  4. Замалювати будову тканини в зошит і порівняти її з гладенькою м’язовою тканиною.

Очікуваний висновок: посмугована скелетна тканина складається з довгих багатоядерних волокон із чітким чергуванням світлих і темних ділянок, що забезпечує швидкі й сильні скорочення.

Порівняйте особливості будови посмугованої скелетної тканини й гладенької тканини (див. § 3), з якими ви ознайомилися за допомогою оптичного мікроскопа.

Ознаки тільки посмугованої скелетної тканиниСпільні ознакиОзнаки тільки гладенької тканини
Складається з довгих багатоядерних м’язових волоконЗдатність до збудливості та скороченняСкладається з окремих веретеноподібних одноядерних клітин
Ядра розташовані на периферії волокнаМістять скоротливі білки актин і міозинОдне ядро розташоване в центрі клітини
Має чітку поперечну посмугованість (світлі й темні ділянки), скорочується швидко й сильноМайже не містять міжклітинної речовиниНе має поперечної посмугованості, скорочується повільно й тривало

За допомогою інтернет-джерел ознайомтеся з іншими різновидами форм м’язів.

Крім квадратних, багаточеревцевих, довгих і широких, виділяють такі форми скелетних м’язів:

  • Веретеноподібні (наприклад, двоголовий м’яз плеча).
  • Колові (коловий м’яз ока, коловий м’яз рота).
  • Трикутні (дельтоподібний м’яз).
  • Трапецієподібні та ромбоподібні (м’язи спини).
  • Пірчасті — однопірчасті та двопірчасті (наприклад, прямий м’яз стегна).
  • Стрічкоподібні (кравецький м’яз).

З’ясуйте функції наведених м’язів за допомогою підручника та інтернет-джерел.

  • Потиличний м’яз — зміщує шкіру потиличної ділянки голови назад.
  • Коловий м’яз ока — заплющує повіки та примружує очі.
  • Жувальні м’язи — піднімають і рухають нижню щелепу під час жування.
  • Дельтоподібний м’яз — відводить і піднімає руку в плечовому суглобі.
  • Двоголовий м’яз плеча — згинає руку в ліктьовому суглобі.
  • Триголовий м’яз плеча — розгинає руку в ліктьовому суглобі.
  • Згиначі кисті й пальців — згинають кисть і пальці.
  • Розгиначі кисті й пальців — розгинають кисть і пальці.
  • Найширший м’яз спини — підтримує тулуб, приводить руку до тулуба й відводить її назад.
  • Прямий м’яз живота — згинає тулуб уперед і захищає органи черевної порожнини.
  • Косий м’яз живота — нахиляє та повертає тулуб убік, захищає органи черевної порожнини.
  • Великий сідничний м’яз — розгинає стегно й утримує тулуб у вертикальному положенні.
  • Кравецький м’яз — згинає ногу в кульшовому й колінному суглобах, повертає стегно назовні.
  • Чотириголовий м’яз стегна — розгинає ногу в колінному суглобі та згинає стегно.
  • Двоголовий м’яз стегна — згинає ногу в колінному суглобі та розгинає стегно.
  • Литковий м’яз — згинає стопу (піднімає тіло на носки) й допомагає згинати гомілку.

Знайдіть на ілюстрації м’язи-антагоністи. Які рухи вони забезпечують? Чи є поміж наведених на ілюстрації м’язи-синергісти?

М’язи-антагоністи на ілюстрації:

  • Двоголовий і триголовий м’язи плеча — згинають і розгинають руку в ліктьовому суглобі.
  • Згиначі та розгиначі кисті й пальців — згинають і розгинають кисть і пальці.
  • Чотириголовий і двоголовий м’язи стегна — розгинають і згинають ногу в колінному суглобі.

М’язи-синергісти на ілюстрації: прямий і косий м’язи живота спільно згинають тулуб і захищають органи черевної порожнини, а кравецький і двоголовий м’язи стегна спільно згинають ногу в колінному суглобі.

1. Зазначте основні функції скелетних м’язів.

  • Забезпечення рухів тіла та його частин, підтримання пози.
  • Терморегуляція (виділення теплоти під час роботи й мимовільного тремтіння на холоді).
  • Захисна функція (наприклад, м’язи преса захищають органи черевної порожнини).
  • Сприяння венозному кровообігу під час скорочення.

2. Опишіть будову посмугованої скелетної тканини.

Вона складається з довгих м’язових волокон, утворених злиттям клітин-попередників; міжклітинної речовини майже немає. У кожному волокні багато ядер розташовано на периферії, а центр заповнений упорядкованими актиновими й міозиновими мікронитками. Через таке впорядкування помітне чергування світлих і темних ділянок (посмугованість), що забезпечує сильні скорочення.

3. Схарактеризуйте будову скелетного м’яза.

М’язові волокна з міофібрилами зібрані в пучки, вкриті тонкими сполучнотканинними оболонками, які утворюють черевце м’яза. Поверх прошарку пухкої сполучної тканини розташований щільний чохол — фасція, що відмежовує м’язи, підтримує черевце й зменшує тертя. З одного боку пучки волокон приростають до кістки, формуючи головку (або кілька головок), а з іншого сполучнотканинні елементи переходять у сухожилок, що кріпиться до іншої кістки.

4. Укажіть основні м’язи та їхні функції.

  • М’язи голови (склепіння черепа, мімічні, жувальні) — зміщують шкіру, забезпечують міміку та жування.
  • М’язи шиї та спини (зокрема найширший м’яз спини) — підтримують тулуб і беруть участь у рухах рук.
  • М’язи грудної клітки (великий і малий грудні, міжреберні, діафрагма) — зумовлюють рухи верхніх кінцівок і беруть участь у диханні.
  • М’язи живота (прямий, косі) — згинають і повертають тулуб, захищають органи черевної порожнини.
  • М’язи кінцівок (двоголовий і триголовий плеча, чотириголовий і двоголовий стегна, литковий) — забезпечують переміщення тіла та рухи рук і ніг.

5. Поясніть, як регулюється робота скелетних м’язів.

Скелетні м’язи іннервуються руховими волокнами спинномозкових і черепно-мозкових нервів. Це забезпечує прості й складні рефлекторні (колінний рефлекс, жування, ковтання), дихальні та різноманітні довільні рухи. Наявні у м’язах і сухожилках механорецептори постійно надсилають до нервової системи інформацію про стан м’язової системи.

Назад