· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати
§ 14. Скелетні м’язи як складники опорно-рухової системи - Біологія
Сформулюйте мету та складіть план лабораторного дослідження будови посмугованої скелетної тканини за допомогою оптичного мікроскопа.
Мета: ознайомитися з мікроскопічною будовою посмугованої скелетної м’язової тканини та виявити її характерні ознаки.
Обладнання та матеріали: оптичний мікроскоп, постійні мікропрепарати посмугованої скелетної та гладенької м’язових тканин.
План (хід) роботи:
- Налаштувати оптичний мікроскоп на мале, а потім на велике збільшення.
- Розглянути мікропрепарат посмугованої скелетної тканини, знайти довгі м’язові волокна.
- Виявити поперечну посмугованість (чергування світлих і темних ділянок) та численні ядра на периферії волокон.
- Замалювати будову тканини в зошит і порівняти її з гладенькою м’язовою тканиною.
Очікуваний висновок: посмугована скелетна тканина складається з довгих багатоядерних волокон із чітким чергуванням світлих і темних ділянок, що забезпечує швидкі й сильні скорочення.
Порівняйте особливості будови посмугованої скелетної тканини й гладенької тканини (див. § 3), з якими ви ознайомилися за допомогою оптичного мікроскопа.
| Ознаки тільки посмугованої скелетної тканини | Спільні ознаки | Ознаки тільки гладенької тканини |
|---|---|---|
| Складається з довгих багатоядерних м’язових волокон | Здатність до збудливості та скорочення | Складається з окремих веретеноподібних одноядерних клітин |
| Ядра розташовані на периферії волокна | Містять скоротливі білки актин і міозин | Одне ядро розташоване в центрі клітини |
| Має чітку поперечну посмугованість (світлі й темні ділянки), скорочується швидко й сильно | Майже не містять міжклітинної речовини | Не має поперечної посмугованості, скорочується повільно й тривало |
За допомогою інтернет-джерел ознайомтеся з іншими різновидами форм м’язів.
Крім квадратних, багаточеревцевих, довгих і широких, виділяють такі форми скелетних м’язів:
- Веретеноподібні (наприклад, двоголовий м’яз плеча).
- Колові (коловий м’яз ока, коловий м’яз рота).
- Трикутні (дельтоподібний м’яз).
- Трапецієподібні та ромбоподібні (м’язи спини).
- Пірчасті — однопірчасті та двопірчасті (наприклад, прямий м’яз стегна).
- Стрічкоподібні (кравецький м’яз).
З’ясуйте функції наведених м’язів за допомогою підручника та інтернет-джерел.
- Потиличний м’яз — зміщує шкіру потиличної ділянки голови назад.
- Коловий м’яз ока — заплющує повіки та примружує очі.
- Жувальні м’язи — піднімають і рухають нижню щелепу під час жування.
- Дельтоподібний м’яз — відводить і піднімає руку в плечовому суглобі.
- Двоголовий м’яз плеча — згинає руку в ліктьовому суглобі.
- Триголовий м’яз плеча — розгинає руку в ліктьовому суглобі.
- Згиначі кисті й пальців — згинають кисть і пальці.
- Розгиначі кисті й пальців — розгинають кисть і пальці.
- Найширший м’яз спини — підтримує тулуб, приводить руку до тулуба й відводить її назад.
- Прямий м’яз живота — згинає тулуб уперед і захищає органи черевної порожнини.
- Косий м’яз живота — нахиляє та повертає тулуб убік, захищає органи черевної порожнини.
- Великий сідничний м’яз — розгинає стегно й утримує тулуб у вертикальному положенні.
- Кравецький м’яз — згинає ногу в кульшовому й колінному суглобах, повертає стегно назовні.
- Чотириголовий м’яз стегна — розгинає ногу в колінному суглобі та згинає стегно.
- Двоголовий м’яз стегна — згинає ногу в колінному суглобі та розгинає стегно.
- Литковий м’яз — згинає стопу (піднімає тіло на носки) й допомагає згинати гомілку.
Знайдіть на ілюстрації м’язи-антагоністи. Які рухи вони забезпечують? Чи є поміж наведених на ілюстрації м’язи-синергісти?
М’язи-антагоністи на ілюстрації:
- Двоголовий і триголовий м’язи плеча — згинають і розгинають руку в ліктьовому суглобі.
- Згиначі та розгиначі кисті й пальців — згинають і розгинають кисть і пальці.
- Чотириголовий і двоголовий м’язи стегна — розгинають і згинають ногу в колінному суглобі.
М’язи-синергісти на ілюстрації: прямий і косий м’язи живота спільно згинають тулуб і захищають органи черевної порожнини, а кравецький і двоголовий м’язи стегна спільно згинають ногу в колінному суглобі.
1. Зазначте основні функції скелетних м’язів.
- Забезпечення рухів тіла та його частин, підтримання пози.
- Терморегуляція (виділення теплоти під час роботи й мимовільного тремтіння на холоді).
- Захисна функція (наприклад, м’язи преса захищають органи черевної порожнини).
- Сприяння венозному кровообігу під час скорочення.
2. Опишіть будову посмугованої скелетної тканини.
Вона складається з довгих м’язових волокон, утворених злиттям клітин-попередників; міжклітинної речовини майже немає. У кожному волокні багато ядер розташовано на периферії, а центр заповнений упорядкованими актиновими й міозиновими мікронитками. Через таке впорядкування помітне чергування світлих і темних ділянок (посмугованість), що забезпечує сильні скорочення.
3. Схарактеризуйте будову скелетного м’яза.
М’язові волокна з міофібрилами зібрані в пучки, вкриті тонкими сполучнотканинними оболонками, які утворюють черевце м’яза. Поверх прошарку пухкої сполучної тканини розташований щільний чохол — фасція, що відмежовує м’язи, підтримує черевце й зменшує тертя. З одного боку пучки волокон приростають до кістки, формуючи головку (або кілька головок), а з іншого сполучнотканинні елементи переходять у сухожилок, що кріпиться до іншої кістки.
4. Укажіть основні м’язи та їхні функції.
- М’язи голови (склепіння черепа, мімічні, жувальні) — зміщують шкіру, забезпечують міміку та жування.
- М’язи шиї та спини (зокрема найширший м’яз спини) — підтримують тулуб і беруть участь у рухах рук.
- М’язи грудної клітки (великий і малий грудні, міжреберні, діафрагма) — зумовлюють рухи верхніх кінцівок і беруть участь у диханні.
- М’язи живота (прямий, косі) — згинають і повертають тулуб, захищають органи черевної порожнини.
- М’язи кінцівок (двоголовий і триголовий плеча, чотириголовий і двоголовий стегна, литковий) — забезпечують переміщення тіла та рухи рук і ніг.
5. Поясніть, як регулюється робота скелетних м’язів.
Скелетні м’язи іннервуються руховими волокнами спинномозкових і черепно-мозкових нервів. Це забезпечує прості й складні рефлекторні (колінний рефлекс, жування, ковтання), дихальні та різноманітні довільні рухи. Наявні у м’язах і сухожилках механорецептори постійно надсилають до нервової системи інформацію про стан м’язової системи.