· Ілля Добрий · Довідник · 3 хв. читати

Порівняльна анатомія дихальної системи хребетних: зябра риб, протитечія, ротоглотковий насос амфібій, еволюція легень і подвійне дихання птахів

Порівняльна характеристика дихальної системи хребетних

Порівняльна схема дихальної системи хребетних тварин: риби, амфібії, рептилії, птахи та ссавці

Рис. 1. Порівняльна схема еволюції дихальної системи хребетних тварин (риби, амфібії, рептилії, птахи, ссавці).

Будова та вентиляція зябер у риб

  • Під час вентиляції зябер вода потрапляє в ротову порожнину через рот, проходить між зябровими дугами, омиває зяброві пелюстки і виходить назовні через зяброві щілини.
  • Основні елементи зябер: зяброва дуга, зяброві тичинки (фільтрувальний апарат на внутрішньому боці дуги, що затримує здобич), зяброві пелюстки (орган газообміну на зовнішньому боці дуги), зяброва кришка (є лише у кісткових риб; у хрящових зяброві щілини відкриті назовні).

Схема будови зябер кісткової риби та напрямок руху води крізь зяброві щілини

Рис. 2. Будова зябрового апарату кісткової риби (зяброва кришка, зяброва дуга, зяброві тичинки та пелюстки).

Механізми вилучення кисню та протитечійна система

  • Велика площа поверхні зябер забезпечує максимальний контакт із водою: зовні зяброві пелюстки вкриті найтоншими поперечними складками — ламелами.
  • Одношаровий тонкий епітелій зябрових пелюсток утворює мінімальний бар’єр між кров’ю та водою, що полегшує дифузію газів.
  • Густа сітка кровоносних капілярів у зябрових пелюстках прискорює перехід кисню в кров.
  • Пелюстки сусідніх зябер перекривають одна одну, що сповільнює потік води в зябрах і подовжує час контакту для газообміну.
  • У кісткових риб під час вдиху тиск у ротовій порожнині падає, вода пасивно надходить через рот, а рух зябрових кришок разом зі скороченням м’язів глотки проштовхує її до зябрової порожнини.
  • У хрящових риб (через відсутність зябрових кришок) інтенсивне омивання зябер водою забезпечується переважно активним плаванням із відкритим ротом.
  • Протитечійна система: рух крові в капілярах ламел і потік води через зябра здійснюються у протилежних напрямках, завдяки чому кров на всьому шляху контактує зі свіжими порціями води, багатшими на кисень, і максимально насичується ним.

Схема протитечійного газообміну в капілярах ламел зябер риб

Рис. 3. Механізм протитечійного обміну кисню між водою та кров’ю в зябрових ламелах риб.

Залежність дихання риб від розчинності кисню у воді

  • Кисень значно краще розчиняється саме в холодній воді, ніж у теплій.
  • Уночі та рано-вранці, коли поверхневі шари водойми прохолодні й багаті на кисень, риба піднімається до поверхні для полювання; вдень із нагріванням води опускається на глибину, де вода залишається холоднішою.
  • На повітрі риба швидко гине від задухи, оскільки без водного середовища тонкі зяброві пелюстки злипаються між собою й корисна площа газообміну різко зменшується.
  • Під час перевезення риби або утримання холодноводних видів в акваріумах воду обов’язково охолоджують і додатково аерують.

Дихання амфібій

  • Через відсутність грудної клітки та ребер амфібії не здатні розширювати легені шляхом всмоктування, тому повітря нагнітається за допомогою ротоглоткового насоса.
  • Вдих у ротоглотку: за відкритих ніздрів із клапанами дно ротової порожнини опускається, тиск у ній падає, і повітря засмоктується всередину.
  • Нагнітання в легені: клапани ніздрів закриваються, м’язи дна ротової порожнини скорочуються (дно піднімається), і повітря проштовхується у мішкоподібні легені.

Механізм ротоглоткового насоса під час дихання земноводних

Рис. 4. Нагнітання повітря в легені амфібій за допомогою ротоглоткового насоса.

← Скелет хребетних (порівняльна анатомія) | Зміст конспекту НМТ | Кровоносна, нервова системи та органи чуття хордових →

Назад