· Ілля Добрий · Довідник · 4 хв. читати
Китайська Народна Республіка: візитівка, ЕГП, «ринковий соціалізм», Схід vs Захід, 6 спеціальних економічних зон, лідерство у сталі, авто та електроніці, сільське господарство і зв’язки з Україною
Загальні відомості про країну
- Офіційна назва: Китайська Народна Республіка (КНР)
- Площа:
- Населення: осіб (, -ге місце у світі)
- Столиця: Пекін
- Тип країни: країна з плановою економікою (із елементами ринкової)
- ВВП на душу населення (за ПКС): (, МВФ)
- Індекс людського розвитку: -те місце (, , ПРООН)
- Державний устрій: соціалістична парламентська республіка, унітарна держава
- Склад території: провінції, автономних районів, міста центрального підпорядкування (Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін), спеціальні адміністративні райони (Сянган/Гонконг і Макао/Аоминь)
- Член міжнародних організацій: ООН, АТЕС, БРІКС та інші
- Офіційна мова: китайська
- Релігія: буддизм, конфуціанство, даосизм
- Валюта: юань
Місце у світі, ЕГП, природні ресурси та населення
Місце у світі та ЕГП. Друга економіка світу за загальним ВВП, постійний член РБ ООН, ракетно-ядерна й третя космічна наддержава. Межує з країнами суходолом, на сході має вихід до Тихого океану та портів-велетнів (Шанхай, Тяньцзінь, Гуанчжоу); складні відносини з Тайванем. Економіка «ринкового соціалізму» поєднує п’ятирічні плани з приватним та іноземним капіталом, а для модернізації створено китайську «Кремнієву долину» (Хайдянь біля Пекіна) і технопарків.
Природні умови і ресурси. На сході — рівнини (Велика Китайська рівнина, Лесове плато) та мусонний клімат; на заході — гори й нагір’я (Тибет, Куньлунь, Гімалаї, Тянь-Шань) і посушливий континентальний клімат. Багатий на кам’яне вугілля, нафту, газ, залізні й марганцеві руди (північний схід), світових запасів вольфраму, олова та провідний видобуток і запаси рідкоземельних металів (південь). водних ресурсів — на сході (Янцзи, Хуанхе).
Населення і система розселення. Політика обмеження народжуваності призвела до старіння та депопуляції ( у , тривалість життя ). Багатонаціональна держава ( офіційно визнаних етнічних груп: — китайці/ханьці на сході й у центрі, та національних меншин — чжуани, уйгури, тибетці, монголи, маньчжури та ін. — переважно на заході й півдні).
Густота — (на сході , на заході — малозаселена); урбанізація — (). міста-мільйонери ( мультимільйонерів: Чунцін , Шанхай , Пекін , Тяньцзінь ). Мегаполіси — Дельта річки Янцзи () і Гонконг/Сянган — Гуанчжоу (); світові міста — Сянган, Шанхай, Пекін, Гуанчжоу, Шеньчжень.
Господарство Китаю
Первинний і вторинний сектори.
- Електроенергетика: -ше місце у світі ( світової генерації, ): переважають ТЕС (, вугілля), ГЕС (, найбільша у світі «Санься» / «Три ущелини» на Янцзи, ), АЕС () та ВДЕ (-ше місце у світі за сонячною і вітровою генерацією).
- Металургія: -ше місце у світі за сталлю ( світу; найбільший комбінат — Баошань у Шанхаї) та алюмінієм.
- Машинобудування: з -ше місце у світі за автомобілями (BYD, Chery, Great Wall, Geely, електромобілі), лідер із суднобудування ( світу) та велосипедів; ВПК і космонавтика; головний центр електроніки світу — Шеньчжень (Lenovo, Huawei, Xiaomi, ZTE).
- Хімічна й легка промисловість: лідер із мінеральних добрив, експорту — текстиль і одяг (Шанхай, Пекін, Тяньцзінь, Харбін).
- Сільське господарство: -ше місце у світі за обсягами (форма — «селянське подвір’я»): світовий лідер із рису, пшениці, гречки, бавовнику, тютюну, ріпаку, овочів, баштанних; на заході — вівці, кози, яки, на сході — світових свиней, шовківництво, рибальство.
Рис. Домінуючі складники економіки Китаю
Домінуючі складники третинного сектору:
- Фінанси: половина світових валютних запасів; світовий центр Гонконг/Сянган, а також Шанхай, Пекін, Гуанчжоу, Шеньчжень.
- Освіта й ІТ: вишів (Пекінський, Цінхуа, Гонконзький), податкові пільги для ІТ-компаній.
- Транспорт: лідер у високошвидкісних залізницях (, ; високогірна Тибетська магістраль, маглеви ), портів, аеропортів (Пекін Столичний, Пудун, Байюнь).
Просторова організація та Спеціальні економічні зони (СЕЗ). Контраст між приморським Східним Китаєм ( промисловості) і внутрішнім Західним Китаєм (сировина, паливо, тваринництво). Шість прибережних СЕЗ: «старі» (: Шеньчжень, Чжухай, Шаньтоу, Сяминь) і «нові» (о. Хайнань, Пудун у Шанхаї), а також відкритих прибережних портів.
Зовнішні зв’язки та Україна. -ше місце у світі за товарним експортом і одне з провідних місць за залученням прямих іноземних інвестицій; головні партнери — США, країни ЄС, Японія, Республіка Корея, країни АСЕАН. Україна експортує до Китаю переважно сільськогосподарську продукцію (зернові, олію) та залізорудну сировину, а імпортує електроніку, машини, обладнання й споживчі товари.