· Ілля Добрий · Довідник · 5 хв. читати

Виробництво тканин, одягу та взуття у світі й Україні, народні промисли України та харчова промисловість (чинники розміщення, центри України, спеціалізація країн світу)

Особливості виробничого процесу та чинники розміщення легкої промисловості

Побутові товари. Предмети для особистого й домашнього вжитку поділяють на товари повсякденного попиту (косметика, мийні засоби, одяг, взуття, ліки) та товари тривалого використання (термін служби ≥3\ge 3 років: меблі, сантехніка, іграшки, галантерея, електроприлади), а також на товари першої необхідності й предмети розкоші.

Склад та чинники розміщення легкої промисловості. Легка промисловість забезпечує населення одягом і взуттям та випускає технічні тканини й шкіру для інших галузей. Включає текстильне, швейне, шкіряно-взуттєве, хутряне та галантерейне виробництва. Галузь є працемісткою (до 75%75\% зайнятих — жінки) та малозатратною щодо води й енергії, тому тяжіє до споживача та трудових ресурсів; лише первинна переробка сировини (30–40%30\text{–}40\% відходів) — до сировинного чинника.

Схема: Склад легкої промисловості
Рис. Склад легкої промисловості

Схема: Сировина для легкої промисловості
Рис. Сировина для легкої промисловості

Текстильне, швейне, взуттєве, хутряне та галантерейне виробництва. Текстиль переробляє природні волокна (рослинні: бавовник, льон, коноплі, джут, агава; тваринні: вовна, шовк тутового шовкопряда; мінеральні: азбест) та хімічні волокна (штучне — віскоза із целюлози; синтетичні — капрон, нейлон, лавсан, нітрон із нафти й газу). Із коротких волокон скручують пряжу, а суцільна нитка не потребує прядіння. Виділяють бавовняну, вовняну, шовкову, лляну, конопляно-джутову й трикотажну (плетіння) промисловість.

Швейна, шкіряно-взуттєва та галантерейна галузі орієнтуються на споживача та трудові ресурси; хутряне виробництво використовує хутро диких, кліткових (норка, песець, нутрія, кролик) та свійських (вівця) тварин.

Виробництво тканин, одягу, взуття в Україні та світі

Легка промисловість України. Представлені всі напрями; лише лляна галузь працює на власній сировині, вовняна, шовкова та конопляно-джутова — переважно на імпортній, бавовняна — виключно на імпортній:

  • Бавовняна (>70%> 70\% тканин, бавовник із Середньої Азії; жіночі трудові ресурси): найбільший комбінат повного циклу — «Текстерно» (Тернопіль).
  • Шовкова (≈18%\approx 18\%): Черкаський і Волинський (Луцьк) — штучний і синтетичний шовк; Київський — єдиний виробник натурального шовку.
  • Вовняна (≈10%\approx 10\%): Богуслав (Київщина, філія в Димері), Дунаївці й Славута (Хмельниччина).
  • Лляна (≈1%\approx 1\%, первинна обробка на Поліссі): Житомирський льонокомбінат, Рівне («Т-Стиль»), «Лінен оф Десна» у Глухові (Сумщина, повний цикл).
  • Конопляно-джутова: Харківський канатний завод, Одеська фабрика технічних тканин.
  • Трикотажна (>60> 60 фабрик): Київ («Роза», «Киянка»), Харків, Одеса, Житомир, Чернівці, Миколаїв, Черкаси, Мукачево, Горішні Плавні, Кременчук.
  • Швейна: Київ, Дніпро, Харків, Одеса, Львів, Чернівці.
  • Шкіряно-взуттєва (>30> 30 фабрик): Львів, Дніпро, Запоріжжя, Київ, Черкаси, Бровари.
  • Хутряна: Тисмениця (Івано-Франківщина), Харків, Вінниця, Рівне, Київ, Жовті Води.

Географія легкої промисловості світу. Через дорогу робочу силу 70%70\% тканин світу нині випускає Азія: Китай лідирує за бавовняними (30%30\%) та вовняними (15%15\%) тканинами, у трійці лідерів за бавовняними, вовняними й шовковими — Індія. Якісні дорогі тканини випускає Європа (Італія, Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Франція). Центри моди — Париж, Мілан, Лондон, Відень, Нью-Йорк, але масове пошиття одягу переміщено до Туреччини, Китаю, Індонезії, В’єтнаму, Філіппін, Малайзії, Індії та країн Східної Європи (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Україна, Білорусь). Лідери взуття — Китай (≈40%\approx 40\%), Республіка Корея, В’єтнам, Таїланд та Італія; хутра — Канада, Норвегія, Китай, Греція.

Народні промисли в Україні

Народні промисли — форма народної творчості, дрібне ручне виробництво (ремесла) товарів декоративно-ужиткового мистецтва.

Схема: Народні промисли України
Рис. Народні промисли України

  • Художня вишивка: регіональні орнаменти й техніки (червоний і чорний кольори; на Полтавщині — «білим по білому»).
  • Гаптування: шитво золотими й срібними нитками по шовку, оксамиту й парчі.
  • Килимарство: Решетилівка, Дігтярі, Нові Санжари (Полтавщина), Кролевець (Сумщина), Косів, Коломия, Глиняни, Богуслав, Тячів, Хотин, Атаки.
  • Декоративний розпис: всесвітньо відомий центр — Петриківка (Дніпропетровщина, «петриківка»).
  • Витинанка: вирізування паперових орнаментів (Поділля, Придніпров’я, Прикарпаття).
  • Гончарство: Полтавщина (Опішня, Миргород, Зіньків, Ромни), Поділля (Бар), Західна Україна (Коломия, Яворів).
  • Ковальство та різьблення по дереву (зокрема Львівщина).
  • Гутництво (художнє скло вільним видуванням): Київ, Львів.
  • Художнє плетіння: Іза (Закарпаття), Боромля (Сумщина).
  • Народна іграшка (включно з лялькою-мотанкою) та писанкарство (найбільший музей писанки — у Коломиї).

Виробництво харчових продуктів і напоїв в Україні

Місце та чинники розміщення. Харчова промисловість переробляє сировину сільського, рибного й лісового господарств на продукти харчування й напої. Понад 2020 виробництв розміщуються за трьома групами чинників:

  1. Сировинний чинник (матеріаломістка чи швидкопсувна сировина): олійно-жирове, цукрове, тваринних жирів і сиру, плодоовочеконсервне, рибоконсервне, розлив мінеральних вод;
  2. Споживчий чинник (короткий термін зберігання готової продукції): хлібопекарне, кондитерське, молочне, пиво та безалкогольні напої;
  3. Сировинний або споживчий: м’ясне, борошномельно-круп’яне, виноробне, тютюнове.

Схема: Виробництво харчових продуктів, напоїв та чинники розміщення
Рис. Виробництво харчових продуктів, напоїв та чинники розміщення

Основні галузі харчової промисловості України:

  • Олійно-жирове: степова зона (Полтавська, Харківська, Одеська, Кіровоградська, Запорізька, Чернівецька, Вінницька обл.; «Сантрейд» у Дніпрі — ТМ «Олейна»).
  • Цукрове: лісостепова зона (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська обл.); на відходах — спиртова.
  • Тваринні жири і сир: Каланчак, Баштанка, Вапнярка, Тульчин, Васильків, Глобине, Пирятин, Звенигородка, Київ («Клуб Сиру»), Шостка.
  • Плодоовочеконсервне: південь і Закарпаття (Ізмаїл, Черкаси; до окупації у 2022 р.2022\text{ р.} — Каховка, Мелітополь, Бердянськ).
  • Рибоконсервне: приморські міста (Очаків, Білгород-Дністровський, Миколаїв; Бердянськ, Генічеськ, Маріуполь — нині ТОТ).
  • Хлібопекарне і макаронне: повсюдно; макарони — Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Хмельницький, Рівне.
  • Кондитерське: Roshen (Київ, Вінниця, Кременчук; фабрику в Маріуполі закрито/знищено), «АВК» (Дніпро; фабрики в Донецьку, Луганську на ТОТ), «Світоч» (Львів), «Монделіс Україна» (колишня «Крафт Фудз» — Тростянець [відновлено після пошкоджень 2022 р.2022\text{ р.}], Вишгород), «Конті» (Костянтинівка [прифронтова]).
  • Молочне: повсюдно в містах.
  • Пиво і безалкогольні напої: пивовари — Чернігів, Харків, Миколаїв, Київ, Запоріжжя, Львів, Фастів, Охтирка, Радомишль; напої і соки — Бровари (Coca-Cola), Київ («Росинка»), Миколаїв («Сандора»); мінеральні води — Миргород, Трускавець, Моршин, Поляна, Слов’янськ.
  • М’ясне: найбільші центри — Київ, Харків, Полтава, Одеса, Львів, Дніпро, Миколаїв, Запоріжжя, Тернопіль (також Луганськ, ТОТ).
  • Борошномельно-круп’яне: найбільші центри — Київ, Харків, Полтава, Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Вінниця.
  • Виноробне: Закарпаття, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька обл., а також Крим (ТОТ: «Масандра», «Алушта»).
  • Тютюнове (імпортна сировина): Кременчук, Прилуки, Київ, Харків, Львів, Дніпро, Одеса (фабрика в Донецьку на ТОТ).

Традиційні виробництва харчової промисловості країн світу. У Європі: Данія («молочна ферма»), Швейцарія, Нідерланди, Франція (сири), Норвегія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Латвія (рибні консерви), Іспанія (36%36\%), Італія (25%25\%) і Греція (18%18\%) — оливкова олія, Італія (макарони, вино), Німеччина (ковбаси, пиво), Болгарія, Угорщина (фруктово-овочеві консерви). У США — напівфабрикати, фаст-фуд, м’ясні/молочні консерви. У Латинській Америці — тростинний цукор (Бразилія, Куба), м’ясо (Аргентина, Уругвай). В Азії та Африці — первинна переробка олії, цукру, какао, кави, чаю на експорт.

Перевірка знань на НМТ

Назад