· Ілля Добрий · Довідник · 5 хв. читати

Структура періодичної системи, зміна властивостей хімічних елементів та алгоритм складання формул вищих оксидів.

🧪 Онлайн-інструмент: Скористайтеся нашою новою Інтерактивною періодичною системою хімічних елементів (1–118 онлайн) або відкрийте її на весь екран для швидкого пошуку, перемикання довгої/короткої форм, перегляду електронних формул та ступенів окиснення!

Структура таблиці

Періодична система хімічних елементів — це фундаментальна класифікація всіх відомих на сьогодні 118 хімічних елементів та головна довідкова таблиця хіміка.

Базова будова періодичної системи

У навчальних матеріалах використовують дві графічні форми таблиці: довгоперіодну та короткоперіодну. Незалежно від варіанта графічного зображення, таблиця має чітку координатну сітку:

Довга форма періодичної системи

У довгоперіодній формі елементи розміщені в 7 періодах і 18 вертикальних стовпчиках (групах):

Періодична система хімічних елементів (довга форма)

Коротка форма періодичної системи

У короткоперіодній формі елементи згруповані у 8 груп, де кожен стовпчик розділений на головну («а») та побічну («б») підгрупи, а великі періоди записані у два ряди:

Періодична система хімічних елементів (коротка форма)

У нижній частині короткої таблиці наведено важливі довідкові орієнтири:

  • Рядок вищих оксидів — показує загальні формули вищих оксидів для кожної групи (E2O\mathrm{E_2O}, EO\mathrm{EO}, E2O3\mathrm{E_2O_3}, EO2\mathrm{EO_2}, E2O5\mathrm{E_2O_5}, EO3\mathrm{EO_3}, E2O7\mathrm{E_2O_7}, EO4\mathrm{EO_4});
  • Рядок летких сполук з Гідрогеном — загальні формули летких водневих сполук неметалів (EH4\mathrm{EH_4}, EH3\mathrm{EH_3}, H2E\mathrm{H_2E}, HE\mathrm{HE}).

Період — це горизонтальний ряд елементів, розташованих за зростанням заряду ядер їхніх атомів. Усього в системі є 7 періодів:

  • Малі періоди — 1-й, 2-й та 3-й періоди (складаються з одного ряду елементів);
  • Великі періоди — 4-й, 5-й, 6-й та 7-й періоди (містять значно більшу кількість елементів; у короткоперіодному варіанті розбиті на два ряди).

Група — це вертикальний стовпчик хімічних елементів, які мають подібні властивості. Усі групи поділяються на:

  • Головні підгрупи (А-групи) — містять елементи як малих, так і великих періодів;
  • Побічні підгрупи (Б-групи) — складаються виключно з елементів великих періодів.

Розташування металів і неметалів

Усі хімічні елементи за своїми властивостями поділяють на дві групи:

  • Неметали (усього 23 елементи: H\mathrm{H}, He\mathrm{He}, B\mathrm{B}, C\mathrm{C}, N\mathrm{N}, O\mathrm{O}, F\mathrm{F}, Ne\mathrm{Ne}, Si\mathrm{Si}, P\mathrm{P}, S\mathrm{S}, Cl\mathrm{Cl}, Ar\mathrm{Ar}, As\mathrm{As}, Se\mathrm{Se}, Br\mathrm{Br}, Kr\mathrm{Kr}, Te\mathrm{Te}, I\mathrm{I}, Xe\mathrm{Xe}, At\mathrm{At}, Rn\mathrm{Rn}, Og\mathrm{Og}). У довгоперіодній таблиці неметали зосереджені у верхньому правому кутку (над діагоналлю від Бору до Астату), крім Гідрогену, що розташований окремо вгорі ліворуч.
  • Метали — решта 95 елементів системи. Метали становлять переважну більшість усіх хімічних елементів і займають ліву й центральну частини таблиці, а також окремі ряди внизу.

Розподіл металів і неметалів у Періодичній таблиці елементів

Для швидкого порівнювання сили металічних або неметалічних властивостей використовують два елементи-«рекордсмени»:

Уявіть, що ви прямуєте повз пахучий об’єкт: що ближче ви до нього підходите, то сильнішим стає відчуття. Так само й у періодичній системі: що ближче елемент розташований до відповідного елемента-еталона, то яскравіше виражена його хімічна властивість.

Флуор (F\mathrm{F}) — найбільш хімічно активний неметал у періодичній системі.
Неметалічні властивості посилюються у напрямку до Флуору: зліва направо в періодах та знизу вгору в підгрупах.

Францій (Fr\mathrm{Fr}) — найактивніший метал у періодичній системі.
Металічні властивості посилюються у напрямку до Францію: справа наліво в періодах та згори вниз у підгрупах.

Оксиди — це бінарні сполуки, до складу яких входять два хімічні елементи, один із яких — Оксиген зі ступенем окиснення −2-2 (валентністю II\mathrm{II}).

Багато хімічних елементів утворюють кілька різних оксидів. Наприклад, Фосфор утворює оксиди зі складом P2O3\mathrm{P_2O_3} та P2O5\mathrm{P_2O_5}. У першому оксиді валентність Фосфору дорівнює III\mathrm{III}, а в другому — V\mathrm{V}.

Вищий оксид — це сполука елемента з Оксигеном, у якій елемент проявляє свою максимально можливу валентність.

Інші оксиди елемента з нижчими валентностями не називають «невищими»; їх іменують просто іншими оксидами (наприклад, фосфор(III) оксид).

Алгоритм складання формул вищих оксидів

Для елементів головних підгруп діє базове правило:

💡 Правило вищого оксиду
Валентність елемента головної підгрупи (А-групи) у його вищому оксиді чисельно дорівнює номеру групи, в якій він розташований. Валентність Оксигену в оксидах завжди дорівнює II\mathrm{II}.
У короткій формі таблиці узагальнені формули вищих оксидів для кожної групи вже наведені в нижньому довідковому рядку (E2O\mathrm{E_2O}, EO\mathrm{EO}, E2O3\mathrm{E_2O_3}, EO2\mathrm{EO_2}, E2O5\mathrm{E_2O_5}, EO3\mathrm{EO_3}, E2O7\mathrm{E_2O_7}, EO4\mathrm{EO_4}).

Складання формули вищого оксиду фосфору

  • Фосфор розташований у V\mathrm{V} групі головної підгрупи, отже, його вища валентність дорівнює V\mathrm{V}.
  • Записуємо символи з валентностями: PVOII\overset{\mathrm{V}}{\mathrm{P}}\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{O}}.
  • За правилом перехрестя переносимо валентності в індекси: двійка переходить до Фосфору, а п’ятірка — до Оксигену.
  • Отримуємо формулу: P2O5\mathrm{P_2O_5} (фосфор(V) оксид).

Складання формули вищого оксиду сульфуру

  • Сульфур розташований у VI\mathrm{VI} групі головної підгрупи, його вища валентність дорівнює VI\mathrm{VI}.
  • Записуємо символи з валентностями: SVIOII\overset{\mathrm{VI}}{\mathrm{S}}\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{O}}.
  • Проміжне перенесення дає співвідношення S2O6\mathrm{S_2O_6}. Обидва індекси діляться на 2 (2:2=12 : 2 = 1; 6:2=36 : 2 = 3). Індекс 1 не записують.
  • Отримуємо формулу: SO3\mathrm{SO_3} (сульфур(VI) оксид).

Складання формули вищого оксиду карбону

  • Карбон розташований у IV\mathrm{IV} групі головної підгрупи, його вища валентність дорівнює IV\mathrm{IV}.
  • Записуємо символи з валентностями: CIVOII\overset{\mathrm{IV}}{\mathrm{C}}\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{O}}.
  • Проміжний запис C2O4\mathrm{C_2O_4} скорочуємо на 2 (2:2=12 : 2 = 1; 4:2=24 : 2 = 2).
  • Отримуємо формулу: CO2\mathrm{CO_2} (карбон(IV) оксид).

Складання формули вищого оксиду магнію

  • Магній розташований у II\mathrm{II} групі головної підгрупи, його вища валентність дорівнює II\mathrm{II}.
  • Записуємо символи: MgIIOII\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{Mg}}\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{O}}.
  • За однакових валентностей індекси дорівнюють одиниці й не зазначаються.
  • Отримуємо формулу: MgO\mathrm{MgO} (магній оксид).

Відмінність головних і побічних підгруп для вищих оксидів

Правило відповідності валентності у вищому оксиді номеру групи надійно діє для елементів головних (А) підгруп (винятком серед них є Флуор, який не утворює вищого оксиду з валентністю VII\mathrm{VII}, та Оксиген).

Для елементів побічних (Б) підгруп це правило часто має винятки:

  • Купрум (Cu\mathrm{Cu}) міститься в I\mathrm{I} групі (побічна підгрупа). За загальним правилом його оксид мав би мати вигляд Cu2O\mathrm{Cu_2O} з валентністю I\mathrm{I}, проте вищим оксидом Купруму є CuO\mathrm{CuO}, де валентність елемента становить II\mathrm{II}.

Завдання для самоконтролю (Домашнє завдання)

Завдання 1. Укажіть номер періоду і номер групи, в яких розташовані наведені елементи:

ЕлементПеріодГрупа
Mg\mathrm{Mg}
Si\mathrm{Si}
S\mathrm{S}
Cl\mathrm{Cl}
🔍 Показати відповідь до Завдання 1
ЕлементПеріодГрупа
Mg\mathrm{Mg}3II (II-А)
Si\mathrm{Si}3IV (IV-А)
S\mathrm{S}3VI (VI-А)
Cl\mathrm{Cl}3VII (VII-А)

Завдання 2. Заповніть характеристики елементів та складіть формули їхніх вищих оксидів:

ЕлементАтомний номерВідносна атомна маса (ArA_r)ГрупаПеріодФормула вищого оксиду
S\mathrm{S}
Al\mathrm{Al}
Br\mathrm{Br}
C\mathrm{C}
Na\mathrm{Na}
🔍 Показати відповідь до Завдання 2
ЕлементАтомний номерВідносна атомна маса (ArA_r)ГрупаПеріодФормула вищого оксиду
S\mathrm{S}1632VI3SO3\mathrm{SO_3}
Al\mathrm{Al}1327III3Al2O3\mathrm{Al_2O_3}
Br\mathrm{Br}3580VII4Br2O7\mathrm{Br_2O_7}
C\mathrm{C}612IV2CO2\mathrm{CO_2}
Na\mathrm{Na}1123I3Na2O\mathrm{Na_2O}

Завдання 3. Укажіть, проста речовина якого з елементів кожної пари виявляє яскравіше виражені металічні властивості:

  1. Na\mathrm{Na} чи Al\mathrm{Al}
  2. Fe\mathrm{Fe} чи K\mathrm{K}
  3. Zn\mathrm{Zn} чи Ca\mathrm{Ca}
  4. K\mathrm{K} чи Zn\mathrm{Zn}
🔍 Показати відповідь до Завдання 3

Орієнтиром слугує наближення до Францію (Fr\mathrm{Fr}):

  1. Na\mathrm{Na} чи Al\mathrm{Al}: Na\mathrm{Na} (Натрій розташований у 3-му періоді лівіше за Алюміній, отже, ближче до Францію).
  2. Fe\mathrm{Fe} чи K\mathrm{K}: K\mathrm{K} (Калій розташований на початку 4-го періоду в I-А групі, значно лівіше від Феруму).
  3. Zn\mathrm{Zn} чи Ca\mathrm{Ca}: Ca\mathrm{Ca} (Кальцій належить до II-А групи й розташований у 4-му періоді лівіше за Цинк).
  4. K\mathrm{K} чи Zn\mathrm{Zn}: K\mathrm{K} (Калій розташований у крайній лівій колонці 4-го періоду).

Оцініть матеріал

Натисніть на зірку для оцінки:

Коментарі

Залишити відповідь:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься

Назад