Практикум зі складання хімічних рівнянь, прогнозування продуктів реакцій та розстановки коефіцієнтів.

• ← Назад до змісту довідника

1. Тренування за всіма класами хімічних сполук. Частина 1

Усі основні класи неорганічних сполук (оксиди, кислоти, основи та солі) мають чіткі взаємозв’язки. Головний ключ до вільного володіння хімічною мовою — це практичне тренування: уміння безпомилково прогнозувати продукти взаємодії за вихідними речовинами, складати формули за валентностями та розставляти стехіометричні коефіцієнти.

Взаємодія простих речовин-металів з киснем

Під час згоряння або окиснення металів у кисні завжди утворюється бінарна сполука — оксид.

Приклад 1. Взаємодія алюмінію з киснем

Записуємо вихідні речовини (реагенти):
$\mathrm{Al} + \mathrm{O_2} =$

Щоб визначити формулу продукту (оксиду), спочатку записуємо елементи поруч: $\mathrm{AlO}$.

⚠️ Поширена помилка: не можна механічно переносити індекс $2$ від кисню і записувати $\cancel{\mathrm{AlO_2}}$! Формули продуктів реакції завжди складаються виключно за валентностями.

Визначаємо валентності: Оксиген у типових оксидах завжди двовалентний ($\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{O}}$). Алюміній — елемент головної підгрупи $\mathrm{III}$ групи зі сталою валентністю $\overset{\mathrm{III}}{\mathrm{Al}}$ (у таблиці розчинності заряд $\mathrm{Al}^{3+}$).

Складаємо формулу за правилом діагоналі («хрест-навхрест»): двійка від Оксигену переходить індексом до Алюмінію, а трійка від Алюмінію — до Оксигену:
$\overset{\mathrm{III}}{\mathrm{Al}}_2\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{O}}_3$

💡 Праворуч у формулі $\mathrm{Al_2O_3}$ міститься 3 атоми Оксигену (непарне число), а ліворуч у молекулі $\mathrm{O_2}$ — 2 (парне число). Щоб зрівняти їх, непарне число подвоюємо: ставимо коефіцієнт $2$ перед $\mathrm{Al_2O_3}$.
Оксигену стає: $2 \cdot 3 = 6$ (тому перед $\mathrm{O_2}$ ставимо $3$, адже $3 \cdot 2 = 6$).
Алюмінію стає: $2 \cdot 2 = 4$ (тому перед вихідним $\mathrm{Al}$ ставимо коефіцієнт $4$).

$4\mathrm{Al} + 3\mathrm{O_2} = 2\mathrm{Al_2O_3}$

Приклад 2. Взаємодія кальцію з киснем

Записуємо реагенти:
$\mathrm{Ca} + \mathrm{O_2} =$
Складаємо формулу продукту: записуємо елементи поруч — $\mathrm{CaO}$.
Валентності: у Кальцію $\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{Ca}}$, в Оксигену $\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{O}}$.
Якщо значення валентностей обох елементів збігаються, індекси не потрібні, формула речовини — $\mathrm{CaO}$.
Урівнювання: зліва два атоми Оксигену в молекулі $\mathrm{O_2}$, отже, перед $\mathrm{CaO}$ ставимо коефіцієнт $2$. Для балансу Кальцію ставимо коефіцієнт $2$ перед металом:
$2\mathrm{Ca} + \mathrm{O_2} = 2\mathrm{CaO}$

Приклад 3. Взаємодія феруму(III) з киснем

Записуємо реагенти:
$\mathrm{Fe} + \mathrm{O_2} =$
Ферум має змінну валентність, тому в назвах сполук її обов’язково конкретизують: $\overset{\mathrm{III}}{\mathrm{Fe}}$.
Складаємо формулу за діагональним правилом для $\overset{\mathrm{III}}{\mathrm{Fe}}$ та $\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{O}}$: отримуємо ферум(III) оксид $\mathrm{Fe_2O_3}$.
Зрівнюємо Оксиген переходом до парного числа, після чого врівноважуємо атоми Феруму:
$4\mathrm{Fe} + 3\mathrm{O_2} = 2\mathrm{Fe_2O_3}$

Приклад 4. Взаємодія натрію з киснем

Записуємо реагенти:
$\mathrm{Na} + \mathrm{O_2} =$
Натрій — лужний метал $\mathrm{I}$ групи з постійною валентністю $\overset{\mathrm{I}}{\mathrm{Na}}$. В Оксигену валентність $\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{O}}$.
За правилом діагоналі двійка від Оксигену записується індексом біля Натрію, індекс 1 не пишуть: формула оксиду — $\mathrm{Na_2O}$.
Перед $\mathrm{Na_2O}$ ставимо коефіцієнт $2$ для вирівнювання Оксигену. Натрію утворюється $2 \cdot 2 = 4$ атоми, тому перед $\mathrm{Na}$ записуємо коефіцієнт $4$:
$4\mathrm{Na} + \mathrm{O_2} = 2\mathrm{Na_2O}$

Реакції заміщення та обміну з оксидами, металами й кислотами

💡 Серед хімічних сполук зв’язок між Гідрогеном та Оксигеном є енергетично надзвичайно міцним. Якщо у вихідних реагентах одночасно є Гідроген ($\mathrm{H}$) та Оксиген ($\mathrm{O}$), одним із продуктів реакції майже завжди є вода ($\mathrm{H_2O}$).

Приклад 5. Відновлення купруму з оксиду воднем

У реакції між купрум(II) оксидом і воднем Гідроген зв’язує Оксиген з утворенням води $\mathrm{H_2O}$, а метал виділяється у вільному вигляді:
$\mathrm{CuO} + \mathrm{H_2} = \mathrm{Cu} + \mathrm{H_2O}$
Кількість атомів кожного хімічного елемента зліва і справа однакова, додаткові коефіцієнти не потрібні.

Приклад 6. Взаємодія магнію із сульфатною кислотою

Активний метал витісняє Гідроген із розчину кислоти.

🍫 Проста речовина водень у вільному стані завжди існує у формі двохатомної молекули (як дві палички шоколадки Twix): $\mathrm{H_2}\uparrow$.

Валентність кислотного залишку $\mathrm{SO_4}$ визначаємо за кількістю атомів Гідрогену в складі молекули $\mathrm{H_2SO_4}$ — вона дорівнює $\mathrm{II}$. Магній як елемент $\mathrm{II}$ групи також має сталу валентність $\mathrm{II}$. Оскільки валентності металу і кислотного залишку однакові, формула солі — $\mathrm{MgSO_4}$:
$\mathrm{Mg} + \mathrm{H_2SO_4} = \mathrm{MgSO_4} + \mathrm{H_2}\uparrow$

Приклад 7. Взаємодія неактивних металів із кислотами

Розглянемо можливість взаємодії міді з карбонатною або хлоридною кислотою:
$\mathrm{Cu} + \mathrm{H_2CO_3} \ne$
Мідь ($\mathrm{Cu}$) у ряду активності металів розташована після Гідрогену. Метали, розміщені праворуч від Гідрогену, не здатні витісняти його з розчинів кислот-неокисників. Реакція не відбувається.

Приклад 8. Взаємодія купрум(II) оксиду з карбонатною кислотою

💡 Прийом «Правило овальчиків»
Подумки ділимо складові частини молекул на блоки: оксид $\mathrm{CuO}$ — катіон металу $\mathrm{Cu}$ та Оксиген $\mathrm{O}$; кислота $\mathrm{H_2CO_3}$ містить $\mathrm{H}$ та кислотний залишок $\mathrm{CO_3}$.
Гідроген сполучається з Оксигеном у воду $\mathrm{H_2O}$, а залишки $\mathrm{Cu}$ та $\mathrm{CO_3}$ утворюють сіль.

Реакції нейтралізації, витіснення металів та розклад нестійких кислот

Приклад 9. Реакція нейтралізації

Записуємо реагенти:
$\mathrm{NaOH} + \mathrm{HCl} =$
Взаємодія лугу з кислотою завжди веде до утворення солі та води:
$\mathrm{NaOH} + \mathrm{HCl} = \mathrm{NaCl} + \mathrm{H_2O}$
Гідроксильна група $\mathrm{OH^-}$ та іон Гідрогену $\mathrm{H^+}$ сполучаються в молекулу слабкого електроліту $\mathrm{H_2O}$, а йони $\mathrm{Na^+}$ і $\mathrm{Cl^-}$ утворюють сіль натрій хлорид.

Приклад 10. Витіснення менш активного металу більш активним із солі

Записуємо реагенти:
$\mathrm{Fe} + \mathrm{CuCl_2} =$
Більш активний метал здатен заміщувати менш активний у розчині його солі:
$\mathrm{Fe} + \mathrm{CuCl_2} = \mathrm{FeCl_2} + \mathrm{Cu}$
Залізо ($\mathrm{Fe}$) у ряду активності розміщене лівіше від міді ($\mathrm{Cu}$), тому Ферум займає місце Купруму з утворенням солі ферум(II) хлориду та осаду металічної міді.

Приклад 11. Взаємодія основного оксиду з кислотою

Записуємо реагенти:
$\mathrm{Na_2O} + \mathrm{H_2SO_4} =$
Оксиген та Гідроген утворюють молекулу $\mathrm{H_2O}$. Сіль складається з катіонів Натрію ($\overset{\mathrm{I}}{\mathrm{Na}}$) та двовалентного сульфатного залишку ($\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{SO_4}}$), утворюючи натрій сульфат $\mathrm{Na_2SO_4}$:
$\mathrm{Na_2O} + \mathrm{H_2SO_4} = \mathrm{Na_2SO_4} + \mathrm{H_2O}$

Приклад 12. Дія кислоти на карбонат і розклад карбонатної кислоти

Записуємо реагенти:
$\mathrm{CaCO_3} + \mathrm{HCl} =$
Взаємодія кальцій карбонату з хлоридною кислотою відбувається за схемою реакції обміну: Кальцій ($\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{Ca}}$) та Хлор ($\overset{\mathrm{I}}{\mathrm{Cl}}$) утворюють розчинну сіль $\mathrm{CaCl_2}$. Гідроген сполучається з карбонат-аніоном у кислоту $\mathrm{H_2CO_3}$.

🥤 Карбонатна кислота $\mathrm{H_2CO_3}$ термодинамічно нестабільна. Подібно до відкриття пляшки з газованою водою, вона миттєво розкладається з бурхливим виділенням газу: $\mathrm{H_2CO_3} = \mathrm{CO_2}\uparrow + \mathrm{H_2O}$. Тому в продуктах хімічних рівнянь замість $\mathrm{H_2CO_3}$ завжди записують $\mathrm{CO_2}\uparrow + \mathrm{H_2O}$.

Щоб зрівняти кількість атомів Хлору та Гідрогену, перед $\mathrm{HCl}$ ставимо коефіцієнт $2$:
$\mathrm{CaCO_3} + 2\mathrm{HCl} = \mathrm{CaCl_2} + \mathrm{CO_2}\uparrow + \mathrm{H_2O}$

Складання складних формул, активні метали з водою та реакції обміну

Приклад 13. Складання формули солі з дужками

Записуємо реагенти:
$\mathrm{Al_2O_3} + \mathrm{HNO_3} =$

Алюміній оксид реагує з розчином нітратної кислоти з утворенням солі та води.
Для запису формули солі беремо Алюміній ($\overset{\mathrm{III}}{\mathrm{Al}}$) та залишок нітратної кислоти $\mathrm{HNO_3}$ — нітрат-групу ($\overset{\mathrm{I}}{\mathrm{NO_3}}$).
Спочатку записуємо елементи поруч: $\mathrm{AlNO_3}$.

⚠️ Індекси реагентів не переносяться автоматично
Наявність індексу 2 біля Алюмінію в оксиді $\mathrm{Al_2O_3}$ не дає підстав записувати формулу солі як $\cancel{\mathrm{Al_2NO_3}}$. Склад нової речовини визначається виключно валентностями елементів у ній. Складна група береться в дужки: $\mathrm{Al(NO_3)_3}$.

Алгоритм розстановки коефіцієнтів:

• Зліва 2 атоми $\mathrm{Al}$, отже, ставимо коефіцієнт $2$ перед сіллю: $2\mathrm{Al(NO_3)_3}$.
• Загальна кількість груп $\mathrm{NO_3}$ праворуч: $3 \cdot 2 = 6$. Записуємо коефіцієнт $6$ перед кислотою: $6\mathrm{HNO_3}$.
• Шести атомам Гідрогену зліва відповідають 3 молекули води справа: ставимо коефіцієнт $3$ перед $\mathrm{H_2O}$.

$\mathrm{Al_2O_3} + 6\mathrm{HNO_3} = 2\mathrm{Al(NO_3)_3} + 3\mathrm{H_2O}$

Приклад 14. Реакція активних металів з водою

Записуємо реагенти:
$\mathrm{Na} + \mathrm{H_2O} =$
Лужні та окремі лужноземельні метали ($\mathrm{Ca}$, $\mathrm{Sr}$, $\mathrm{Ba}$) енергійно взаємодіють з водою без нагрівання, утворюючи розчинні гідроксиди (луги) та вільний водень:
$2\mathrm{Na} + 2\mathrm{H_2O} = 2\mathrm{NaOH} + \mathrm{H_2}\uparrow$
Для реакцій одновалентних лужних металів з водою характерний стехіометричний набір «три двійки»: $2, 2, 2$.

Приклад 15. Реакція обміну між двома солями

Записуємо реагенти:
$\mathrm{NaCl} + \mathrm{AgNO_3} =$

🎯 Реакція обміну між двома розчинними солями є необоротною лише в тому випадку, коли серед продуктів є осад, газ або вода. За таблицею розчинності знаходимо координату перетину катіона $\mathrm{Ag^+}$ та хлорид-аніона $\mathrm{Cl^-}$: маркер «н» вказує на випадання нерозчинного білого сирнистого осаду $\mathrm{AgCl}\downarrow$.

$\mathrm{NaCl} + \mathrm{AgNO_3} = \mathrm{AgCl}\downarrow + \mathrm{NaNO_3}$

Приклад 16. Взаємодія кальцій оксиду із сульфатною кислотою

Записуємо реагенти:
$\mathrm{CaO} + \mathrm{H_2SO_4} =$
Кальцій має валентність $\mathrm{II}$, сульфатний залишок $\mathrm{SO_4}$ — $\mathrm{II}$. Утворюються кальцій сульфат і вода:
$\mathrm{CaO} + \mathrm{H_2SO_4} = \mathrm{CaSO_4} + \mathrm{H_2O}$
Рівняння збалансоване без додаткових коефіцієнтів.

Термічний розклад сполук та солі ортофосфатної кислоти

Приклад 17. Термічний розклад нерозчинного карбонату

Записуємо вихідну речовину:
$\mathrm{CaCO_3} \overset{t}{=}$
При нагріванні нерозчинні солі карбонатної кислоти зазнають термічної деструкції з виділенням кислотного оксиду $\mathrm{CO_2}$ та відповідного оксиду металу:
$\mathrm{CaCO_3} \overset{t}{=} \mathrm{CaO} + \mathrm{CO_2}\uparrow$

Приклад 18. Взаємодія магнію з ортофосфатною кислотою

Записуємо реагенти:
$\mathrm{Mg} + \mathrm{H_3PO_4} =$
Магній витісняє Гідроген у вигляді газу $\mathrm{H_2}\uparrow$. Кислотний залишок триосновної кислоти $\mathrm{H_3PO_4}$ має валентність $\overset{\mathrm{III}}{\mathrm{PO_4}}$, тоді як Магній двовалентний ($\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{Mg}}$).
За правилом діагоналі отримуємо магній ортофосфат: $\mathrm{Mg_3(PO_4)_2}$.

Урівнювання: перед $\mathrm{Mg}$ ставимо коефіцієнт $3$, перед кислотою $\mathrm{H_3PO_4}$ — коефіцієнт $2$. Кількість атомів Гідрогену зліва становить $2 \cdot 3 = 6$, отже, перед виділеним газом $\mathrm{H_2}$ ставимо коефіцієнт $3$:
$3\mathrm{Mg} + 2\mathrm{H_3PO_4} = \mathrm{Mg_3(PO_4)_2} + 3\mathrm{H_2}\uparrow$

Приклад 19. Термічний розклад нерозчинних основ

Записуємо вихідну речовину:
$\mathrm{Al(OH)_3} \overset{t}{=}$
Під час прокалювання нерозчинні у воді гідроксиди металів розкладаються на оксид відповідного металу зі збереженням його валентності та водяну пару:
$2\mathrm{Al(OH)_3} \overset{t}{=} \mathrm{Al_2O_3} + 3\mathrm{H_2O}$

Приклад 20. Взаємодія основного оксиду активного металу з водою

Записуємо реагенти:
$\mathrm{Na_2O} + \mathrm{H_2O} =$
Оксиди лужних і лужноземельних металів з’єднуються з водою, утворюючи розчинні основи (луги). Оксиду натрію $\mathrm{Na_2O}$ відповідає гідроксид $\mathrm{NaOH}$:
$\mathrm{Na_2O} + \mathrm{H_2O} = 2\mathrm{NaOH}$

Взаємодія кислотних оксидів

Під час складання рівнянь реакцій кислотних оксидів враховують генетичну відповідність між оксидом і кислотою:

• Оксиду сульфуру(IV) $\mathrm{SO_2}$ відповідає сульфітна кислота $\mathrm{H_2SO_3}$ (кислотний залишок $\overset{\mathrm{II}}{\mathrm{SO_3}}$).
• Оксиду фосфору(V) $\mathrm{P_2O_5}$ відповідає ортофосфатна кислота $\mathrm{H_3PO_4}$ (кислотний залишок $\overset{\mathrm{III}}{\mathrm{PO_4}}$).

Приклад 21. Кислотний оксид із лугом

Записуємо реагенти:
$\mathrm{SO_2} + \mathrm{KOH} =$
Кислотний оксид $\mathrm{SO_2}$ взаємодіє з калій гідроксидом із формуванням солі відповідної кислоти (калій сульфіту) та води:
$\mathrm{SO_2} + 2\mathrm{KOH} = \mathrm{K_2SO_3} + \mathrm{H_2O}$

Приклад 22. Кислотний оксид з основним оксидом

Записуємо реагенти:
$\mathrm{P_2O_5} + \mathrm{CaO} =$
Реакція між оксидом фосфору(V) $\mathrm{P_2O_5}$ та кальцій оксидом $\mathrm{CaO}$ є реакцією сполучення. Вода в системі не виділяється через відсутність Гідрогену серед реагентів:
$\mathrm{P_2O_5} + 3\mathrm{CaO} = \mathrm{Ca_3(PO_4)_2}$
Кальцій має валентність $\mathrm{II}$, фосфатна група — $\mathrm{III}$, формула солі — $\mathrm{Ca_3(PO_4)_2}$. Перед $\mathrm{CaO}$ ставимо коефіцієнт $3$. Кількість атомів Оксигену: $5 + 3 = 8$ зліва і $4 \cdot 2 = 8$ справа.

Приклад 23. Кислотний оксид з основою

Записуємо реагенти:
$\mathrm{P_2O_5} + \mathrm{Ca(OH)_2} =$
$\mathrm{P_2O_5} + 3\mathrm{Ca(OH)_2} = \mathrm{Ca_3(PO_4)_2} + 3\mathrm{H_2O}$
Утворюється кальцій ортофосфат, але наявність гідроксильних груп реагенту зумовлює утворення води як другого продукту.

Порівняння однотипних хімічних взаємодій

Порівняння реакцій нейтралізації розчину кислоти лугом та її взаємодії з основним оксидом того самого металу демонструє єдність їхніх кінцевих продуктів за відмінності коефіцієнтів:
$\mathrm{H_2SO_4} + 2\mathrm{NaOH} = \mathrm{Na_2SO_4} + 2\mathrm{H_2O}$
$\mathrm{H_2SO_4} + \mathrm{Na_2O} = \mathrm{Na_2SO_4} + \mathrm{H_2O}$

В обох взаємодіях утворюються сіль натрій сульфат і вода, проте кількісне співвідношення реагентів і стехіометрія визначаються будовою вихідних речовин.

Завдання для самоконтролю (Домашнє завдання)

Завдання 1. Заповніть пропуски відповідними формулами та розставте коефіцієнти:

1. $\mathrm{K_2O} + \_\_ = \mathrm{KOH}$
2. $\mathrm{Na_2O} + \_\_ = \mathrm{Na_2SiO_3}$
3. $\mathrm{H_2SO_3} = \_\_ + \mathrm{H_2O}$
4. $\mathrm{Zn(OH)_2} = \mathrm{ZnO} + \_\_$
5. $\mathrm{Mg} + \_\_ = \mathrm{MgCl_2} + \mathrm{Zn}$
6. $\mathrm{Li} + \mathrm{H_2O} = \_\_ + \mathrm{H_2}$
7. $\mathrm{CO_2} + \_\_ = \mathrm{H_2CO_3}$
8. $\mathrm{Cr_2O_3} + \_\_ = \mathrm{Cr} + \mathrm{H_2O}$
9. $\mathrm{Na} + \_\_ = \mathrm{NaOH} + \mathrm{H_2}$
10. $\mathrm{P_2O_5} + \_\_ = \mathrm{K_3PO_4} + \mathrm{H_2O}$

🔍 Показати розв'язок та відповіді до Завдання 1

1. $\mathrm{K_2O} + \mathrm{H_2O} = 2\mathrm{KOH}$
2. $\mathrm{Na_2O} + \mathrm{SiO_2} = \mathrm{Na_2SiO_3}$
3. $\mathrm{H_2SO_3} = \mathrm{SO_2}\uparrow + \mathrm{H_2O}$
4. $\mathrm{Zn(OH)_2} \overset{t}{=} \mathrm{ZnO} + \mathrm{H_2O}$
5. $\mathrm{Mg} + \mathrm{ZnCl_2} = \mathrm{MgCl_2} + \mathrm{Zn}$
6. $2\mathrm{Li} + 2\mathrm{H_2O} = 2\mathrm{LiOH} + \mathrm{H_2}\uparrow$
7. $\mathrm{CO_2} + \mathrm{H_2O} = \mathrm{H_2CO_3}$
8. $\mathrm{Cr_2O_3} + 3\mathrm{H_2} \overset{t}{=} 2\mathrm{Cr} + 3\mathrm{H_2O}$
9. $2\mathrm{Na} + 2\mathrm{H_2O} = 2\mathrm{NaOH} + \mathrm{H_2}\uparrow$
10. $\mathrm{P_2O_5} + 6\mathrm{KOH} = 2\mathrm{K_3PO_4} + 3\mathrm{H_2O}$

Завдання 2. Складіть рівняння реакцій, визначте продукти та розставте коефіцієнти:

1. $\mathrm{BaO} + \mathrm{H_2O} =$
2. $\mathrm{CaO} + \mathrm{CO_2} =$
3. $\mathrm{Cu} + \mathrm{AgNO_3} =$
4. $\mathrm{Fe(OH)_3} \overset{t}{=}$
5. $\mathrm{K} + \mathrm{H_2O} =$
6. $\mathrm{Mg} + \mathrm{HCl} =$
7. $\mathrm{FeO} + \mathrm{H_2} \overset{t}{=}$
8. $\mathrm{Al} + \mathrm{O_2} =$
9. $\mathrm{KOH} + \mathrm{HCl} =$
10. $\mathrm{AgNO_3} + \mathrm{NaBr} =$
11. $\mathrm{Ca(OH)_2} + \mathrm{H_2SO_4} =$
12. $\mathrm{BaO} + \mathrm{HBr} =$
13. $\mathrm{HNO_3} + \mathrm{LiOH} =$

🔍 Показати розв'язок та відповіді до Завдання 2

1. $\mathrm{BaO} + \mathrm{H_2O} = \mathrm{Ba(OH)_2}$
2. $\mathrm{CaO} + \mathrm{CO_2} = \mathrm{CaCO_3}$
3. $\mathrm{Cu} + 2\mathrm{AgNO_3} = \mathrm{Cu(NO_3)_2} + 2\mathrm{Ag}\downarrow$
4. $2\mathrm{Fe(OH)_3} \overset{t}{=} \mathrm{Fe_2O_3} + 3\mathrm{H_2O}$
5. $2\mathrm{K} + 2\mathrm{H_2O} = 2\mathrm{KOH} + \mathrm{H_2}\uparrow$
6. $\mathrm{Mg} + 2\mathrm{HCl} = \mathrm{MgCl_2} + \mathrm{H_2}\uparrow$
7. $\mathrm{FeO} + \mathrm{H_2} \overset{t}{=} \mathrm{Fe} + \mathrm{H_2O}$
8. $4\mathrm{Al} + 3\mathrm{O_2} = 2\mathrm{Al_2O_3}$
9. $\mathrm{KOH} + \mathrm{HCl} = \mathrm{KCl} + \mathrm{H_2O}$
10. $\mathrm{AgNO_3} + \mathrm{NaBr} = \mathrm{AgBr}\downarrow + \mathrm{NaNO_3}$
11. $\mathrm{Ca(OH)_2} + \mathrm{H_2SO_4} = \mathrm{CaSO_4} + 2\mathrm{H_2O}$
12. $\mathrm{BaO} + 2\mathrm{HBr} = \mathrm{BaBr_2} + \mathrm{H_2O}$
13. $\mathrm{HNO_3} + \mathrm{LiOH} = \mathrm{LiNO_3} + \mathrm{H_2O}$

• ← Назад до змісту довідника