Тип Кільчасті черви (Анеліди): дощовий черв’як, багатощетинкові та п’явки

Назад до змісту довідника

Тип налічує близько 15 тис. видів. До цього типу належать морські, прісноводні, ґрунтові та наземно-повітряні тварини.

Загальні ознаки

Двобічна симетрія, тришаровість.
З’являється вторинна порожнина тіла — целом, вистелена епітелієм.
Тіло розділене на сегменти (кільця), у кожному сегменті тіла повторюються багато систем органів. Така закономірність організації називається метамерією. Для кільчастих червів характерні два види сегментації: справжня гомономна (у вільноживучих) і гетерономна (у сидячих форм і багатьох малощетинкових). Гомономна полягає в тому, що всі членики, за винятком перших двох і останнього, побудовані однаково. При гетерономній сегментації кожен членик має власні особливості будови та відрізняється від інших.
Є шкірно-м’язовий мішок. Він складається з кутикули, одношарового епітелію та двох шарів м’язів (поздовжнього та кільцевого).
Є кровоносна система замкненого типу.
Дихальна система відсутня (у малощетинкових; газообмін відбувається через усю поверхню тіла) або представлена шкірними зябрами на параподіях (у багатощетинкових).
Видільна система складається з метанефридіїв. Метанефридій складається з лійки (нефростома), що відкривається в целом, звивистого видільного канальця та видільної пори.
Нервова система складається з парних спинних гангліїв та черевного нервового ланцюжка.

Походження

Давні кільчасті черви походять, найімовірніше, від війчастих червів. Про це свідчать такі факти, як відсутність кровоносної системи, первинна, а не вторинна порожнина тіла, війчастий тип руху, протонефридії, а не метанефридії у примітивних кільчастих червів. Швидше за все, предками кільчастих червів були несегментовані тварини з вторинною порожниною тіла та війчастим типом руху.

Систематика типу

Клас Малощетинкові (Олігохети)

Характеристика класу розглядається на прикладі дощового черв’яка.

Тіло довге, червеподібне, сегментоване. Кількість сегментів коливається від 100 до 180. На першому сегменті тіла розташований рот, на анальній лопаті — анальний отвір. На кожному сегменті є 4 пари щетинок.

Зовні розташований шкірно-м’язовий мішок. Тіло вкрите одношаровим епітелієм, часто з великою кількістю залоз, що виділяють слиз. Слиз зменшує тертя і зволожує шкіру, полегшуючи газообмін. Шкіра виділяє тонку кутикулу. Під шкірою залягають спочатку кільцеві, потім — поздовжні м’язи, зсередини вистелені целомічним епітелієм.

Вторинна порожнина тіла заповнена рідиною, яка відіграє роль внутрішнього середовища організму. У целомі підтримується відносно сталий біохімічний склад і здійснюється багато функцій організму: транспортна, видільна, статева, опорно-рухова. У порожнині тіла також розташовані органи статевої та видільної систем.

Внутрішня будова дощового черв’яка

Рис. 1. Внутрішня будова дощового черв’яка.

Травна система розділена на 3 відділи. У передньому відділі виділяють ротову порожнину, глотку, стравохід, воло та шлунок. У стінках стравоходу є залози, секрет яких нейтралізує дію гумінових кислот ґрунту. З шлунку їжа надходить у середню кишку, де відбувається перетравлення та всмоктування. Неперетравлені рештки та мінеральні частинки ґрунту надходять у задню кишку і через анальний отвір видаляються з організму. У травній системі є м’язи, що забезпечують просування їжі в одному напрямку.
Кровоносна система представлена двома головними поздовжніми судинами, сполученими кільцевими судинами. Серця немає, але кільцеві судини в ділянці стравоходу пульсують, виконуючи його функцію. У крові присутній гемоглобін, розчинений у плазмі, тобто кров — червона. По спинній судині кров тече до головного кінця тіла, а по черевній — у зворотному напрямку. По кільцевих судинах у передній частині тіла кров іде від спинної судини до черевної, у задній частині тіла — навпаки.
Дихальна система відсутня: дихання здійснюється через шкіру, забезпечену капілярами.
Видільна система утворена метанефридіями. У кожному сегменті — 1 пара метанефридіїв, причому кожна пара починається лійками в одному сегменті, а відкривається назовні в іншому сегменті.
Нервова система включає навкологлоткове кільце, що складається з пари надглоткових гангліїв, з’єднаних із парою підглоткових, і черевний нервовий ланцюжок.
Органи чуття представлені чутливими клітинами шкіри, очі відсутні.
Статева система. Дощові черв’яки — гермафродити. Чоловічі статеві залози (сім’яники, дві пари) розташовані в 10—11-му члениках; жіночі (яєчники, одна пара) — у 13-му членику. Від сім’яників відходять сім’япроводи, які попарно зливаються і утворюють два поздовжні канали, що відкриваються на 15-му сегменті. Від яєчників відходять яйцеводи, що відкриваються статевими отворами на 14-му сегменті. На 9-му і 10-му сегментах є шкірні випинання — це сім’яприймачі.

У статевозрілих черв’яків на 32—37-му сегментах розвивається поясок. При заплідненні поясок виділяє слизову муфту, що з’єднує двох черв’яків. Запліднення внутрішнє і зазвичай перехресне: беруть участь дві особини, які обмінюються чоловічими гаметами. Потім муфта ніби сповзає по тілу черв’яка до переднього кінця, і в неї потрапляють яйцеклітини. Після цього муфта сповзає з тіла черв’яка і утворюється яйцевий кокон. Із яєць з’являються молоді черв’яки, тобто спостерігається прямий розвиток без метаморфозу.

Дощові черв’яки здатні до регенерації: перерізаний черв’як не гине, а кожна його частина відновлює відсутні кінці.

Клас Багатощетинкові (Поліхети)

Найбільший клас кільчастих червів. Переважно це морські вільноживучі донні, рідше такі, що мешкають у товщі води, тварини.

Тіло складається з головного відділу, сегментованого тулуба та анальної лопаті. На головному відділі розташовані очі та чутливі придатки — щупальця, вусики та пальпи. На тулубних сегментах розташовані бічні вирости зі щетинками — параподії (це органи руху), чутливі вусики та зябра.

Шкірно-м’язовий мішок добре розвинений. Тіло вкрите епітелієм, що виділяє тонку кутикулу. Часто у покривах тіла розташовано багато одноклітинних залоз, що виділяють слиз. Під епітелієм розташовані кільцеві та поздовжні м’язи. Травна, кровоносна, видільна та нервова системи подібні до таких у олігохет.

Відмінності: немає вола; у хижаків глотка озброєна хітиновими щелепами та шипами; роль «серця» виконує спинна судина. У більшості — шкірне дихання (нереїда), але у деяких розвиваються зябра шкірного походження (піскожил). З органів чуття розвинені зір (очі на голові), дотик (чутливі клітини в шкірі) та рівновага (статоцисти).

Поліхети — роздільностатеві тварини. У гонадах утворюються статеві клітини, які випадають у порожнину тіла, де відбувається їхнє остаточне дозрівання. Потім гамети виходять назовні: у одних видів через спеціальні отвори, у інших — розриваючи стінку тіла (доросла особина зазвичай при цьому гине). Характерне зовнішнє запліднення. Розмноження — статеве та нестатеве (поперечний поділ або брунькування). Розвиток з личинкою (трохофорою).

Клас П’явки

П’явки — ектопаразити (живляться кров’ю) або хижаки (проковтують дрібну здобич цілком). Мешкають у водному та наземно-повітряному (тропічні ліси Південної Америки та Південно-Східної Азії) середовищі.

Характеристика класу наводиться на прикладі медичної п’явки. Це прісноводна форма. Її тіло сплющене у спинно-черевному напрямку, параподії та щетинки відсутні. Є дві присоски: на передньому та задньому кінцях тіла. Передня присоска оточує рот і має трикутну форму; задня — округлу. Сегментація тіла несправжня: кожному справжньому сегменту відповідає 3—5 зовнішніх кілець.

Шкірно-м’язовий мішок представлений одношаровим епітелієм (на поверхні — кутикула) з великою кількістю залоз і пігментних клітин та м’язами (кільцевими та поздовжніми). Целом редукований і перетворений на лакунарну систему, що містить кров. Велика частина порожнини тіла заповнена паренхімою.

У травній системі з’являється хоботок або щелепи для прокушування шкіри жертви. У ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз, секрет яких містить гірудин — речовину, що перешкоджає зсіданню крові. Глотка слугує для насотування крові, яка стравоходом надходить до шлунка. У ньому з’являються кишенеподібні бічні вирости, в яких зберігається висмоктана кров. Від шлунка відходить середня кишка, що переходить у задню кишку.

Кровоносна система сильно редукована, і її функцію виконує лакунарна система. Дихання здійснюється всією поверхнею тіла. Видільна, нервова та статева системи схожі на такі в олігохет. Із органів чуття розвинені очі, органи дотику та хімічного чуття. Запліднення внутрішнє, розвиток прямий. Не здатна до регенерації.

Значення кільчастих червів

Важлива ланка у живленні риб, ссавців та інших тварин. Наприклад, для підвищення чисельності осетрових риб у Каспійському морі були спеціально акліматизовані нереїди, завезені з Азовського моря.
Беруть участь у ґрунтоутворенні, покращуючи структуру та аерацію ґрунту. Розпушують і збагачують ґрунт мінеральними речовинами.
Беруть участь у колообігу речовин.
Виконують очищення морської води.
Застосовуються в лікувальних цілях. Медичну п’явку спеціально розводять і використовують проти гіпертонії та деяких інших хвороб. Існує навіть окремий напрям у медицині — гірудотерапія, тобто лікування за допомогою п’явок.